Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Відкритий університет Острозької Академії

Уроки для України через призму історії та сучасності Турецької Республіки

Рустем Аблятіф (10/02/22)

Турецька Республіка утворилася на уламках Османської Держави у результаті нищівної поразки у І Світовій війні. З моменту свого створення, Туреччина довгі роки була на задвірках світової політики: аграрною країною третього світу з відсталою економікою під владою військових. Чи не єдиним ресурсом країни була дешева робоча сила. Й якби не володіння чорноморськими протоками, аніхто не пам'ятав би про неї. Проте, за останні два десятиліття Турецька Республіка перетворилася на регіонального лідера, стрімко увірвавшись до "Великої Двадцятки" держав з найпотужнішими економіками світу. Зараз з її силою та авторитетом змушені рахуватися усі світові гравці. Лекція присвячена здобуткам Туреччини на шляху, який пройшла ця країна до її сьогодняшнього місця у світі та які уроки з цього досвіду може узяти Україна.


Панегірик і трагедія – дві сторони слави В.-К. Острозького.

Віталій Бондарчук (22/02/2022)

Політики України ХХІ ст. мали би заздрити князю Василю-Костянтину Острозькому. Як і вони він приймав тисячі рішень і зустрічався з тисячами людей. За таких умов діяльності конфлікти і скандали були неминучі. Попри це навіть із тих, що траплялися князь виходив із мінімальними репутаційними втратами. Ба більше, навколо його особи незримо витав ореол поваги, навіть захвату. Істеблішмент і так званий «широкий загал» знав князя як побожного вірянина, мецената, багату і впливову особу, отже успішну і по тодішнім, і по нинішнім міркам людину. Цей образ закріпився за Василем-Костянтином і по його кончині. Проте більш прискіпливий погляд на біографію князя виявить, що знайдеться у опису його життєпису робота не лише панегіристам-уславляльщикам, а й їх колегам по літературному цеху – драматургам, авторам трагедій. Очевидно, що баланс у висвітленні обох (без камлання у стилі «багаті також плачуть») піде тільки на користь пізнанню особистості князя.

Лекція підготовлена «стоячи на плечах титанів», тобто на основі переосмислення матеріалів публікацій низки вчених, що давно і успішно вивчають постать Василя-Костянтина Острозького. Автор же ставить за мету популяризувати постать князя із незвичного ракурсу.


Соціальні мережі у воєнний час: загрози і можливості.

Сергій Штурхецький (20/04/2022)

Що можна постити у соціальних мережа під час війни, а що – категорично забороняється; наскільки небезпечними стають соціальні мережі у драматичні моменти нашої історії; хто такі боти, які вони фейки розповюджують і все ж – яка може бути користь від соцмереж? Усі ці питання розглянуті під час інтерактивної лекції «Відкритого університету» медіа-експерта Сергія Штурхецького.
Відеозапис лекції


Національна культура та ідентичність.

Максим Карповець (02/05/2022)

Питання національної культури відіграє не останню роль у формуванні ідентичності, закладаючи основу для утотожнення з історичною пам'яттю, символами, геополітичним курсом. Сьогодні це питання посилилось, адже наявність окремих самобутніх національних компонентів стало причиною і наслідком російського вторгнення. Однак що об'єднало українців у цей складний час? Які сучасні загрози національній культурі та ідентичності ми спостерігаємо? Чи є механізми протидії імперському розмиванню і поглинанню національної культури? Лекція присвячена осмисленню питання національної ідентичності в культурологічній площині, що передбачає з'ясування її ключових символічних і ціннісних аспектів.
Відеозапис лекції


Організація трудових відносин в умовах воєнного стану.

Балацька Ольга Романівна (04/05/2022)

Надзвичайно актуальним є порядок застосування трудового законодавства та організації робочого процесу в умовах воєнного стану, оскільки постає питання: яким чином в особливих умовах роботодавцю організувати робочий процес, не заблокувавши досягнення статутних завдань, а з іншої сторони – працівникам реалізувати конституційне право на працю та гідну її оплату. Лекція присвячена новаціям застосування трудового законодавства та порядку організації робочого процесу в умовах воєнного стану. Згідно з указами Президента України 14 березня 2022 року № 133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 18 квітня 2022 року № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану продовжено. Основна мета була роз’яснити слухачам яким чином оформити трудові відносини в час дії воєнного стану. З огляду на введення воєнного стану, діють обмеження конституційних прав і основоположних свобод, зокрема права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України). В цих умовах діють норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану», і відбуваються динамічні зміни чинного законодавства, в тому числі внесені зміни до актів трудового законодавства. Так, з 24 березня 2022 року діє Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Слід звернути на дію норм законів, оскільки норми зазначеного закону мають пріоритет порівняно з нормами інших актів трудового законодавства в звичних умовах, наприклад, Кодексу законів про працю Україну та інших законів України у сфері трудових правовідносин Тема може стане в нагоді не тільки юристам, журналістам, економістам тощо, а й кожному, хто здійснює реалізацію трудової функції у тій чи іншій мірі.


Почуття сорому та провини: що за ними стоїть і що робити далі?

Оксана Матласевич (05/05/2022)

Обов’язковим компонентом усіх сучасних війн є психологічна війна – вплив на емоції, переживання та думки людини. Психологічна війна — це атака на ідентичність кожного, на базові питання “Хто я?”, “Яка моя функція?”, “Яке моє місце у всьому, що коїться?”, “Що я маю робити?”. Соціальні ролі багатьох різко змінилися. У військових із цим проблем переважно немає, там усе чітко, а в цивільних ідентичність під сильним ударом. Основне переживання – відчуття безсилля стосовно ситуації. Люди відчувають злість на себе, провину, сором через те, що не можуть щось зробити або, як їм здається, роблять недостатньо. Окремим видом провини є провина вцілілого. У провині є чимало позитивного. Провина і сором – це моральні індикатори того, чи відповідає наша поведінка нормам і правилам. Але, якщо людина потрапляє в капкан провини, то починає переконувати себе, що якісь її дії зараз неважливі, як наслідок – бездіяльність, а далі – знецінення себе, відчуття безпорадності, і позиція жертви. У військовий час такі почуття є контрпродуктивними. Тому, аби зберегти здатність діяти ефективно, людині дуже важливо усвідомити та зрозуміти, що: людина не-всемогутня; вона від природи припускається помилок; нас ніхто не вчив жити у війні, ми багато чого робимо вперше, а тому не одразу добре; а також бути співчутливим до себе.


Допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Тетяна Лотиш (06/05/2022)

За підрахунками Міжнародної організації міграції з 24.02.2022 понад 6,5 млн. українців змушені були залишити свої домівки та шукати прихисток в інших регіонах України та закордоном. Для того, щоб повноцінно реалізовувати свої права та скористатися державними гарантіями переселеним українцям варто отримати статус внутрішньо переміщеної особи, це можна зробити у мобільному застосунку «ДіЯ» або звернутися до Центру надання адміністративних послуг, органу соціального захисту населення або до представників місцевої влади. Уряд України та міжнародні організації започаткували ряд програм для підтримки переміщених осіб. Зокрема, це державні допомоги у зв’язку із втратою частини доходу, державні компенсації за працевлаштування і за проживання внутрішньо переміщених осіб, компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло, а також допомоги від Організації Об’єднаних Націй, Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Норвезької ради у справах біженців.
Відеозапис лекції


Як знайти внутрішню опору під час війни?

Оксана Матласевич (09/05/2022)

Після 24 лютого щоденне життя всіх українців стало перевернутим із ніг на голову. У такій реальності руйнуються всі опори, на які раніше опиралася наша психіка і які давали відчуття хоча б часткової справедливості і безпеки. Відтак, ми зустрічаємося з відчуттям жаху, невизначеності, в перемішку з безпорадністю. Вплив такого переповнюючого досвіду призводить до поляризації мислення, функції обробки інформації погіршуються на всіх рівнях – когнітивному, емоційному, екзинценційному. Об’єктивно всі ми стали жертвами подій війни. Однак, дуже важливо запобігти формуванню ідентичності жертви. Для цього людині важливо віднайти свої сильні сторони, ресурси і активізувати їх. До того ж, внутрішню опору можна зміцнювати і тренувати. На лекції ми зосередимось на 3-х речах: здатності бачити сенс наших дій і готовність брати у них участь; відчутті контролю як впливу на життєві події; здатності сприймати ситуацію як можливість для розвитку, «перевірки» ефективних дій.
Відеозапис лекції


Освітні можливості.

Юлія Харчук (10/05/2022)

Сучасний глобалізований світ пропонує безліч освітніх можливостей як на платній, так і на безкоштовній основі, в очному та дистанційному форматах. Кожен з нас може обрати те, що бажає. Проте такий широкий вибір має не лише переваги, а й недоліки. Нам легко загубитися в океані пропозицій, непросто віднайти бажане та здобути омріяне. Світ динамічно змінюється. Однак яким буде світ через 5-10-15-20 років? Якою буде Україна? Якими хочемо бути ми? Лекція присвячена осмисленню важливості навчання впродовж життя, здобуття необхідних компетентностей для особистого зростання шляхом здобуття формальної, неформальної та інформальної освіти.
Відеозапис лекції


Навіщо нам Res publica?

Дмитро Шевчук (11/05/2022)

Лекція присвячена ідеї Res publica та політичнній філософії республіканізму. «Res publica est res populi» - «Республіка є справою народу». Цей вислів Цицерона став уже формулою, яка пояснює, як твориться фундамент res publica. Однак вона вимагає додаткових пояснень, а творення Res publica як політичного устрою вимагає впевнених кроків. Під час лекції розглянуто концепцію свободи як недомінування, яка витворена в рамках республіканізму. Також представлено найважливіші кроки, які слід здійснити для того, щоб розбудувати і підтримувати республіку: підтримувати свободу як недомінування; втілювати свою волю в законах; слідувати чеснотам і піклуватися про громадянську гідність; творити інституції, які підтримують свободу і гідність; захищати республіку усіма своїми силами увесь свій час; вчитися самому і навчати інших бути добрими громадянами та інші.


Ціннісні орієнтації українців.

Віталій Лебедюк (12/05/2022)

Наріжним каменем російської пропаганди є міф про те, що українська ідентичність є вигаданою та штучно сконструйованою. Незадовго до початку російсько-української війни 24 лютого 2022 року президент РФ заявив, що “українці та росіяни – один народ”. У своїх роздумах про українську історію він заявив, що “більшовики створили союзні республіки і Україну”, а тривале перебування у складі Росії створило підґрунтя для «мовної, релігійної та культурної спорідненості». З огляду на ці заяви виникає відповідне питання: чи схоже українське суспільство на російське? Лекція присвячена осмисленню відмінності у ціннісних орієнтаціях українців та росіян. Для цього обрано результати всесвітнього дослідження цінностей World Values Survey (WVS) та європейського дослідження цінностей European Values Survey (EVS).
Відеозапис лекції


Психосоматика на фоні війни.

Наталія Кулеша (13/05/2022)

Проблема розуміння психологічного аспекту феномену здоров’я стає однією з найважливіших у зв’язку із зростанням психологічного навантаження у людей під час війни. Станом на сьогодні організму людини доводиться мобілізувати всі свої сили, внутрішні резерви, набуваючи певного рівня фізичного та психічного напруження, які нервова система неспроможна витримувати, що і спричиняє розвиток різних захворювань психосоматичного характеру.

