Захід реалізували з ініціативи та за сприяння докторки філологічних наук, професорки кафедри української мови і літератури Світлани Олексіївни Кочерги. Організаторкою та модераторкою події стала викладачка кафедри української мови і літератури Ірина Юріївна Рабчук.
На творчу подію завітали кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови і літератури Віталій Васильович Максимчук і студенти-філологи першого та другого курсів.
До вступного слова запросили Світлану Олексіївну Кочергу, наукову керівницю та “хрещену маму” третьої поетичної збірки Світлани Марчук:
“Кажуть, щоби зрозуміти поета, потрібно побувати на його Батьківщині. Я побувала. Місто Дубно – відлуння століть навіть у самій назві. Інколи Світлана була гідом по цьому місту. Я дуже вдячна за чудову подорож на велосипедах, яку ви влаштували. Я бачила околиці, дерева, які проросли у вас. Бо, справді, наше рідне оточення не тільки коріння пускає в землю, а й у наші душі. І завдяки цьому збагаченню ви і пишете. Ваша лірична героїня – як дівчина-еквілібристка, яка йде під куполом небес по канату. Балансуючи з коромислом та боючись за кожен крок, намагається щось приховати, намагається бути точною у своєму слові, аби не впасти. Треба йти. Треба триматися. Я переймаюся долею цієї героїні. Чи вистачить їй сил?”
“Щиро дякую за таке тепле представлення і за запрошення. Для мене велика радість бути сьогодні з вами, бо це – як маленьке повернення до себе. І це, до речі, моя перша в житті поетична презентація, тому навіть символічно, що все відбувається саме тут, у стінах рідної академії”
Згадуючи про студентські роки, авторка говорила з теплотою та вдячністю, адже саме в Острозькій академії зросла та зміцніла її поетична душа, сформувалося її творче бачення, навіть зачитала вірш-присвяту місту Острог:
я з тобою нічним та засніженим,
під ліхтариком легка стою.
на зупинці Острог – Нетішин,
незнайомець попросить вогню.ця зупинка веде до дому,
та я скоро приїду знов.
незважаючи більш на втому,
я тобі віддаю любов.
З особливим трепетом промайнули згадки про групу Т-11, у якій навчалася Світлана, а також із щемом у серці хвилиною мовчання було вшановано пам’ять одногрупника, Героя України – Олександра Подвишенного.
Поетеса декламувала власні вірші з двох збірок: “Небо, ромашки і ти” та “Магніт”. До зачитання поезій долучилися також студентки першого курсу Марина Соломай, Евеліна Бойчук та Наталія Дереженець.
Цікавою частиною літературного дійства стало творче завдання для авдиторії: кожен мав написати вірш із шістьма запропонованими словами та за бажанням озвучити власні поетичні рядки. Охочих виявилося чимало… Призом стала нова збірка поетеси Світлани Марчук “Магніт”, яку отримали дві студентки першого курсу: Евеліна Бойчук та Віталіна Ігнатова.
“Я дуже приємно здивована, що стільки було написано чудових віршів. Для когось такий досвід став першим, тому мені особливо цінно, що кожен сьогодні вийде з авдиторії зі своїми поетичними рядками”,
Студентки першого курсу поділилися враженнями від творчої зустрічі.
“Мені дуже приємно. Захід був супер, насправді я дуже надихнулась та відкрила себе в поезії лише сьогодні. Сама дуже приємно здивована. Дякую! Бажаю пані Світлані безмежного натхнення та величезних успіхів”,
“Неймовірно вдячна! Сподіваюся, що колись Світлана Марчук завітає до ОА з новими збірками, які будуть так само прекрасними. У її поезіях є щось неймовірно близьке й приємне, що заслуговує на увагу”,
