*

Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука

Відкритий університет Острозької Академії

Що ми (не)знаємо про свій підпис?

Сергій ГОНГАЛО (19/03/21)

Лекція присвячена питанням використання підпису для убезпечення документів від фальшування та можливості визначення окремих психологічних особливостей виконавця. У лекції розглядалися питання історії виникнення підпису, як посвідчувального напису, класифікація підписів за рівнем складності будови та вразливості до фальшування. Основну увагу було приділено питанням захисту підписів від підроблення шляхом ускладнення окремих елементів, що унеможливлює їх відтворення іншими особами. Лектором було розглянуто психологічні аспекти які відображаються у підписах, та їх роль у визначенні стану особи виконавця в момент підписання документів. Сергій Гонгало дав поради стосовно того, чого варто уникати при напрацюванні власного підпису і які елементи варто ввести у конструкцію підпису щоб ускладнити його підроблення. На завершення лекції спікером було дано відповіді на чисельні запитання стосовно інформаційного навантаження почерку та підпису і можливості їх використання для профілювання осіб. Дана тема може бути корисною не лише для правників, але і для HR-менеджерів, журналістів, вчителів, викладачів та усіх тих, хто цікавиться почерком.
Відеозапис лекції


Леся Українка: динаміка візій та стереотипи поколінь

Світлана КОЧЕРГА, Олександра ВІСИЧ (22/03/21)

Лекція присвячена проблемі рецепції творчості Лесі Українки, що відзначається складною і драматичною історією. Основна мета – з’ясувати труднощі народження читача Лесі Українки, простежити сторіччя інтерпретації доробку письменниці. Під час лекції окреслено траєкторії ідей, множинність сучасних підходів до трактування художнього світу авторки. Форма дуальної лекції дозволила запропонувати погляди на творчість Лесі Українки дослідниць, що репрезентують два покоління. Основним пафосом зустрічі слід визнати намагання визначити цінність внеску усіх епох в осягання унікальності картини світу письменниці.

Елементи сторітелінгу допомогли лекторкам розкрити особисте бачення Лесі Українки, що формувалось завдяки багаторічному музейному та літературознавчому досвіду.

Під час лекції згадано прижиттєві оцінки творчості авторки, період різновекторної канонізації, що припав на 20-30-ті, здобутки та фальшування радянського літературознавства 40-70-х років. Слід пам’ятати, що, попри тривалу заангажованість лесезнавчих студій, ХХ століття запропонувало чимало маршрутів і знакових тем, що продовжують бути актуальними до сьогодні: європеїзм творчості Лесі Українки, природа сценічності її драм, аристократизм духу тощо.

Окрему увагу приділено студіям діаспори, що сприяли позбавленню сліпого культивування Лесі Українки-класика.

Суттєва зміна парадигми інтерпретації спадщини письменниці припадає на кінець ХХ – початок ХХІ ст. Охарактеризовано розмаїття сучасних методологічних підходів, продуктивні, а подекуди й контраверсійні ідеї дослідників. У межах лекції було приділено увагу концепціям учених, що пов’язані з Рівненщиною.


Десять років і один день з життя князя Острозького

Ігор ТЕСЛЕНКО (20/04/21)

Лекція присвячена десятьом пам’ятним і, певною мірою, ювілейним датам у біографії київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького (1526-1608). Події, про які йдеться у виступі, відбулися 20 квітня в різні роки життя аристократа, починаючи з 1569-го й до 1594-го року. Провальний екзамен і таємнича хвороба, смертельна пастка і братерська любов, дар королю і вдячність монарха, батьківська опіка над римлянами та греками, а ще багато підкилимної боротьби і трохи інтриг. Маленькі події розгортаються на тлі глобальних процесів минулого. Їх героями були як знакові, так і геть невідомі, давно забуті постаті нашого минулого. Князь Василь-Костянтин постає в цих історіях не в звичному образі мецената й просвітника, а як особа, що переймається безліччю турбот і проблем, дотичних його родинного життя, великої політики, управління майном, опікою над підданими, обороною краю від чужинців.
Відеозапис лекції


Українська Друга світова: пам’ять про війну чи війна за пам’ять?