Лекція присвячена поняттю психосоматика; аналізу основних причин психосоматики на фоні війни; виокремлено і охарактеризовано психосоматичні хвороби, які виникають у даний час. Під час лекції були запропоновані методики для відновлення психологічної рівноваги та зниження прояву психосоматичних симптомів під час війни.


Фінансова грамотність.

Ольга Дем’янчук (18/05/2022)

Питання фінансової грамотності сьогодні актуалізується, тому що, людина, яка володіє набором підходів, правил та практик, дотримуючись яких може настільки ефективно керувати своїми фінансовими потоками, що це дозволяє досягнути фінансового добробуту, поставлених фінансових цілей та не знижувати звичний рівень життя навіть у зрілому віці. Сьогодні це питання актуалізується із-за багатьох причин. Для чого потрібна фінансова грамотність? Фінансова грамотність — це не тільки про сьогодні-завтра, а передусім про те, як спланувати своє життя. На чиїй відповідальності створення нашого добробуту? Чому більшість людей перекладає з себе відповідальність, кого вони звинувачують? Що є основою фінансової грамотності? Що може забезпечити фінансова грамотність? Що є основними складовими фінансової грамотності? Що означає «фінансовий захист та фінансова безпека» для фінансово грамотної людини? Який повинен бути обсяг фінансового захисту, щоб почуватися захищеними? Які переваги та недоліки фінансового захисту? На всі ці питання, Ви знайдете відповідь на лекції.


Як підвищити політичну культуру в громаді.

Наталія Малиновська (24/05/2022)

Часто політичну культуру схильні недооцінювати і відводити їй другорядні позиції в розвитку громад і держави. Політична культура громади відображає життя у громаді. Через рівень політичної культури ми можемо пояснити чому одні громади досягають успіху, а інші ні. Чому одним громадам вдається залучати бізнес та інвесторів до розвитку міських просторів, облаштовувати велоінфраструктуру, робити міста інклюзивними для всіх мешканців, а іншим - ні. Чому в одних громадах мешканці виходять на колективну толоку, а в інших її не проводять. Справа не лише в роботі органів місцевого самоврядування, а в підтримці громадян і їхній участі у житті громади, у синергії влади та громади. Для того щоб ця синергія і співдія відбулася потрібно розвивати політичну культуру та відповідальність в громадах.

У цій лекції ви знайдете відповіді на питання що таке партисипація та в чому відмінність між партисипаторною демократією і представницькою демократією? Які є етапи участі громадян у житті своєї громади? Як формується та від чого залежить політична культура в громаді? Як участь громадян впливає на політичну культуру в громаді? Як залучати громадян до змін в громаді? Які інструменти участі допомагають розвивати політичну культуру в громаді? Як функціонує громада та як розподіляються повноваження між органами місцевого самоврядування? Як формується поведінка в громаді та як сформувати свою культуру в громаді?
Відеозапис лекції


Соціальне підприємництво.

Ольга Дем’янчук (25/05/2022)

Соціальне підприємництво є новою моделлю ведення бізнесу, яка є гібридом між некомерційними організаціями та класичним бізнесом. Діяльність таких підприємців спрямована на вирішення соціально-економічних та екологічних проблем. Основна відмінність СП від звичайного бізнесу полягає в тому, що їх першочерговим завданням є соціальна місія або цінність, а прибуток частково може направлятися на соціальні цілі. У той же час, соціальне підприємництво сприяє розвитку суспільства шляхом впровадження інновацій, стимулює до саморозвитку і вчить допомагати самому собі і навколишньому середовищу. Сьогодні це питання актуалізується із-за багатьох причин. Хто є суб’єктом соціального підприємництва? Які основні критерії, за якими того чи іншого суб’єкта підприємницької діяльності можна віднести до соціального підприємництва? Які організаційно-правові форми доступні для соціальних підприємців? Які найчастіші організаційно-правові форми соціальних підприємців в Україні? Які переваги та недоліки цих організаційно-правових форм соціального підприємництва в Україні? Які є соціальні підприємництва в Україні? Яке значення соціального підприємництва для країни, громади? Скільки і які кроки у соціальне підприємництво? На всі ці питання, Ви знайдете відповідь на лекції.
Відеозапис лекції


Як успішно регулювати конфлікти.

Марія Петрушкевич (27/05/2022)

Частиною людської природи та нормального функціонування психіки є схильність до конфліктної поведінки у приватному та публічному житті. Конфліктні ситуації знайомі кожному, вони можуть заважать нашій соціалізації, продуктивній професійній діяльності, дружнім стосункам, реалізації наших бажань. Тому вміння адекватно усвідомлювати, аналізувати та вирішувати різнорівневі конфлікти є м’яким навиком, що знадобиться у будь якій сфері життєдіяльності, продемонструє рівень професійності та компетентності. Для комплексного підходу до вирішення конфліктів важливим є розуміння його структурних елементів: сторін/конфліктантів, зони розбіжностей, уявлення про ситуацію, мотивів учасників, конкретних дій. Достатній рівень усвідомлення конфліктної ситуації сприяє вибору адекватної стратегії поведінки. Класичні варіанти стратегій: уникнення/бездіяльність, суперництво, компроміс, співпраця. Регулювання конфліктів може здійснюватися за допомогою жорсткого чи м’якого стилів, примирення, посередництва/фасалітації або переговорів. Як на практиці застосувати цю інформацію ви знайдете відповідь на лекції.


Бізнес-планування.

Юлія Шулик (30/05/2022)

Бізнес-планування – важливий процес для реалізації бізнес-ідеї як нового підприємства, так і діючого. Тому бізнес-планування починається з пошуку бізнес-ідеї, формування бізнес-моделі та попереднього аналізу можливості її реалізації. Після цього етапу формується бізнес-план - документ, який дає можливість сформувати розрахунки, опис бізнес-ідеї, визначити вартість проєкту, прибутковість, термін окупності, показники ефективності проєкту, особливості фінансування та організації, ризики та можливості бізнесу. Є загальні правила написання документу: структура, стиль, оформлення, взаємозв’язок інформації. Крім цього, бізнес-план може бути написаний для різних осіб-читачів - партнерів, кредиторів, інвесторів, власників - що впливає на подачу інформації. Саме ці питання і будуть розглядатись у лекції.
Відеозапис лекції


Довіра як основа суспільства.

