12 травня в межах Днів науки в Науковій бібліотеці імені академіка Миколи Жулинського Національного університету «Острозька академія» відбулася презентація колективної монографії «Ukrainische Kultur im Schraubstock des Krieges: Geschichte, Wort, Bild» (München, 2025) «Українська культура в лещатах війни: історія, слово, образ».
Із вітальним словом звернувся директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту, кандидат філософських наук, доцент Максим Карповець:
«Дуже радію та пишаюсь, коли колеги розширюють горизонт вітчизняної науки й культурології, пробують прописати щось важливе й потрібне сьогодні, особливо за межами України. До повномасштабного вторгнення, а тим більше до 2014 року, Україна й українська культура, як правило, у західному культурологічному/гуманітарному дискурсі асоціювалася з росією, або розмивалася у східноєвропейському просторі. І про нас знали майже одиниці. І, на жаль, саме війна зобов’язала науковців писати про неї. Ми повинні деколонізувати українську культуру. І ця монографія є одним із прикладів того, як можна говорити про Україну в більш академічному форматі. Проте таких варіантів є багато (публіцистичний, мистецький, політичний, дипломатичний тощо), і всі вони мають рівні значення. Використовуючи їх, ми потроху змінюємо образ України, стереотип, що сформувався чи формувала зокрема росія десятиліттями, які ми втратили в цій “м’якій війні”».
Модерувала захід завідувачка кафедри філософії та культурного менеджменту НаУОА, докторка філософських наук, доцентка, одна з редакторок монографії Марія Петрушкевич.
«Ця наукова монографія призначена для широкого загалу. Ми задумували її для європейців, які мають бажання познайомитися із сучасною українською культурою в надважливому для нас контексті – війни. Ми хотіли показати, що українська культура є живою, надзвичайно актуальною, вона є у контексті європейської культури, не окремою, не травматичною, хоча травматизм, звичайно, тут присутній як одна з головних тем»,
Монографія містить 13 авторських статей і поділена умовно на три частини. Перша частина – це тема осмислення української історії та конструкту «русский мир». Друга частина змістовно пов'язана із словом, тобто автори описують те, як українська культура через слово реагує на війну. Третя частина – це образ, візуальна культура, її реакція на війну.
Під час презентації були присутні й авторки статей монографії, які закцентували увагу на особливостях своїх досліджень: мистетцтвознавиця, кураторка, незалежна дослідниця Наталія Кушнірук, а також кандидатка філософських наук, старша викладачка кафедри філософії та культурного менеджменту НаУОА Ольга Шляхова.
Наталія Кушнірук представила своє дослідження на тему «Вплив російської військової агресії на українське мистецтво в 2013-2023-х роках».
«Починаючи з перших днів війни я зафіксувала всі прояви реакцій художників українського і світового мистецтва на російську агресію. Я зрозуміла, що в нас немає комплексного дослідження цієї теми, тому вирішила охопити ту частину, яка є мало вивченою. На мою думку, такі дослідження треба проводити починаючи з 1990-х років, бо тоді українське мистецтво, загалом суспільство, було досить інфантильне й намагалося уникати політичного дискурсу й незручних тем. Тому на теми загрози деколонізаційних процесів українські художники реагували мало. Війна продовжується, а тому ми маємо говорити про неї, досліджувати її та працювати з деколонізацією»,
Ольга Шляхова презентувала дослідження на тему «Аксіологія тіла як базової зони трансгресивного повсякдення», основна ідея якого полягає в такому: те, що раніше було винятковим, стає частиною повсякденної діяльності, бо війна змінила саму структуру повсякденного життя. Тіло – це те, що залишається в людини в умовах, коли війна забирає інші прояви повсякдення, тому воно стає носієм цінностей.
«Війна руйнує зовнішні опори. І тіло стає останнім носієм ідентичності й культури, але воно теж змінюється. Тіло українця під час війни – це носій пам’яті й травми, бо воно залишає тілесний відбиток спротиву, опору й національної ідентичності. І коли ми говоримо про національну ідентичність, яка презентується через тілесне окремих людей, то тіло у цьому моменті – це зона, сенс й опір. Це форма екзистенційного й політичного опору, коли за допомогою кожного конкретного суб’єкта можна презентувати ідентичність цілої нації. Аксіологія тіла сьогодні – не лише про питання людини, а про питання виживання та самозбереження культури загалом»,
Директорка Наукової бібліотеки імені академіка Миколи Жулинського НаУОА Галина Цеп’юк підсумувала:
«Питання постколоніального минулого зараз є актуальним в нашій державі й посилюється під час війни. Хоч презентована монографія поєднує різні теми, але спільним для них є Україна, наша культура, боротьба і стійкість нашого народу».
Примірники монографії у відкритому доступі знаходяться в бібліотеці Галереї Тейт у Лондоні, в бібліотеці в Генті (Бельгія), бібліотеці Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, а відтепер – також у Науковій бібліотеці Острозької академії.
Ознайомитися з монографією онлайн можна за покликанням.