Андрій СМИРНОВ (11/05/2021)

76 років тому завершилася Друга світова війна в Європі, яка впродовж тривалого часу в історичній пам’яті українців існувала винятково як Велика Вітчизняна. Тема Другої світової війни оповита як російсько-радянськими, так і українськими націоналістичними міфами, які живлять сучасний збройний конфлікт на Сході України. Як провести деконструкцію цих міфів? Якою справді була Друга світова для українців? Якою може бути пам’ять про неї і чи може вона об’єднати українське суспільство?


Острозька академія: історія і традиція

Анастасія ХЕЛЕНЮК (19/05/2021)

Лекція присвячена історії Острозької академії XVI-початку XVII ст. та приурочена 445 річниці її заснування. Острозька академія є важливим явищем в історії української та східноєвропейської освіти і культури. Її діяльність дала початок новому формату української освітньої установи, а м. Острог XVI–початку XVII століття став важливим науковим та культурним центром. Під час лекції було відтворено історію створення та діяльності навчального закладу, окреслено основні досягнення острозького науково-освітнього осередку та його ролі в історії української освіти та культури.

Лекція структурована на декілька тематичних блоків. Кожен блок – побудований за принципом відповіді на конкретне питання. Таким чином у слухачів сформувалась цілісна картина основних етапів діяльності академії, а також загального історичного контексту, в якому вона функціонувала. Під час лекції було застосовано ілюстративний матеріал, що доповнив та урізноманітнив представлений матеріал. Тема історії академії важлива та цікава, адже саме з її діяльністю пов’язані важливі зміни в історії української культури XVI-початку XVII ст.


Острозька Біблія 1581 р.: підготовка та вихід друком через призму сприйняття православних, католиків та простестантів

Наталія БОНДАР (23/09/2021)

Лекція присвячена сприйняттю острозької Біблії як найвідомішої пам’ятки давньої вітчизняної духовної спадщини в різних конфесійних середовищах – православних, католиків та протестантів. Лекторка торкнулася питань доступних джерел дослідження пам’ятки, кількість яких доволі обмежена, висвітлення історії друку і пошуку джерел в текстах передмови до Біблії, тлумачення згаданих там діячів та текстів. Коротко було розкрите питання про ймовірні тексти, покладені в основу опублікованого, про участь в підготовці членів острозького гуртка, долученість до роботи також книжників-представників балканських країн, активне залучення до співпраці окрім православних також і протестантів. Крім того, саме у протестанському середовищі були виявлені за їхніми провенієнціями найраніші відомі нам читачі Біблії. Було висвітлено відомості про контакти кн. Василя Костянтина Острозького з католицьким середовищем, зокрема, з Ватиканом, про обмін примірниками текстів Святого письма, нечіткість відомої інформації, і перспективи пошуку нових відомостей. Лекція підготовлена як на основі матеріалів, опублікованих різними авторами, так і на прикладах з власних конкретних досліджень, як уже введених в науковий обіг в численних публікаціях, присвячених острозькій книжковій спадщині, так і ще не опублікованих.


Академія та розвиток ранньомодерного Острога

Віктор АТАМАНЕНКО (02/11/2021)

Лекція присвячена впливам Острозької Академії на різні сфери життя Острога та навколишніх міських поселень (Застав’я, Межиріч, Кароліна). Лектор торкнувся ряду питань характеристики джерел вивчення просторової організації та сакрального простору міста напередодні та після створення Академії. Коротко було розкрите питання про міськобудівний досвід кн. В.-К. Острозького та його втілення у ймовірній «релокації» Острога з поверненням його до рук роду Острозьких. Було висвітлено відомості про розширення сакрального простору, зміни національної, соціальної, професійної структури населення міста. Лектор обґрунтовував точку зору про активну роль кн. В.-К. Острозького у розбудові Острога часів існування Академії. Лекція підготовлена як на основі матеріалів, виданих різними дослідниками історії Острога та Академії, так і на з власних конкретних дослідженнях, які здебільшого вже введені до наукового обігу в публікаціях, присвячених містобудівельній та фундаційній спадщині кн. Острозьких, але і на ще не опублікованих. Лектор використав підготовлені ним та іншими дослідниками археографічні публікації (і ще не введені до обігу історичні джерела).
Відеозапис лекції