Дмитро Шевчук (31/05/2022)

Існує декілька визначень довіри. Найчастіше довіру розуміють як очікуваність того, що інший буде діяти передбачливо. Довіра, за Ф. Фукуямою, - це очікування членами певної спільноти того, що інші її члени будуть вести себе більш чи менш передбачувано, чесно і з увагою до потреб тих, хто їх оточує, відповідно до загальноприйнятих норм. Довіра виступає невидимою інституцією, яка виконує декілька надзвичайно важливих функцій. Французький філософ П′єр Розанвалон зосереджує увагу на трьох найважливіших: розширення леґітимності (надання інституціям, окрім процедурного, також морального виміру, що пов′язаний із піклуванням про спільне благо); простягається в майбутнє (дозволяє здійснювати передбачення поведінки в майбутнє); інституційна економія (наявність довіри в суспільстві дозволяє уникати необхідності слідувати складним опосередковуючим процедурам перевірки). Під час лекції розглянуто також основні види довіри та їх прояви в соціальному житті. Окрему увагу присвячено функціонуванню довіри в суспільстві та її значення для формування соціального капіталу. Довіра в соціальному вимірі має універсальний характер. Будь-яке соціальне утворення виявляє практики довіри та поваги до Іншого і в своїй основі містить певний рівень соціального капіталу. Спільнотні відносини побудовані на довірі виявляють нам стійкість певних різновидів комунікативних спільнот. Вони, у певному сенсі, характеризуються універсальністю, розвиваючись та ускладнюючись в ході історичного розвитку, а також набуваючи специфіку внаслідок проявлення в локальних соціокультурних умовах.


Соціальні проєкти – можливості та виклики.

Юлія Шулик (01/06/2022)

Проєкти стали звичним явищем у всіх сферах життя. В останні роки в Україні зросла кількість написаних та реалізованих соціальних проєктів, фондів, які їх фінансують, кількість осіб зацікавлених у реалізації таких проєктів. Соціальний проєкт спрямований на вирішення соціальних проблем та впливають на рівень життя населення, громади, підвищують комфорт, культуру, рівень знань, інше. Важливими завданнями у розробці проєкту є визначення ідеї, задуму, проблеми, яку вирішуватиме проєкт і на основі якої визначається мета, середовище, продукт та результат проєкту. На основні концепції проєкту формується власне план проєкту, який визначає обсяг робіт, їх послідовність, календар виконання, відповідальних осіб, розрахунки ресурсів, витрат, потрібне залучення коштів. Важливо оцінити можливості здійснити проєкт та організувати роботу команди. Пошук фінансування та партнерів визначає пошук джерел фінансування, зв’язків, розгляду вимог та формування документації. Реалізація проєкту також має виклики та можливості, потреби просування, моніторингу та контролю за його виконанням. Також є потреби підготовки звіту про реалізацію проєкту. Але найважливіше – реалізація ідеї. В лекції розкриті ці питання.
Відеозапис лекції


Християнсько-філософський персоналізм Григорія Сковороди.

Григорій Васянович (20/09/2022)

Цього року виповнюється 300 років від Дня народження геніального українського мислителя-Любомудра, Поета - Григорія Сковороди. Лекція спрямована на те, щоб вшанувати життєдіяльність, творчість цієї унікальної людини. Доктор педагогічних наук, професор, почесний академік Національної академії педагогічних наук України - Григорій Васянович підготував і видав монографію "ХРИСТИЯНСЬКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПЕРСОНАЛІЗМ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ". З цією працею автор познайомив усіх, хто небайдужий до творчості великого подвижника української освіти, науки і культури. Зокрема, розглянуто духовні виміри творчості Григорія Сковороди, загально-філософські рефлексії у творчій спадщині Григорія Сковороди, етична проблематика у міркуванні Григорія Сковороди, освітньо-наукові принципи Григорія Сковороди.


Що ми (не)знаємо про свій підпис?

Сергій ГОНГАЛО (19/03/21)

Лекція присвячена питанням використання підпису для убезпечення документів від фальшування та можливості визначення окремих психологічних особливостей виконавця. У лекції розглядалися питання історії виникнення підпису, як посвідчувального напису, класифікація підписів за рівнем складності будови та вразливості до фальшування. Основну увагу було приділено питанням захисту підписів від підроблення шляхом ускладнення окремих елементів, що унеможливлює їх відтворення іншими особами. Лектором було розглянуто психологічні аспекти які відображаються у підписах, та їх роль у визначенні стану особи виконавця в момент підписання документів. Сергій Гонгало дав поради стосовно того, чого варто уникати при напрацюванні власного підпису і які елементи варто ввести у конструкцію підпису щоб ускладнити його підроблення. На завершення лекції спікером було дано відповіді на чисельні запитання стосовно інформаційного навантаження почерку та підпису і можливості їх використання для профілювання осіб. Дана тема може бути корисною не лише для правників, але і для HR-менеджерів, журналістів, вчителів, викладачів та усіх тих, хто цікавиться почерком.
Відеозапис лекції


Леся Українка: динаміка візій та стереотипи поколінь

Світлана КОЧЕРГА, Олександра ВІСИЧ (22/03/21)

Лекція присвячена проблемі рецепції творчості Лесі Українки, що відзначається складною і драматичною історією. Основна мета – з’ясувати труднощі народження читача Лесі Українки, простежити сторіччя інтерпретації доробку письменниці. Під час лекції окреслено траєкторії ідей, множинність сучасних підходів до трактування художнього світу авторки. Форма дуальної лекції дозволила запропонувати погляди на творчість Лесі Українки дослідниць, що репрезентують два покоління. Основним пафосом зустрічі слід визнати намагання визначити цінність внеску усіх епох в осягання унікальності картини світу письменниці.

