Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Відкритий університет 2020

ПереЖИТИ карантин: місія можлива

Галина ГАНДЗІЛЕВСЬКА (31/03/2020)

Лекція присвячена психологічному супроводу людини в умовах карантину. Основні завдання лекції були: продемонструвати слухачам карантин як вихід із зони комфорту; познайомити з психологічними ресурсами, розвиток яких може привести до зони росту;  наголосити на вагомості реалізації покликання крізь призму творчого пристосування  до онлайн- життя. Галина Гандзілевська прагне відповісти на запитання, яким чином місія допомагає розтавити життєві пріорітети та спрямувати до внутрішньої свободи. Крім того, вона зупиняється на здорових функціях механізмах психологічного захисту та їхньої ролі у формуванні психологічного імунітету, знайомить із  психологічними ресурсами, які дають змогу людині перемагати життєві негаразди і реалізовувати життєві завдання. У процесі лекції та на її завершення лекторка пропонує психологічні вправи, які дозволяють слухачам отримати власне «Колесо балансу» та свою персональну карту ресурсів, а разом з ним і розуміння, чому особисто потрібно приділити більше уваги під час карантину.


Трудове законодавство в умовах карантину

Ольга БАЛАЦЬКА (02/04/2020)

Лекція присвячена проблемам застосування трудового законодавства та порядку організації робочого процесу в умовах карантину. Основна мета була роз’яснити слухачам яким чином регулювати трудові відносини в умовах карантину. З огляду на запровадження карантину відбуваються динамічні зміни чинного законодавства, в тому числі внесені зміни до актів трудового законодавства. Ольга Балацька спробувала надати відповідь на питання, у який спосіб у надзвичайних умовах роботодавцю організувати робочий процес, не заблокувавши досягнення статутних завдань, а з іншого боку– працівникам реалізувати конституційне право на працю та її оплату. З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці та працівники зобов’язані вжити всіх можливих заходів. Аналіз трудового законодавства дозволив виділити Ользі Балацькій серед таких можливі варіанти, які стануть у нагоді як керівникам, так і працівниками для стабілізації робочого процесу в умовах пандемії. На завершення лекції спікерка зазначила, що вказані способи організації робочого процесу можна активно поєднувати та диференціювати як щодо окремих працівників чи структурних підрозділів, так і загалом щодо підприємства, установи, організації. Тема може стане в нагоді не тільки юристам, журналістам, економістам тощо, а й кожному, хто здійснює реалізацію трудової функції у тій чи іншій мірі.


Епоха постправди: як не втонути в океані інформації?

Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ (07/04/2020)

Люди схильні вірити фейкам через те, що ця інформація і є для них… правдою. Звісно, правдою тільки для їхнього світу, спотвореного інформаційними потоками. Відтак, якщо ти хочеш опанувати думками людей, чи переконати їх, то вже обов’язково говорити правду?, - задається питанням Сергій Штурхецький і цитує академічне визначення поняття “постправди”, ситуації, в якій об’єктивні факти мають менше значення, ніж емоційне сприйняття. От і біологи вважають, що людина через особливості свого раннього розвитку просто зобов’язана відкидати критичне мислення. Тож чи означає це, що правди більше світ не потребує, а люди навічно віддані під владу інформаційним маніпуляторам? Насправді, вважає Сергій Штурхецький, все не так драматично. Можна зберегти здоровий глузд і при повсюдному інформаційному божевіллю. Для цього варто дотримуватися правил інформаційного карантину.