Математичний моніторинг пандемії COVID-19: методологія, результати та висновки

Йосиф ЗІСЕЛЬС (09/11/2021)

Лекція присвячена намаганням розглянути пандемію COVID-19 під математичним кутом зору, включно з усіма її параметрами. З березня 2020 року лектор проводить математичний моніторинг пандемії COVID-19 по 53 країнах. Завдяки систематизації лавини цифр, які характеризують пандемію, були зроблені спроби побачити у цих цифрах певні закономірності, бо будь яка епідемія – це прояв відповідних законів природи, якими не можна нехтувати. Результати моніторингу дозволяють: побачити періодичні зміни параметрів епідемії, тобто її «хвильовий» формат, передбачити підхід до піку «хвилі та початок зниження кількісних параметрів епідемії, прогнозувати терміни мінімальні та максимальної інфікованості, летальності та завантаження місць в лікарнях та реанімаціях, потребу у ліках та кисні, потужність та своєчасність введення карантинів та локдаунів, проаналізувати адміністративні помилки у протистоянні з епідемією. Більш як півтора роки математичного моніторингу дозволяють зробити проміжні висновки як по пандемії в цілому, так і по кожній країні окремо.
Відеозапис лекції


Складні відносини Костянтина-Василя Острозького з монархами.

Томаш КЕМПА (02/12/2021)

Під час лекції висвітлено проблеми відносин київського воєводи К.-В. Острозького з польсько-литовськими володарями, починаючи з Зиґмунта І Старого, через Зиґмунта ІІ Августа, Генриха Валуа, Стефана Баторія, до Зиґмунта ІІІ. Будуть розглянуті чинники, які визначали стан цих відносин. Також лектор прагне відповісти на питання про реальні впливи князя Острозького при королівському дворі в різні моменти життя магната. Крім того, буде висвітлено питання відносин К.-В. Острозького з габзбурзьким двором, а також найбільш контроверсійне і дискусійне питання його ставлення до Москви і її володарів.


ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ – ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Володимир ТРОФИМОВИЧ (06/12/2021)

У запропонованій лекції автор прагне дати відповіді на такі питання: у чому суть труднощів ідентифікації геноциду? Чому голод називають штучним, якщо дійсно були несприятливі кліматичні умови? Чому Україна стала полігоном із випробувань радянської моделі колгоспної системи? Які основні причини голоду? Чи можна було уникнути таких масштабів трагедії? Чому партійні та державні діячі «не помічали» голоду в Україні? Які факти свідчать про організований характер Голодомору? Чи можна вважати голод геноцидом української нації? Які наслідки Голодомору? Як світова спільнота оцінювала і оцінює цю трагедію? Чому Росія не визнає факту Голодомору? Навіщо нам, українцям, визнання факту геноциду взагалі та яке значення, крім відновлення історичної справедливості, це має?

ПереЖИТИ карантин: місія можлива

Галина ГАНДЗІЛЕВСЬКА (31/03/2020)

Лекція присвячена психологічному супроводу людини в умовах карантину. Основні завдання лекції були: продемонструвати слухачам карантин як вихід із зони комфорту; познайомити з психологічними ресурсами, розвиток яких може привести до зони росту;  наголосити на вагомості реалізації покликання крізь призму творчого пристосування  до онлайн- життя. Галина Гандзілевська прагне відповісти на запитання, яким чином місія допомагає розтавити життєві пріорітети та спрямувати до внутрішньої свободи. Крім того, вона зупиняється на здорових функціях механізмах психологічного захисту та їхньої ролі у формуванні психологічного імунітету, знайомить із  психологічними ресурсами, які дають змогу людині перемагати життєві негаразди і реалізовувати життєві завдання. У процесі лекції та на її завершення лекторка пропонує психологічні вправи, які дозволяють слухачам отримати власне «Колесо балансу» та свою персональну карту ресурсів, а разом з ним і розуміння, чому особисто потрібно приділити більше уваги під час карантину.