Елементи сторітелінгу допомогли лекторкам розкрити особисте бачення Лесі Українки, що формувалось завдяки багаторічному музейному та літературознавчому досвіду.

Під час лекції згадано прижиттєві оцінки творчості авторки, період різновекторної канонізації, що припав на 20-30-ті, здобутки та фальшування радянського літературознавства 40-70-х років. Слід пам’ятати, що, попри тривалу заангажованість лесезнавчих студій, ХХ століття запропонувало чимало маршрутів і знакових тем, що продовжують бути актуальними до сьогодні: європеїзм творчості Лесі Українки, природа сценічності її драм, аристократизм духу тощо.

Окрему увагу приділено студіям діаспори, що сприяли позбавленню сліпого культивування Лесі Українки-класика.

Суттєва зміна парадигми інтерпретації спадщини письменниці припадає на кінець ХХ – початок ХХІ ст. Охарактеризовано розмаїття сучасних методологічних підходів, продуктивні, а подекуди й контраверсійні ідеї дослідників. У межах лекції було приділено увагу концепціям учених, що пов’язані з Рівненщиною.


Десять років і один день з життя князя Острозького

Ігор ТЕСЛЕНКО (20/04/21)

Лекція присвячена десятьом пам’ятним і, певною мірою, ювілейним датам у біографії київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького (1526-1608). Події, про які йдеться у виступі, відбулися 20 квітня в різні роки життя аристократа, починаючи з 1569-го й до 1594-го року. Провальний екзамен і таємнича хвороба, смертельна пастка і братерська любов, дар королю і вдячність монарха, батьківська опіка над римлянами та греками, а ще багато підкилимної боротьби і трохи інтриг. Маленькі події розгортаються на тлі глобальних процесів минулого. Їх героями були як знакові, так і геть невідомі, давно забуті постаті нашого минулого. Князь Василь-Костянтин постає в цих історіях не в звичному образі мецената й просвітника, а як особа, що переймається безліччю турбот і проблем, дотичних його родинного життя, великої політики, управління майном, опікою над підданими, обороною краю від чужинців.
Відеозапис лекції


Українська Друга світова: пам’ять про війну чи війна за пам’ять?

Андрій СМИРНОВ (11/05/2021)

76 років тому завершилася Друга світова війна в Європі, яка впродовж тривалого часу в історичній пам’яті українців існувала винятково як Велика Вітчизняна. Тема Другої світової війни оповита як російсько-радянськими, так і українськими націоналістичними міфами, які живлять сучасний збройний конфлікт на Сході України. Як провести деконструкцію цих міфів? Якою справді була Друга світова для українців? Якою може бути пам’ять про неї і чи може вона об’єднати українське суспільство?


Острозька академія: історія і традиція

Анастасія ХЕЛЕНЮК (19/05/2021)

Лекція присвячена історії Острозької академії XVI-початку XVII ст. та приурочена 445 річниці її заснування. Острозька академія є важливим явищем в історії української та східноєвропейської освіти і культури. Її діяльність дала початок новому формату української освітньої установи, а м. Острог XVI–початку XVII століття став важливим науковим та культурним центром. Під час лекції було відтворено історію створення та діяльності навчального закладу, окреслено основні досягнення острозького науково-освітнього осередку та його ролі в історії української освіти та культури.

Лекція структурована на декілька тематичних блоків. Кожен блок – побудований за принципом відповіді на конкретне питання. Таким чином у слухачів сформувалась цілісна картина основних етапів діяльності академії, а також загального історичного контексту, в якому вона функціонувала. Під час лекції було застосовано ілюстративний матеріал, що доповнив та урізноманітнив представлений матеріал. Тема історії академії важлива та цікава, адже саме з її діяльністю пов’язані важливі зміни в історії української культури XVI-початку XVII ст.


Острозька Біблія 1581 р.: підготовка та вихід друком через призму сприйняття православних, католиків та простестантів

Наталія БОНДАР (23/09/2021)

Лекція присвячена сприйняттю острозької Біблії як найвідомішої пам’ятки давньої вітчизняної духовної спадщини в різних конфесійних середовищах – православних, католиків та протестантів. Лекторка торкнулася питань доступних джерел дослідження пам’ятки, кількість яких доволі обмежена, висвітлення історії друку і пошуку джерел в текстах передмови до Біблії, тлумачення згаданих там діячів та текстів. Коротко було розкрите питання про ймовірні тексти, покладені в основу опублікованого, про участь в підготовці членів острозького гуртка, долученість до роботи також книжників-представників балканських країн, активне залучення до співпраці окрім православних також і протестантів. Крім того, саме у протестанському середовищі були виявлені за їхніми провенієнціями найраніші відомі нам читачі Біблії. Було висвітлено відомості про контакти кн. Василя Костянтина Острозького з католицьким середовищем, зокрема, з Ватиканом, про обмін примірниками текстів Святого письма, нечіткість відомої інформації, і перспективи пошуку нових відомостей. Лекція підготовлена як на основі матеріалів, опублікованих різними авторами, так і на прикладах з власних конкретних досліджень, як уже введених в науковий обіг в численних публікаціях, присвячених острозькій книжковій спадщині, так і ще не опублікованих.


