2021

Леся Українка: динаміка візій та стереотипи поколінь

Світлана КОЧЕРГА, Олександра ВІСИЧ (22/03/21)

Лекція присвячена проблемі рецепції творчості Лесі Українки, що відзначається складною і драматичною історією. Основна мета – з’ясувати труднощі народження читача Лесі Українки, простежити сторіччя інтерпретації доробку письменниці. Під час лекції окреслено траєкторії ідей, множинність сучасних підходів до трактування художнього світу авторки. Форма дуальної лекції дозволила запропонувати погляди на творчість Лесі Українки дослідниць, що репрезентують два покоління. Основним пафосом зустрічі слід визнати намагання визначити цінність внеску усіх епох в осягання унікальності картини світу письменниці.

Елементи сторітелінгу допомогли лекторкам розкрити особисте бачення Лесі Українки, що формувалось завдяки багаторічному музейному та літературознавчому досвіду.

Під час лекції згадано прижиттєві оцінки творчості авторки, період різновекторної канонізації, що припав на 20-30-ті, здобутки та фальшування радянського літературознавства 40-70-х років. Слід пам’ятати, що, попри тривалу заангажованість лесезнавчих студій, ХХ століття запропонувало чимало маршрутів і знакових тем, що продовжують бути актуальними до сьогодні: європеїзм творчості Лесі Українки, природа сценічності її драм, аристократизм духу тощо.

Окрему увагу приділено студіям діаспори, що сприяли позбавленню сліпого культивування Лесі Українки-класика.

Суттєва зміна парадигми інтерпретації спадщини письменниці припадає на кінець ХХ – початок ХХІ ст. Охарактеризовано розмаїття сучасних методологічних підходів, продуктивні, а подекуди й контраверсійні ідеї дослідників. У межах лекції було приділено увагу концепціям учених, що пов’язані з Рівненщиною.

Десять років і один день з життя князя Острозького

Ігор ТЕСЛЕНКО (20/04/21)

Лекція присвячена десятьом пам’ятним і, певною мірою, ювілейним датам у біографії київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького (1526-1608). Події, про які йдеться у виступі, відбулися 20 квітня в різні роки життя аристократа, починаючи з 1569-го й до 1594-го року. Провальний екзамен і таємнича хвороба, смертельна пастка і братерська любов, дар королю і вдячність монарха, батьківська опіка над римлянами та греками, а ще багато підкилимної боротьби і трохи інтриг. Маленькі події розгортаються на тлі глобальних процесів минулого. Їх героями були як знакові, так і геть невідомі, давно забуті постаті нашого минулого. Князь Василь-Костянтин постає в цих історіях не в звичному образі мецената й просвітника, а як особа, що переймається безліччю турбот і проблем, дотичних його родинного життя, великої політики, управління майном, опікою над підданими, обороною краю від чужинців.
Відеозапис лекції

Українська Друга світова: пам’ять про війну чи війна за пам’ять?

Андрій СМИРНОВ (11/05/2021)

76 років тому завершилася Друга світова війна в Європі, яка впродовж тривалого часу в історичній пам’яті українців існувала винятково як Велика Вітчизняна. Тема Другої світової війни оповита як російсько-радянськими, так і українськими націоналістичними міфами, які живлять сучасний збройний конфлікт на Сході України. Як провести деконструкцію цих міфів? Якою справді була Друга світова для українців? Якою може бути пам’ять про неї і чи може вона об’єднати українське суспільство?

Острозька академія: історія і традиція

Анастасія ХЕЛЕНЮК (19/05/2021)

Лекція присвячена історії Острозької академії XVI-початку XVII ст. та приурочена 445 річниці її заснування. Острозька академія є важливим явищем в історії української та східноєвропейської освіти і культури. Її діяльність дала початок новому формату української освітньої установи, а м. Острог XVI–початку XVII століття став важливим науковим та культурним центром. Під час лекції було відтворено історію створення та діяльності навчального закладу, окреслено основні досягнення острозького науково-освітнього осередку та його ролі в історії української освіти та культури.

Лекція структурована на декілька тематичних блоків. Кожен блок – побудований за принципом відповіді на конкретне питання. Таким чином у слухачів сформувалась цілісна картина основних етапів діяльності академії, а також загального історичного контексту, в якому вона функціонувала. Під час лекції було застосовано ілюстративний матеріал, що доповнив та урізноманітнив представлений матеріал. Тема історії академії важлива та цікава, адже саме з її діяльністю пов’язані важливі зміни в історії української культури XVI-початку XVII ст.