Трудове законодавство в умовах карантину

Ольга БАЛАЦЬКА (02/04/2020)

Лекція присвячена проблемам застосування трудового законодавства та порядку організації робочого процесу в умовах карантину. Основна мета була роз’яснити слухачам яким чином регулювати трудові відносини в умовах карантину. З огляду на запровадження карантину відбуваються динамічні зміни чинного законодавства, в тому числі внесені зміни до актів трудового законодавства. Ольга Балацька спробувала надати відповідь на питання, у який спосіб у надзвичайних умовах роботодавцю організувати робочий процес, не заблокувавши досягнення статутних завдань, а з іншого боку– працівникам реалізувати конституційне право на працю та її оплату. З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці та працівники зобов’язані вжити всіх можливих заходів. Аналіз трудового законодавства дозволив виділити Ользі Балацькій серед таких можливі варіанти, які стануть у нагоді як керівникам, так і працівниками для стабілізації робочого процесу в умовах пандемії. На завершення лекції спікерка зазначила, що вказані способи організації робочого процесу можна активно поєднувати та диференціювати як щодо окремих працівників чи структурних підрозділів, так і загалом щодо підприємства, установи, організації. Тема може стане в нагоді не тільки юристам, журналістам, економістам тощо, а й кожному, хто здійснює реалізацію трудової функції у тій чи іншій мірі.


Епоха постправди: як не втонути в океані інформації?

Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ (07/04/2020)

Люди схильні вірити фейкам через те, що ця інформація і є для них… правдою. Звісно, правдою тільки для їхнього світу, спотвореного інформаційними потоками. Відтак, якщо ти хочеш опанувати думками людей, чи переконати їх, то вже обов’язково говорити правду?, - задається питанням Сергій Штурхецький і цитує академічне визначення поняття “постправди”, ситуації, в якій об’єктивні факти мають менше значення, ніж емоційне сприйняття. От і біологи вважають, що людина через особливості свого раннього розвитку просто зобов’язана відкидати критичне мислення. Тож чи означає це, що правди більше світ не потребує, а люди навічно віддані під владу інформаційним маніпуляторам? Насправді, вважає Сергій Штурхецький, все не так драматично. Можна зберегти здоровий глузд і при повсюдному інформаційному божевіллю. Для цього варто дотримуватися правил інформаційного карантину.


Чи існує громадська думка? Або що варто знати про соціальні дослідження

Віталій ЛЕБЕДЮК (14/04/2020)

Лекція присвячена основам соціальних досліджень. Основна мета була показати слухачам усі етапи проведення соціальних досліджень і не замикатися виключно на анкетуваннях. Віталій Лебедюк прагне зрозуміти, за яких умов варто використовувати той чи той метод збору інформації. Крім того, він детально зупиняється на побудові репрезентативної вибірки, оскільки часто можемо спостерігати, що більшість вживає слово «репрезентативність» як мантру, забуваючи, що не тільки про побудова вибірки, а й сама методика опитування респондентів забезпечують репрезентативність опитування. На завершення лекції Віталій Лебедюк спробував безпосередньо на живому прикладі змоделювати усі етапи формування вибірки і показати практичні вирішення проблем, з якими зазвичай зустрічаємось під час соціальних досліджень. Тема може стане в нагоді не тільки журналістам, соціологам, політологам чи психологам, а й усім, хто тією чи іншою мірою залучений до реалізації соціального дослідження чи його аналізу.


Онлайн подорож виставкою Яна Ван Ейка

Наталія КУШНІРУК (16/04/2020)

У 2020 році виповнюється 630 років із дня народження легендарного художника, засновника Північного Відродження – Яна Ван Ейка. На честь цієї події в бельгійському містечку Гент проходить виставка, де зібрана найбільша колекція шедеврів художника з усього світу. На жаль, коронавірус і карантин цього року перешкодили поціновувачам мистецтва відвідати цю виставку. Саме тому лекція «Онлайн подорож виставкою Яна Ван Ейка» - це спроба хоча б віртуально прогулятися залами музею в Генті та в деталях розглянути ключові роботи художника. Наталія Кушнірук основний акцент у лекції робить на головній перлині виставки – Гентському вівтарю. Зокрема, пояснює композиційну побудову, розповідає історичну долю та особливості живопису Яна Ван Ейка. Лекція буде корисною всім, хто цікавиться мистецтвом Північного Відродження, а також мріє комплексно оцінити культурну спадщину Яна Ван Ейка.