Академія та розвиток ранньомодерного Острога

Віктор АТАМАНЕНКО (02/11/2021)

Лекція присвячена впливам Острозької Академії на різні сфери життя Острога та навколишніх міських поселень (Застав’я, Межиріч, Кароліна). Лектор торкнувся ряду питань характеристики джерел вивчення просторової організації та сакрального простору міста напередодні та після створення Академії. Коротко було розкрите питання про міськобудівний досвід кн. В.-К. Острозького та його втілення у ймовірній «релокації» Острога з поверненням його до рук роду Острозьких. Було висвітлено відомості про розширення сакрального простору, зміни національної, соціальної, професійної структури населення міста. Лектор обґрунтовував точку зору про активну роль кн. В.-К. Острозького у розбудові Острога часів існування Академії. Лекція підготовлена як на основі матеріалів, виданих різними дослідниками історії Острога та Академії, так і на з власних конкретних дослідженнях, які здебільшого вже введені до наукового обігу в публікаціях, присвячених містобудівельній та фундаційній спадщині кн. Острозьких, але і на ще не опублікованих. Лектор використав підготовлені ним та іншими дослідниками археографічні публікації (і ще не введені до обігу історичні джерела).
Відеозапис лекції


Математичний моніторинг пандемії COVID-19: методологія, результати та висновки

Йосиф ЗІСЕЛЬС (09/11/2021)

Лекція присвячена намаганням розглянути пандемію COVID-19 під математичним кутом зору, включно з усіма її параметрами. З березня 2020 року лектор проводить математичний моніторинг пандемії COVID-19 по 53 країнах. Завдяки систематизації лавини цифр, які характеризують пандемію, були зроблені спроби побачити у цих цифрах певні закономірності, бо будь яка епідемія – це прояв відповідних законів природи, якими не можна нехтувати. Результати моніторингу дозволяють: побачити періодичні зміни параметрів епідемії, тобто її «хвильовий» формат, передбачити підхід до піку «хвилі та початок зниження кількісних параметрів епідемії, прогнозувати терміни мінімальні та максимальної інфікованості, летальності та завантаження місць в лікарнях та реанімаціях, потребу у ліках та кисні, потужність та своєчасність введення карантинів та локдаунів, проаналізувати адміністративні помилки у протистоянні з епідемією. Більш як півтора роки математичного моніторингу дозволяють зробити проміжні висновки як по пандемії в цілому, так і по кожній країні окремо.
Відеозапис лекції


Складні відносини Костянтина-Василя Острозького з монархами.

Томаш КЕМПА (02/12/2021)

Під час лекції висвітлено проблеми відносин київського воєводи К.-В. Острозького з польсько-литовськими володарями, починаючи з Зиґмунта І Старого, через Зиґмунта ІІ Августа, Генриха Валуа, Стефана Баторія, до Зиґмунта ІІІ. Будуть розглянуті чинники, які визначали стан цих відносин. Також лектор прагне відповісти на питання про реальні впливи князя Острозького при королівському дворі в різні моменти життя магната. Крім того, буде висвітлено питання відносин К.-В. Острозького з габзбурзьким двором, а також найбільш контроверсійне і дискусійне питання його ставлення до Москви і її володарів.


ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ – ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Володимир ТРОФИМОВИЧ (06/12/2021)

У запропонованій лекції автор прагне дати відповіді на такі питання: у чому суть труднощів ідентифікації геноциду? Чому голод називають штучним, якщо дійсно були несприятливі кліматичні умови? Чому Україна стала полігоном із випробувань радянської моделі колгоспної системи? Які основні причини голоду? Чи можна було уникнути таких масштабів трагедії? Чому партійні та державні діячі «не помічали» голоду в Україні? Які факти свідчать про організований характер Голодомору? Чи можна вважати голод геноцидом української нації? Які наслідки Голодомору? Як світова спільнота оцінювала і оцінює цю трагедію? Чому Росія не визнає факту Голодомору? Навіщо нам, українцям, визнання факту геноциду взагалі та яке значення, крім відновлення історичної справедливості, це має?

ПереЖИТИ карантин: місія можлива

Галина ГАНДЗІЛЕВСЬКА (31/03/2020)

Лекція присвячена психологічному супроводу людини в умовах карантину. Основні завдання лекції були: продемонструвати слухачам карантин як вихід із зони комфорту; познайомити з психологічними ресурсами, розвиток яких може привести до зони росту;  наголосити на вагомості реалізації покликання крізь призму творчого пристосування  до онлайн- життя. Галина Гандзілевська прагне відповісти на запитання, яким чином місія допомагає розтавити життєві пріорітети та спрямувати до внутрішньої свободи. Крім того, вона зупиняється на здорових функціях механізмах психологічного захисту та їхньої ролі у формуванні психологічного імунітету, знайомить із  психологічними ресурсами, які дають змогу людині перемагати життєві негаразди і реалізовувати життєві завдання. У процесі лекції та на її завершення лекторка пропонує психологічні вправи, які дозволяють слухачам отримати власне «Колесо балансу» та свою персональну карту ресурсів, а разом з ним і розуміння, чому особисто потрібно приділити більше уваги під час карантину.


Трудове законодавство в умовах карантину

Ольга БАЛАЦЬКА (02/04/2020)

Лекція присвячена проблемам застосування трудового законодавства та порядку організації робочого процесу в умовах карантину. Основна мета була роз’яснити слухачам яким чином регулювати трудові відносини в умовах карантину. З огляду на запровадження карантину відбуваються динамічні зміни чинного законодавства, в тому числі внесені зміни до актів трудового законодавства. Ольга Балацька спробувала надати відповідь на питання, у який спосіб у надзвичайних умовах роботодавцю організувати робочий процес, не заблокувавши досягнення статутних завдань, а з іншого боку– працівникам реалізувати конституційне право на працю та її оплату. З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці та працівники зобов’язані вжити всіх можливих заходів. Аналіз трудового законодавства дозволив виділити Ользі Балацькій серед таких можливі варіанти, які стануть у нагоді як керівникам, так і працівниками для стабілізації робочого процесу в умовах пандемії. На завершення лекції спікерка зазначила, що вказані способи організації робочого процесу можна активно поєднувати та диференціювати як щодо окремих працівників чи структурних підрозділів, так і загалом щодо підприємства, установи, організації. Тема може стане в нагоді не тільки юристам, журналістам, економістам тощо, а й кожному, хто здійснює реалізацію трудової функції у тій чи іншій мірі.


