12 травня в межах Днів науки в Національному університеті «Острозька академія» відбулися панельна дискусія «Українська наука: право на визнання» й відкриття виставки «Freedom in Equation». Співорганізаторами заходу є науково-популярний журнал «Куншт» та Фундація ЗМІN.
Модератор – проректор із науково-педагогічної роботи НаУОА, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук.
«Надзвичайно вдячний колегам з Інституту права імені Іоаникія Малиновського, його директору Богдану Михальчуку, партнерам панельної дискусії та виставки Фундації ЗМІN і науково-популярному медіа “Куншт”. Панельна дискусія про українську науку є певною промоцією виставки “Freedom in Equation” (“Свобода в рівнянні”). Ця виставка вже багато подорожувала й була презентована в Гарвардському університеті. Тому запрошуємо всіх долучатися до дискусії, а згодом – до відкриття виставки»,
Серед спікерів панельної дискусії: український філософ, письменник, публіцист, доктор філософських наук, професор Петро Кралюк; програмна менеджерка й експертка з юридичних питань Фундації 3MIN Наталія Паславська, а також директорка музею Острозької академії, кандидатка історичних наук, старша викладачка Анастасія Хеленюк.
Під час заходу спікери обговорювали актуальні питання української науки: чому наші відкриття опинялися поза глобальним каноном, наскільки визнання залежить не від якості науки, а від державності й геополітики, як повертати українські імена в міжнародний контекст сьогодні.
«Якщо брати до уваги парадигму квантової механіки, то навіть точні науки дуже суб'єктивні. Вони творяться певними суб'єктами, які мають власну свідомість, свій світогляд, що часто формується на національній чи навіть етнічній основі. На мою думку, будь-яка наука є етнічна або національна. Вона існує в певному культурному середовищі, яке може бути досить широким. Наприклад, ми говоримо про європейську науку, але її представники вписані в національний контекст»,
«Попри всі бездержавні періоди в нас були українські вчені й організації/інституції. Варто згадати й Острозьку академію XVI століття, потім Києво-Могилянську академію, інші освітні інституції, які гуртували навколо себе різних людей і де творилася українська інтелектуальна думка. Тобто один один із варіантів ідентифікації таких наукових й освітніх середовищ – через їхній зв’язок із найстарішими навчальними закладами, спершу академіями, а пізніше – університетами. Нам треба бути сміливішими й гучніше заявляти про людей, які жили в Україні, творили тут, і яких забирають у нас, зокрема й вороги»,
«Наука є культурною частиною спадщини не держави, а нації. Це те, що формує наукову традицію та чим ми можемо апелювати до вчених, здобутки яких не асоціюють з Україною, а могли б, зокрема з Нобелівською премією»,
Наприкінці спікери обговорили вплив зміни пріоритетів під час війни на право на визнання українських науковців.
Після панельної дискусії відбулося відкриття виставки «Freedom in Equation», присвяченої українським ученим, чий внесок у світову науку залишався невидимим, і тих, чиє життя та роботу обірвали радянські й російські репресії.
Програмна менеджерка й експертка з юридичних питань Фундації 3MIN Наталія Паславська розповіла, що цей проєкт намагається дати відповідь на запитання «Де українські Нобелівські лауреати?», показуючи велику частину причин, чому ми сьогодні не можемо говорити про таких науковців і науковиць в Україні.
«Це окремі історії людей, життя яких знищила росія, які були вбиті чи репресовані в різні часи існування української нації. І ми також намагалися пояснити: те, що відбувається в Україні зараз, не є новим явищем, а це історія системного знищення нації та її спадку (наукової традиції). Тому б ми хотіли, щоб багато людей ознайомилися хоча б із цими історіями, повернули їх у свою пам'ять, а далі поширювали їх і поповнювали цей список іншими історіями. Водночас треба розуміти, що це не лише приклади сумних історій, які ми згадуємо у складні часи. Це приклади реалізованих наукових амбіцій та цілей, які є потенціалом і дають розуміння того, що Україна вже має достатньо для роботи над власними неймовірними науковими відкриттями»,
Директорка музею Острозької академії Анастасія Хеленюк відзначила символічність наповнення університетського простору тематичними виставками. Зокрема експозиція про «Freedom in Equation» гармонійно доповнює «Простір слова» про представників «Розстріляного відродження», розташований поверхом нижче.
За словами пані Анастасії, обидва проєкти порушують спільну тему: відсутність українських Нобелівських лауреатів через їхнє фізичне знищення радянським і російським режимом.
«Сподіваємось, що функціонування простору Острозької академії в такому форматі дасть студентам більше інформації та допоможе їм краще усвідомити важливі сторінки української історії загалом і науки зокрема»,
Виставка створена в межах проєкту «Science at Risk» за підтримки науково-популярного медіа «Куншт» і Фундації ЗМІN у співпраці з «Моя наука», «Українські вчені на війні» та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.
