2020

Трудове законодавство в умовах карантину

Ольга БАЛАЦЬКА (02/04/2020)

Лекція присвячена проблемам застосування трудового законодавства та порядку організації робочого процесу в умовах карантину. Основна мета була роз’яснити слухачам яким чином регулювати трудові відносини в умовах карантину. З огляду на запровадження карантину відбуваються динамічні зміни чинного законодавства, в тому числі внесені зміни до актів трудового законодавства. Ольга Балацька спробувала надати відповідь на питання, у який спосіб у надзвичайних умовах роботодавцю організувати робочий процес, не заблокувавши досягнення статутних завдань, а з іншого боку– працівникам реалізувати конституційне право на працю та її оплату. З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці та працівники зобов’язані вжити всіх можливих заходів. Аналіз трудового законодавства дозволив виділити Ользі Балацькій серед таких можливі варіанти, які стануть у нагоді як керівникам, так і працівниками для стабілізації робочого процесу в умовах пандемії. На завершення лекції спікерка зазначила, що вказані способи організації робочого процесу можна активно поєднувати та диференціювати як щодо окремих працівників чи структурних підрозділів, так і загалом щодо підприємства, установи, організації. Тема може стане в нагоді не тільки юристам, журналістам, економістам тощо, а й кожному, хто здійснює реалізацію трудової функції у тій чи іншій мірі.

Епоха постправди: як не втонути в океані інформації?

Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ (07/04/2020)

Люди схильні вірити фейкам через те, що ця інформація і є для них… правдою. Звісно, правдою тільки для їхнього світу, спотвореного інформаційними потоками. Відтак, якщо ти хочеш опанувати думками людей, чи переконати їх, то вже обов’язково говорити правду?, - задається питанням Сергій Штурхецький і цитує академічне визначення поняття “постправди”, ситуації, в якій об’єктивні факти мають менше значення, ніж емоційне сприйняття. От і біологи вважають, що людина через особливості свого раннього розвитку просто зобов’язана відкидати критичне мислення. Тож чи означає це, що правди більше світ не потребує, а люди навічно віддані під владу інформаційним маніпуляторам? Насправді, вважає Сергій Штурхецький, все не так драматично. Можна зберегти здоровий глузд і при повсюдному інформаційному божевіллю. Для цього варто дотримуватися правил інформаційного карантину.

Чи існує громадська думка? Або що варто знати про соціальні дослідження

Віталій ЛЕБЕДЮК (14/04/2020)

Лекція присвячена основам соціальних досліджень. Основна мета була показати слухачам усі етапи проведення соціальних досліджень і не замикатися виключно на анкетуваннях. Віталій Лебедюк прагне зрозуміти, за яких умов варто використовувати той чи той метод збору інформації. Крім того, він детально зупиняється на побудові репрезентативної вибірки, оскільки часто можемо спостерігати, що більшість вживає слово «репрезентативність» як мантру, забуваючи, що не тільки про побудова вибірки, а й сама методика опитування респондентів забезпечують репрезентативність опитування. На завершення лекції Віталій Лебедюк спробував безпосередньо на живому прикладі змоделювати усі етапи формування вибірки і показати практичні вирішення проблем, з якими зазвичай зустрічаємось під час соціальних досліджень. Тема може стане в нагоді не тільки журналістам, соціологам, політологам чи психологам, а й усім, хто тією чи іншою мірою залучений до реалізації соціального дослідження чи його аналізу.

Онлайн подорож виставкою Яна Ван Ейка

Наталія КУШНІРУК (16/04/2020)

У 2020 році виповнюється 630 років із дня народження легендарного художника, засновника Північного Відродження – Яна Ван Ейка. На честь цієї події в бельгійському містечку Гент проходить виставка, де зібрана найбільша колекція шедеврів художника з усього світу. На жаль, коронавірус і карантин цього року перешкодили поціновувачам мистецтва відвідати цю виставку. Саме тому лекція «Онлайн подорож виставкою Яна Ван Ейка» - це спроба хоча б віртуально прогулятися залами музею в Генті та в деталях розглянути ключові роботи художника. Наталія Кушнірук основний акцент у лекції робить на головній перлині виставки – Гентському вівтарю. Зокрема, пояснює композиційну побудову, розповідає історичну долю та особливості живопису Яна Ван Ейка. Лекція буде корисною всім, хто цікавиться мистецтвом Північного Відродження, а також мріє комплексно оцінити культурну спадщину Яна Ван Ейка.

Сторітелінг: чому ми любимо чужі історії та як їх розповідати?

Вікторія НАЗАРУК (28/04/2020)

Лекція присвячена сторітелінгу – вмінню оповідати якісно та захоплююче. У сучасному світі, де інформації забагато для сприйняття та запам’ятовування, частіше звертаємо нашу увагу на емоційно забарвлені оповіді, із яскравим сюжетом, характерними персонажами. Структурована розповідь про себе, власну справу, захоплення, прожиті досвіди є не лише частиною повсякденного спілкування, але й може стати хорошим інструментом для ділових переговорів, просування своєї справи, напрацювання нових контактів. Лекторка аналізує типові складники історії, наводить різні підходи до викладу думки, пропонує слухачам перелік актуальної літератури із цього питання та демонструє окремі зразки якісного сторітелінгу. Тематика може зацікавити журналістів, письменників, педагогів, усіх тих, хто працює зі словом

Журналістські стандарти: секрети мейдійної кухні

Олексій КОСТЮЧЕНКО (05/05/2020)

У лекції йдеться про основні жанри журналістики, критерії суспільної значущості інформації, особливості написання новинних матеріалів. Олексій Костюченко зосереджує увагу на важливості дотримання професійних стандартів під час підготовки матеріалів журналістами, зокрема це – баланс думок, оперативність, достовірність, точність, відокремлення фактів від коментарів та повнота. Лектор наводить дані моніторингу дотримання професійних стандартів українськими журналістами (Інститут масової інформації), а також розповідає, де шукати інформацію про власників медіа. Матеріал буде цікавий не тільки журналістам, а й усім, хто бажає покращити свої знання у сфері медіаграмотності.