Епоха постправди: як не втонути в океані інформації?

Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ (07/04/2020)

Люди схильні вірити фейкам через те, що ця інформація і є для них… правдою. Звісно, правдою тільки для їхнього світу, спотвореного інформаційними потоками. Відтак, якщо ти хочеш опанувати думками людей, чи переконати їх, то вже обов’язково говорити правду?, - задається питанням Сергій Штурхецький і цитує академічне визначення поняття “постправди”, ситуації, в якій об’єктивні факти мають менше значення, ніж емоційне сприйняття. От і біологи вважають, що людина через особливості свого раннього розвитку просто зобов’язана відкидати критичне мислення. Тож чи означає це, що правди більше світ не потребує, а люди навічно віддані під владу інформаційним маніпуляторам? Насправді, вважає Сергій Штурхецький, все не так драматично. Можна зберегти здоровий глузд і при повсюдному інформаційному божевіллю. Для цього варто дотримуватися правил інформаційного карантину.


Чи існує громадська думка? Або що варто знати про соціальні дослідження

Віталій ЛЕБЕДЮК (14/04/2020)

Лекція присвячена основам соціальних досліджень. Основна мета була показати слухачам усі етапи проведення соціальних досліджень і не замикатися виключно на анкетуваннях. Віталій Лебедюк прагне зрозуміти, за яких умов варто використовувати той чи той метод збору інформації. Крім того, він детально зупиняється на побудові репрезентативної вибірки, оскільки часто можемо спостерігати, що більшість вживає слово «репрезентативність» як мантру, забуваючи, що не тільки про побудова вибірки, а й сама методика опитування респондентів забезпечують репрезентативність опитування. На завершення лекції Віталій Лебедюк спробував безпосередньо на живому прикладі змоделювати усі етапи формування вибірки і показати практичні вирішення проблем, з якими зазвичай зустрічаємось під час соціальних досліджень. Тема може стане в нагоді не тільки журналістам, соціологам, політологам чи психологам, а й усім, хто тією чи іншою мірою залучений до реалізації соціального дослідження чи його аналізу.


Онлайн подорож виставкою Яна Ван Ейка

Наталія КУШНІРУК (16/04/2020)

У 2020 році виповнюється 630 років із дня народження легендарного художника, засновника Північного Відродження – Яна Ван Ейка. На честь цієї події в бельгійському містечку Гент проходить виставка, де зібрана найбільша колекція шедеврів художника з усього світу. На жаль, коронавірус і карантин цього року перешкодили поціновувачам мистецтва відвідати цю виставку. Саме тому лекція «Онлайн подорож виставкою Яна Ван Ейка» - це спроба хоча б віртуально прогулятися залами музею в Генті та в деталях розглянути ключові роботи художника. Наталія Кушнірук основний акцент у лекції робить на головній перлині виставки – Гентському вівтарю. Зокрема, пояснює композиційну побудову, розповідає історичну долю та особливості живопису Яна Ван Ейка. Лекція буде корисною всім, хто цікавиться мистецтвом Північного Відродження, а також мріє комплексно оцінити культурну спадщину Яна Ван Ейка.


Сторітелінг: чому ми любимо чужі історії та як їх розповідати?

Вікторія НАЗАРУК (28/04/2020)

Лекція присвячена сторітелінгу – вмінню оповідати якісно та захоплююче. У сучасному світі, де інформації забагато для сприйняття та запам’ятовування, частіше звертаємо нашу увагу на емоційно забарвлені оповіді, із яскравим сюжетом, характерними персонажами. Структурована розповідь про себе, власну справу, захоплення, прожиті досвіди є не лише частиною повсякденного спілкування, але й може стати хорошим інструментом для ділових переговорів, просування своєї справи, напрацювання нових контактів. Лекторка аналізує типові складники історії, наводить різні підходи до викладу думки, пропонує слухачам перелік актуальної літератури із цього питання та демонструє окремі зразки якісного сторітелінгу. Тематика може зацікавити журналістів, письменників, педагогів, усіх тих, хто працює зі словом


Журналістські стандарти: секрети мейдійної кухні

Олексій КОСТЮЧЕНКО (05/05/2020)

У лекції йдеться про основні жанри журналістики, критерії суспільної значущості інформації, особливості написання новинних матеріалів. Олексій Костюченко зосереджує увагу на важливості дотримання професійних стандартів під час підготовки матеріалів журналістами, зокрема це – баланс думок, оперативність, достовірність, точність, відокремлення фактів від коментарів та повнота. Лектор наводить дані моніторингу дотримання професійних стандартів українськими журналістами (Інститут масової інформації), а також розповідає, де шукати інформацію про власників медіа. Матеріал буде цікавий не тільки журналістам, а й усім, хто бажає покращити свої знання у сфері медіаграмотності.


Ціна перемоги: розвінчування міфів

Володимир ТРОФИМОВИЧ (07/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню маловідомих і дражливих сторінок воєнних випробувань українського народу в роки Другої світової війни, які розвінчують створені в радянський період і розвинуті та взяті на озброєння нинішнім російським режимом міфи про “Велику Вітчизняну війну” та “Велику Перемогу”. З'ясовані злочини більшовицького режиму проти українського народу під час здійснення тактики “випаленої землі”, показана трагедія радянських військовополонених, наведені факти злочинного ставлення командирів до солдатського життя, розвінчана міфологема про “морально-політичну єдність радянського народу”, розкритий вагомий внесок українського народу у перемогу над німецькими загарбниками. Зі змісту лекції випливає, що 1941-1945 рр., розглянуті в контексті української проблеми, “українськості”, належать до найбільш сфальсифікованих, замовчуваних і підтасованих періодів новітньої історії. Матеріали лекції можуть використовуватись на лекціях і семінарах у ЗВО, на уроках в середній школі, у виховній і пропагандистській роботах.