Сторітелінг: чому ми любимо чужі історії та як їх розповідати?

Вікторія НАЗАРУК (28/04/2020)

Лекція присвячена сторітелінгу – вмінню оповідати якісно та захоплююче. У сучасному світі, де інформації забагато для сприйняття та запам’ятовування, частіше звертаємо нашу увагу на емоційно забарвлені оповіді, із яскравим сюжетом, характерними персонажами. Структурована розповідь про себе, власну справу, захоплення, прожиті досвіди є не лише частиною повсякденного спілкування, але й може стати хорошим інструментом для ділових переговорів, просування своєї справи, напрацювання нових контактів. Лекторка аналізує типові складники історії, наводить різні підходи до викладу думки, пропонує слухачам перелік актуальної літератури із цього питання та демонструє окремі зразки якісного сторітелінгу. Тематика може зацікавити журналістів, письменників, педагогів, усіх тих, хто працює зі словом


Журналістські стандарти: секрети мейдійної кухні

Олексій КОСТЮЧЕНКО (05/05/2020)

У лекції йдеться про основні жанри журналістики, критерії суспільної значущості інформації, особливості написання новинних матеріалів. Олексій Костюченко зосереджує увагу на важливості дотримання професійних стандартів під час підготовки матеріалів журналістами, зокрема це – баланс думок, оперативність, достовірність, точність, відокремлення фактів від коментарів та повнота. Лектор наводить дані моніторингу дотримання професійних стандартів українськими журналістами (Інститут масової інформації), а також розповідає, де шукати інформацію про власників медіа. Матеріал буде цікавий не тільки журналістам, а й усім, хто бажає покращити свої знання у сфері медіаграмотності.


Ціна перемоги: розвінчування міфів

Володимир ТРОФИМОВИЧ (07/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню маловідомих і дражливих сторінок воєнних випробувань українського народу в роки Другої світової війни, які розвінчують створені в радянський період і розвинуті та взяті на озброєння нинішнім російським режимом міфи про “Велику Вітчизняну війну” та “Велику Перемогу”. З'ясовані злочини більшовицького режиму проти українського народу під час здійснення тактики “випаленої землі”, показана трагедія радянських військовополонених, наведені факти злочинного ставлення командирів до солдатського життя, розвінчана міфологема про “морально-політичну єдність радянського народу”, розкритий вагомий внесок українського народу у перемогу над німецькими загарбниками. Зі змісту лекції випливає, що 1941-1945 рр., розглянуті в контексті української проблеми, “українськості”, належать до найбільш сфальсифікованих, замовчуваних і підтасованих періодів новітньої історії. Матеріали лекції можуть використовуватись на лекціях і семінарах у ЗВО, на уроках в середній школі, у виховній і пропагандистській роботах.


Використання експериментів в економіці: сучасні тенденції

Роман ШЕРЕМЕТА (19/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню можливостей застосування експериментальних методів в економічних дослідженнях, використання яких є доволі рідкісним явищем в Україні. Лектором розкриті сутність кореляційних і причинно-наслідкових зв’язків; наголошено, що експериментальні дослідження в економіці мають бути спрямовані на виявлення як кореляції, так і причинності. Ознайомившись із змістом лекції, слухачі оволодіють ґрунтовними знаннями щодо особливостей застосування експериментальних методів дослідження поведінки суб’єктів економіки; поради як спланувати та провести такий експеримент (принципи та моделі); сучасні тенденції розвитку означеного методу досліджень та приклади вдалого його застосування.