Чи існує громадська думка? Або що варто знати про соціальні дослідження

Віталій ЛЕБЕДЮК (14/04/2020)

Лекція присвячена основам соціальних досліджень. Основна мета була показати слухачам усі етапи проведення соціальних досліджень і не замикатися виключно на анкетуваннях. Віталій Лебедюк прагне зрозуміти, за яких умов варто використовувати той чи той метод збору інформації. Крім того, він детально зупиняється на побудові репрезентативної вибірки, оскільки часто можемо спостерігати, що більшість вживає слово «репрезентативність» як мантру, забуваючи, що не тільки про побудова вибірки, а й сама методика опитування респондентів забезпечують репрезентативність опитування. На завершення лекції Віталій Лебедюк спробував безпосередньо на живому прикладі змоделювати усі етапи формування вибірки і показати практичні вирішення проблем, з якими зазвичай зустрічаємось під час соціальних досліджень. Тема може стане в нагоді не тільки журналістам, соціологам, політологам чи психологам, а й усім, хто тією чи іншою мірою залучений до реалізації соціального дослідження чи його аналізу.


Онлайн подорож виставкою Яна Ван Ейка

Наталія КУШНІРУК (16/04/2020)

У 2020 році виповнюється 630 років із дня народження легендарного художника, засновника Північного Відродження – Яна Ван Ейка. На честь цієї події в бельгійському містечку Гент проходить виставка, де зібрана найбільша колекція шедеврів художника з усього світу. На жаль, коронавірус і карантин цього року перешкодили поціновувачам мистецтва відвідати цю виставку. Саме тому лекція «Онлайн подорож виставкою Яна Ван Ейка» - це спроба хоча б віртуально прогулятися залами музею в Генті та в деталях розглянути ключові роботи художника. Наталія Кушнірук основний акцент у лекції робить на головній перлині виставки – Гентському вівтарю. Зокрема, пояснює композиційну побудову, розповідає історичну долю та особливості живопису Яна Ван Ейка. Лекція буде корисною всім, хто цікавиться мистецтвом Північного Відродження, а також мріє комплексно оцінити культурну спадщину Яна Ван Ейка.


Сторітелінг: чому ми любимо чужі історії та як їх розповідати?

Вікторія НАЗАРУК (28/04/2020)

Лекція присвячена сторітелінгу – вмінню оповідати якісно та захоплююче. У сучасному світі, де інформації забагато для сприйняття та запам’ятовування, частіше звертаємо нашу увагу на емоційно забарвлені оповіді, із яскравим сюжетом, характерними персонажами. Структурована розповідь про себе, власну справу, захоплення, прожиті досвіди є не лише частиною повсякденного спілкування, але й може стати хорошим інструментом для ділових переговорів, просування своєї справи, напрацювання нових контактів. Лекторка аналізує типові складники історії, наводить різні підходи до викладу думки, пропонує слухачам перелік актуальної літератури із цього питання та демонструє окремі зразки якісного сторітелінгу. Тематика може зацікавити журналістів, письменників, педагогів, усіх тих, хто працює зі словом


Журналістські стандарти: секрети мейдійної кухні

Олексій КОСТЮЧЕНКО (05/05/2020)

У лекції йдеться про основні жанри журналістики, критерії суспільної значущості інформації, особливості написання новинних матеріалів. Олексій Костюченко зосереджує увагу на важливості дотримання професійних стандартів під час підготовки матеріалів журналістами, зокрема це – баланс думок, оперативність, достовірність, точність, відокремлення фактів від коментарів та повнота. Лектор наводить дані моніторингу дотримання професійних стандартів українськими журналістами (Інститут масової інформації), а також розповідає, де шукати інформацію про власників медіа. Матеріал буде цікавий не тільки журналістам, а й усім, хто бажає покращити свої знання у сфері медіаграмотності.


