11 травня в межах Днів науки в Національному університеті «Острозька академія» відбулася публічна лекція випускниці Острозької академії, дослідниці з Оксфордського університету Наталії Кібіти.
Із вступним словом звернувся ректор Острозької академії, доктор психологічних наук, професор Едуард Балашов:
«Сьогодні ми маємо честь вітати Наталію Кібіту, чиє ім'я та досягнення є свідченням високої якості освіти Острозької академії. Переконаний, що повернення наших випускників у ролі світових експертів до alma mater є найбільшою винагородою для професорсько-викладацького складу університету. Досвід пані Наталії, здобутий у стінах Оксфорда й не тільки, є поєднаним із її глибоким розумінням українського контексту, що робить виступ лекторки надзвичайно цінним для кожного з нас. І питання того, як наші регіональні особливості трансформуються у спільну силу, як долати розбіжності, використовувати потенціал кожної громади для розбудови єдиної України є надзвичайно важливим для нашої державності».
Модерував захід проректор із науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук.
Під час заходу Наталія Кібіта презентувала тему «Регіоналізм в Україні: виклики та можливості».
«Регіоналізм, який мене цікавив, був інституційним, а не культурним чи історичним. Він визначався як здатність регіональних еліт формулювати, захищати й надавати пріоритет конкретним місцевим інтересам над загальносоюзними чи загальнореспубліканськими за допомогою наявних адміністративних, політичних й економічних засобів через офіційні інституції»,
Також спікерка розповіла про свою книгу «The Institutional Foundations of Ukrainian Democracy». Ідеї, представлені в цій книзі, обговорили під час лекції.
Наталія Кібіта вирішила дослідити корені регіоналізму та з’ясувати, як так сталося, що на момент розпаду Радянського Союзу Україна відрізнялася від росії.
Книга «The Institutional Foundations of Ukrainian Democracy»:
- розглядає вплив історичних тенденцій на розуміння сучасної реальності української політики й інституційних структур;
- застосовує новий методологічний підхід, що ґрунтується на історії економіки й інституцій;
- порушує питання, що є актуальними для пострадянських країн загалом.
«Сподіваюся, що ця книга приверне увагу політиків, які працюють над реформами, й покаже їм, по-перше, що предмет реформи має бути добре зрозумілим у всіх його аспектах, а по-друге, що результат реформи залежить від інституційних обмежень і стимулів не менше, а то й більше, ніж від особистостей»,