Використання експериментів в економіці: сучасні тенденції

Роман ШЕРЕМЕТА (19/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню можливостей застосування експериментальних методів в економічних дослідженнях, використання яких є доволі рідкісним явищем в Україні. Лектором розкриті сутність кореляційних і причинно-наслідкових зв’язків; наголошено, що експериментальні дослідження в економіці мають бути спрямовані на виявлення як кореляції, так і причинності. Ознайомившись із змістом лекції, слухачі оволодіють ґрунтовними знаннями щодо особливостей застосування експериментальних методів дослідження поведінки суб’єктів економіки; поради як спланувати та провести такий експеримент (принципи та моделі); сучасні тенденції розвитку означеного методу досліджень та приклади вдалого його застосування.


Особистий бренд у соцмережах

Віталій ГОЛУБЄВ (20/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню питань формування особистого бренду з використанням інструментарію соціальних мереж. З'ясовано суть поняття «особистий бренд», показана важливість його формування для всіх, хто прагне підвищити ефективність своєї професійної діяльності шляхом формування у просторі публічних комунікацій стійкої асоціації між особистістю і сферою її професійної самореалізації, розглянуті типові помилки у створенні особистого профіля в соціальній мережі Facebook і наповненні його релевантною інформацією, проаналізовані шляхи підвищення ефективності взаємодії з онлайновими підписниками з метою підвищення потенціалу інтерактивності особистого профілю. Зі змісту лекції випливає, що особистий бренд є потужним і ефективним маркетинговим інструментом, що підвищує ефективність взаємодії людини з навколишнім світом, доцільно проявляючи її сильні сторони у віртуальному просторі та сприяючи реалізації професійних та особистих цілей. Водночас акцентовано, що розвиток особистого бренду є комплексним явищем, яке охоплює всі «точки контакту» особистості зі світом, не обмежуючись лише простором соціальних мереж. І саме системний характер просування особистого бренду гарантує успішну реалізацію поставлених завдань. Матеріали лекції можуть використовуватись на лекціях і семінарах у ЗВО, у підвищенні кваліфікації науково-педагогічних працівників, а також для неформальної освіти та самоосвіти.


«Забуті покидьки східного фронту». Презентація книги

Сергій ПЛОХІЙ (17/06/2020)

Відомий український історик, провідний фахівець з історії Східної Європи, професор Гарвардського університету та директор Українського наукового інституту в Гарварді, лауреат Шевченківської премії 2018 року та численних нагород за найкращі дослідження Сергій Плохій представив найновішу з написаних ним вісімнадцяти монографій: книгу «Забуті покидьки Східного фронту». Вона є перекладом англомовної книги Автора, що нещодавно вийшла у США. Книга написана на основі численних вперше виявлених джерел, серед яких - матеріали радянських спецслужб, військової контррозвідки, звіти шпигунів, доповіді їх керівників та кураторів та ін.

Автор розкрив маловідомі сторінки співпраці українців та американців у роки Другої світової війни, намагаючись відповісти на питання про джерела повоєнних конфліктів та Холодної війни, аналізуючи історію співпраці країн антигітлерівської коаліції. Автор відповів на численні питання учасників зустрічі, розповів про свої творчі плани.


«Що потрібно знати про місцеві вибори 2020 напередодні дня голосування?»

Марія ЦИПʼЯЩУК (22/10/2020)

Лекція присвячена ключовим аспектам виборчого процесу під час виборів депутатів та голів місцевих рад у 2020 році, основним змінам у законодавстві, повʼязаним із набранням чинності Виборчим кодексом України. Основними завданнями лекції було: надати слухачам та слухачкам розуміння етапів виборчого процесу, порядку реалізації активного (права обирати) та пасивного (права бути обраним) виборчого права; окреслити порядок голосування у день виборів, зокрема – часу голосування, порядку заповнення бюлетенів; обмежень, які встановлені законодавством щодо правил ведення агітації та характеристики інших можливих правопорушень, а також – відповідальності за їх вчинення. Окрім того, Марія Ципʼящук розповіла про порядок підрахунку голосів та встановлення результатів голосування та відповіла на запитання учасників.


Acute Problems of the Modern World – The Economic Crises and COVID 19 Challenges

Elijah Morgan (11/12/2020)

First, it shows how interconnected and interdependent our world has become: There is no way of tackling the COVID-19 crisis at national levels only; “helping you is helping me,” “solidarity is in the self-interest of Ukraine;” international cooperation and multilateralism are crucially necessary! The serious impacts of the COVID-19 pandemic have revealed “weaknesses in our systems and the governance structure of the nations. A new and dynamic approach is imperative. COVID-19 has caught us off-guard. It was a low probability that was not anticipated. When it hit the nations, it had high impact. Crises Management: During President Barak Obama’s administration, the US Government put in place excellent plans on how to deal with a pandemic. Tragically the President Trump administration totally ignored these plans due to Donald Trump’s bigotism toward Barak Obama and persons of color, the plans were not read. Most key politicians did not even know that it existed. The results of such unpardonable behavior have been well covered by the news media. Because of the lockdown measures to bring COVID-19 under control, the global economy has gone down by 3%, a steepest decline since the 1930s. COVID-19 brings the potential for the richer nations to practice a new form isolationism like the “America First” policy of Donald Trump with an excuse for institutionalized racialism, nationalism and anti-immigration policies. In the early twentieth century, epidemics were a driving force in motivating Brazilian elites to cooperate in the development of national sanitary and health policies. Covid-19 pandemic may once again offer an opportunity to strengthen greater investment in public services.