Острозька Біблія 1581 р.: підготовка та вихід друком через призму сприйняття православних, католиків та простестантів

Наталія БОНДАР (23/09/2021)

Лекція присвячена сприйняттю острозької Біблії як найвідомішої пам’ятки давньої вітчизняної духовної спадщини в різних конфесійних середовищах – православних, католиків та протестантів. Лекторка торкнулася питань доступних джерел дослідження пам’ятки, кількість яких доволі обмежена, висвітлення історії друку і пошуку джерел в текстах передмови до Біблії, тлумачення згаданих там діячів та текстів. Коротко було розкрите питання про ймовірні тексти, покладені в основу опублікованого, про участь в підготовці членів острозького гуртка, долученість до роботи також книжників-представників балканських країн, активне залучення до співпраці окрім православних також і протестантів. Крім того, саме у протестанському середовищі були виявлені за їхніми провенієнціями найраніші відомі нам читачі Біблії. Було висвітлено відомості про контакти кн. Василя Костянтина Острозького з католицьким середовищем, зокрема, з Ватиканом, про обмін примірниками текстів Святого письма, нечіткість відомої інформації, і перспективи пошуку нових відомостей. Лекція підготовлена як на основі матеріалів, опублікованих різними авторами, так і на прикладах з власних конкретних досліджень, як уже введених в науковий обіг в численних публікаціях, присвячених острозькій книжковій спадщині, так і ще не опублікованих.

Академія та розвиток ранньомодерного Острога

Віктор АТАМАНЕНКО (02/11/2021)

Лекція присвячена впливам Острозької Академії на різні сфери життя Острога та навколишніх міських поселень (Застав’я, Межиріч, Кароліна). Лектор торкнувся ряду питань характеристики джерел вивчення просторової організації та сакрального простору міста напередодні та після створення Академії. Коротко було розкрите питання про міськобудівний досвід кн. В.-К. Острозького та його втілення у ймовірній «релокації» Острога з поверненням його до рук роду Острозьких. Було висвітлено відомості про розширення сакрального простору, зміни національної, соціальної, професійної структури населення міста. Лектор обґрунтовував точку зору про активну роль кн. В.-К. Острозького у розбудові Острога часів існування Академії. Лекція підготовлена як на основі матеріалів, виданих різними дослідниками історії Острога та Академії, так і на з власних конкретних дослідженнях, які здебільшого вже введені до наукового обігу в публікаціях, присвячених містобудівельній та фундаційній спадщині кн. Острозьких, але і на ще не опублікованих. Лектор використав підготовлені ним та іншими дослідниками археографічні публікації (і ще не введені до обігу історичні джерела).
Відеозапис лекції

Математичний моніторинг пандемії COVID-19: методологія, результати та висновки

Йосиф ЗІСЕЛЬС (09/11/2021)

Лекція присвячена намаганням розглянути пандемію COVID-19 під математичним кутом зору, включно з усіма її параметрами. З березня 2020 року лектор проводить математичний моніторинг пандемії COVID-19 по 53 країнах. Завдяки систематизації лавини цифр, які характеризують пандемію, були зроблені спроби побачити у цих цифрах певні закономірності, бо будь яка епідемія – це прояв відповідних законів природи, якими не можна нехтувати. Результати моніторингу дозволяють: побачити періодичні зміни параметрів епідемії, тобто її «хвильовий» формат, передбачити підхід до піку «хвилі та початок зниження кількісних параметрів епідемії, прогнозувати терміни мінімальні та максимальної інфікованості, летальності та завантаження місць в лікарнях та реанімаціях, потребу у ліках та кисні, потужність та своєчасність введення карантинів та локдаунів, проаналізувати адміністративні помилки у протистоянні з епідемією. Більш як півтора роки математичного моніторингу дозволяють зробити проміжні висновки як по пандемії в цілому, так і по кожній країні окремо.
Відеозапис лекції

Складні відносини Костянтина-Василя Острозького з монархами.

Томаш КЕМПА (02/12/2021)

Під час лекції висвітлено проблеми відносин київського воєводи К.-В. Острозького з польсько-литовськими володарями, починаючи з Зиґмунта І Старого, через Зиґмунта ІІ Августа, Генриха Валуа, Стефана Баторія, до Зиґмунта ІІІ. Будуть розглянуті чинники, які визначали стан цих відносин. Також лектор прагне відповісти на питання про реальні впливи князя Острозького при королівському дворі в різні моменти життя магната. Крім того, буде висвітлено питання відносин К.-В. Острозького з габзбурзьким двором, а також найбільш контроверсійне і дискусійне питання його ставлення до Москви і її володарів.

Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу

Володимир ТРОФИМОВИЧ (06/12/2021)

У запропонованій лекції автор прагне дати відповіді на такі питання: у чому суть труднощів ідентифікації геноциду? Чому голод називають штучним, якщо дійсно були несприятливі кліматичні умови? Чому Україна стала полігоном із випробувань радянської моделі колгоспної системи? Які основні причини голоду? Чи можна було уникнути таких масштабів трагедії? Чому партійні та державні діячі «не помічали» голоду в Україні? Які факти свідчать про організований характер Голодомору? Чи можна вважати голод геноцидом української нації? Які наслідки Голодомору? Як світова спільнота оцінювала і оцінює цю трагедію? Чому Росія не визнає факту Голодомору? Навіщо нам, українцям, визнання факту геноциду взагалі та яке значення, крім відновлення історичної справедливості, це має?