Ціна перемоги: розвінчування міфів

Володимир ТРОФИМОВИЧ (07/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню маловідомих і дражливих сторінок воєнних випробувань українського народу в роки Другої світової війни, які розвінчують створені в радянський період і розвинуті та взяті на озброєння нинішнім російським режимом міфи про “Велику Вітчизняну війну” та “Велику Перемогу”. З'ясовані злочини більшовицького режиму проти українського народу під час здійснення тактики “випаленої землі”, показана трагедія радянських військовополонених, наведені факти злочинного ставлення командирів до солдатського життя, розвінчана міфологема про “морально-політичну єдність радянського народу”, розкритий вагомий внесок українського народу у перемогу над німецькими загарбниками. Зі змісту лекції випливає, що 1941-1945 рр., розглянуті в контексті української проблеми, “українськості”, належать до найбільш сфальсифікованих, замовчуваних і підтасованих періодів новітньої історії. Матеріали лекції можуть використовуватись на лекціях і семінарах у ЗВО, на уроках в середній школі, у виховній і пропагандистській роботах.


Використання експериментів в економіці: сучасні тенденції

Роман ШЕРЕМЕТА (19/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню можливостей застосування експериментальних методів в економічних дослідженнях, використання яких є доволі рідкісним явищем в Україні. Лектором розкриті сутність кореляційних і причинно-наслідкових зв’язків; наголошено, що експериментальні дослідження в економіці мають бути спрямовані на виявлення як кореляції, так і причинності. Ознайомившись із змістом лекції, слухачі оволодіють ґрунтовними знаннями щодо особливостей застосування експериментальних методів дослідження поведінки суб’єктів економіки; поради як спланувати та провести такий експеримент (принципи та моделі); сучасні тенденції розвитку означеного методу досліджень та приклади вдалого його застосування.


Особистий бренд у соцмережах

Віталій ГОЛУБЄВ (20/05/2020)

Лекція присвячена висвітленню питань формування особистого бренду з використанням інструментарію соціальних мереж. З'ясовано суть поняття «особистий бренд», показана важливість його формування для всіх, хто прагне підвищити ефективність своєї професійної діяльності шляхом формування у просторі публічних комунікацій стійкої асоціації між особистістю і сферою її професійної самореалізації, розглянуті типові помилки у створенні особистого профіля в соціальній мережі Facebook і наповненні його релевантною інформацією, проаналізовані шляхи підвищення ефективності взаємодії з онлайновими підписниками з метою підвищення потенціалу інтерактивності особистого профілю. Зі змісту лекції випливає, що особистий бренд є потужним і ефективним маркетинговим інструментом, що підвищує ефективність взаємодії людини з навколишнім світом, доцільно проявляючи її сильні сторони у віртуальному просторі та сприяючи реалізації професійних та особистих цілей. Водночас акцентовано, що розвиток особистого бренду є комплексним явищем, яке охоплює всі «точки контакту» особистості зі світом, не обмежуючись лише простором соціальних мереж. І саме системний характер просування особистого бренду гарантує успішну реалізацію поставлених завдань. Матеріали лекції можуть використовуватись на лекціях і семінарах у ЗВО, у підвищенні кваліфікації науково-педагогічних працівників, а також для неформальної освіти та самоосвіти.


«Забуті покидьки східного фронту». Презентація книги

Сергій ПЛОХІЙ (17/06/2020)

Відомий український історик, провідний фахівець з історії Східної Європи, професор Гарвардського університету та директор Українського наукового інституту в Гарварді, лауреат Шевченківської премії 2018 року та численних нагород за найкращі дослідження Сергій Плохій представив найновішу з написаних ним вісімнадцяти монографій: книгу «Забуті покидьки Східного фронту». Вона є перекладом англомовної книги Автора, що нещодавно вийшла у США. Книга написана на основі численних вперше виявлених джерел, серед яких - матеріали радянських спецслужб, військової контррозвідки, звіти шпигунів, доповіді їх керівників та кураторів та ін.

Автор розкрив маловідомі сторінки співпраці українців та американців у роки Другої світової війни, намагаючись відповісти на питання про джерела повоєнних конфліктів та Холодної війни, аналізуючи історію співпраці країн антигітлерівської коаліції. Автор відповів на численні питання учасників зустрічі, розповів про свої творчі плани.