Особистий бренд у соцмережах

Віталій ГОЛУБЄВ (20/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню питань формування особистого бренду з використанням інструментарію соціальних мереж. З'ясовано суть поняття «особистий бренд», показана важливість його формування для всіх, хто прагне підвищити ефективність своєї професійної діяльності шляхом формування у просторі публічних комунікацій стійкої асоціації між особистістю і сферою її професійної самореалізації, розглянуті типові помилки у створенні особистого профіля в соціальній мережі Facebook і наповненні його релевантною інформацією, проаналізовані шляхи підвищення ефективності взаємодії з онлайновими підписниками з метою підвищення потенціалу інтерактивності особистого профілю. Зі змісту лекції випливає, що особистий бренд є потужним і ефективним маркетинговим інструментом, що підвищує ефективність взаємодії людини з навколишнім світом, доцільно проявляючи її сильні сторони у віртуальному просторі та сприяючи реалізації професійних та особистих цілей. Водночас акцентовано, що розвиток особистого бренду є комплексним явищем, яке охоплює всі «точки контакту» особистості зі світом, не обмежуючись лише простором соціальних мереж. І саме системний характер просування особистого бренду гарантує успішну реалізацію поставлених завдань. Матеріали лекції можуть використовуватись на лекціях і семінарах у ЗВО, у підвищенні кваліфікації науково-педагогічних працівників, а також для неформальної освіти та самоосвіти.


«Забуті покидьки східного фронту». Презентація книги

Сергій ПЛОХІЙ (17/06/2020)

Відомий український історик, провідний фахівець з історії Східної Європи, професор Гарвардського університету та директор Українського наукового інституту в Гарварді, лауреат Шевченківської премії 2018 року та численних нагород за найкращі дослідження Сергій Плохій представив найновішу з написаних ним вісімнадцяти монографій: книгу «Забуті покидьки Східного фронту». Вона є перекладом англомовної книги Автора, що нещодавно вийшла у США. Книга написана на основі численних вперше виявлених джерел, серед яких - матеріали радянських спецслужб, військової контррозвідки, звіти шпигунів, доповіді їх керівників та кураторів та ін.

Автор розкрив маловідомі сторінки співпраці українців та американців у роки Другої світової війни, намагаючись відповісти на питання про джерела повоєнних конфліктів та Холодної війни, аналізуючи історію співпраці країн антигітлерівської коаліції. Автор відповів на численні питання учасників зустрічі, розповів про свої творчі плани.


«Що потрібно знати про місцеві вибори 2020 напередодні дня голосування?»

Марія ЦИПʼЯЩУК (22/10/2020)

Лекція присвячена ключовим аспектам виборчого процесу під час виборів депутатів та голів місцевих рад у 2020 році, основним змінам у законодавстві, повʼязаним із набранням чинності Виборчим кодексом України. Основними завданнями лекції було: надати слухачам та слухачкам розуміння етапів виборчого процесу, порядку реалізації активного (права обирати) та пасивного (права бути обраним) виборчого права; окреслити порядок голосування у день виборів, зокрема – часу голосування, порядку заповнення бюлетенів; обмежень, які встановлені законодавством щодо правил ведення агітації та характеристики інших можливих правопорушень, а також – відповідальності за їх вчинення. Окрім того, Марія Ципʼящук розповіла про порядок підрахунку голосів та встановлення результатів голосування та відповіла на запитання учасників.


Acute Problems of the Modern World – The Economic Crises and COVID 19 Challenges

Elijah Morgan (11/12/2020)

First, it shows how interconnected and interdependent our world has become: There is no way of tackling the COVID-19 crisis at national levels only; “helping you is helping me,” “solidarity is in the self-interest of Ukraine;” international cooperation and multilateralism are crucially necessary! The serious impacts of the COVID-19 pandemic have revealed “weaknesses in our systems and the governance structure of the nations. A new and dynamic approach is imperative. COVID-19 has caught us off-guard. It was a low probability that was not anticipated. When it hit the nations, it had high impact. Crises Management: During President Barak Obama’s administration, the US Government put in place excellent plans on how to deal with a pandemic. Tragically the President Trump administration totally ignored these plans due to Donald Trump’s bigotism toward Barak Obama and persons of color, the plans were not read. Most key politicians did not even know that it existed. The results of such unpardonable behavior have been well covered by the news media. Because of the lockdown measures to bring COVID-19 under control, the global economy has gone down by 3%, a steepest decline since the 1930s. COVID-19 brings the potential for the richer nations to practice a new form isolationism like the “America First” policy of Donald Trump with an excuse for institutionalized racialism, nationalism and anti-immigration policies. In the early twentieth century, epidemics were a driving force in motivating Brazilian elites to cooperate in the development of national sanitary and health policies. Covid-19 pandemic may once again offer an opportunity to strengthen greater investment in public services.