Ціна перемоги: розвінчування міфів

Володимир ТРОФИМОВИЧ (07/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню маловідомих і дражливих сторінок воєнних випробувань українського народу в роки Другої світової війни, які розвінчують створені в радянський період і розвинуті та взяті на озброєння нинішнім російським режимом міфи про “Велику Вітчизняну війну” та “Велику Перемогу”. З'ясовані злочини більшовицького режиму проти українського народу під час здійснення тактики “випаленої землі”, показана трагедія радянських військовополонених, наведені факти злочинного ставлення командирів до солдатського життя, розвінчана міфологема про “морально-політичну єдність радянського народу”, розкритий вагомий внесок українського народу у перемогу над німецькими загарбниками. Зі змісту лекції випливає, що 1941-1945 рр., розглянуті в контексті української проблеми, “українськості”, належать до найбільш сфальсифікованих, замовчуваних і підтасованих періодів новітньої історії. Матеріали лекції можуть використовуватись на лекціях і семінарах у ЗВО, на уроках в середній школі, у виховній і пропагандистській роботах.

Використання експериментів в економіці: сучасні тенденції

Роман ШЕРЕМЕТА (19/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню можливостей застосування експериментальних методів в економічних дослідженнях, використання яких є доволі рідкісним явищем в Україні. Лектором розкриті сутність кореляційних і причинно-наслідкових зв’язків; наголошено, що експериментальні дослідження в економіці мають бути спрямовані на виявлення як кореляції, так і причинності. Ознайомившись із змістом лекції, слухачі оволодіють ґрунтовними знаннями щодо особливостей застосування експериментальних методів дослідження поведінки суб’єктів економіки; поради як спланувати та провести такий експеримент (принципи та моделі); сучасні тенденції розвитку означеного методу досліджень та приклади вдалого його застосування.

«Забуті покидьки східного фронту». Презентація книги

Сергій ПЛОХІЙ (17/06/2020)

Відомий український історик, провідний фахівець з історії Східної Європи, професор Гарвардського університету та директор Українського наукового інституту в Гарварді, лауреат Шевченківської премії 2018 року та численних нагород за найкращі дослідження Сергій Плохій представив найновішу з написаних ним вісімнадцяти монографій: книгу «Забуті покидьки Східного фронту». Вона є перекладом англомовної книги Автора, що нещодавно вийшла у США. Книга написана на основі численних вперше виявлених джерел, серед яких - матеріали радянських спецслужб, військової контррозвідки, звіти шпигунів, доповіді їх керівників та кураторів та ін.

Автор розкрив маловідомі сторінки співпраці українців та американців у роки Другої світової війни, намагаючись відповісти на питання про джерела повоєнних конфліктів та Холодної війни, аналізуючи історію співпраці країн антигітлерівської коаліції. Автор відповів на численні питання учасників зустрічі, розповів про свої творчі плани.

«Що потрібно знати про місцеві вибори 2020 напередодні дня голосування?»

Марія ЦИПʼЯЩУК (22/10/2020)

Лекція присвячена ключовим аспектам виборчого процесу під час виборів депутатів та голів місцевих рад у 2020 році, основним змінам у законодавстві, повʼязаним із набранням чинності Виборчим кодексом України. Основними завданнями лекції було: надати слухачам та слухачкам розуміння етапів виборчого процесу, порядку реалізації активного (права обирати) та пасивного (права бути обраним) виборчого права; окреслити порядок голосування у день виборів, зокрема – часу голосування, порядку заповнення бюлетенів; обмежень, які встановлені законодавством щодо правил ведення агітації та характеристики інших можливих правопорушень, а також – відповідальності за їх вчинення. Окрім того, Марія Ципʼящук розповіла про порядок підрахунку голосів та встановлення результатів голосування та відповіла на запитання учасників.

Acute Problems of the Modern World – The Economic Crises and COVID 19 Challenges

Elijah MORGAN (11/12/2020)

First, it shows how interconnected and interdependent our world has become: There is no way of tackling the COVID-19 crisis at national levels only; “helping you is helping me,” “solidarity is in the self-interest of Ukraine;” international cooperation and multilateralism are crucially necessary! The serious impacts of the COVID-19 pandemic have revealed “weaknesses in our systems and the governance structure of the nations. A new and dynamic approach is imperative. COVID-19 has caught us off-guard. It was a low probability that was not anticipated. When it hit the nations, it had high impact. Crises Management: During President Barak Obama’s administration, the US Government put in place excellent plans on how to deal with a pandemic. Tragically the President Trump administration totally ignored these plans due to Donald Trump’s bigotism toward Barak Obama and persons of color, the plans were not read. Most key politicians did not even know that it existed. The results of such unpardonable behavior have been well covered by the news media. Because of the lockdown measures to bring COVID-19 under control, the global economy has gone down by 3%, a steepest decline since the 1930s. COVID-19 brings the potential for the richer nations to practice a new form isolationism like the “America First” policy of Donald Trump with an excuse for institutionalized racialism, nationalism and anti-immigration policies. In the early twentieth century, epidemics were a driving force in motivating Brazilian elites to cooperate in the development of national sanitary and health policies. Covid-19 pandemic may once again offer an opportunity to strengthen greater investment in public services.