Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В НаУОА відбулася конференція, присвячена новим медіа

16 грудня 2025 р.

16 грудня 2025 року в Національному університеті "Острозька академія" відбулася наукова конференція "Нові медіа в Європі та Україні", яка проводилася в рамках реалізації проєкту Модуля імені Жана Моне "Європейські студії міжкультурної комунікації: досвід ЄС для України" (№ 101126800 — EuCultCom— ERASMUS-JMO-2023-HEITCH-RSCH), що фінансується Європейським Союзом.

Конференція була організована кафедрою філософії та культурного менеджменту і кафедрою журналістики та PR менеджменту. Основна мета конференції передбачала обговорення основних тенденцій в функціонуванні нових медіа в країнах ЄС та Україні. Окремий фокус конференції був спрямований на євроінтеграцію нашої країни та вплив війни на медіапростір.

"Ця конференція мала міждисциплінарний характер, оскільки передбачала поєднання підходу, який вивчає міжкультурну комунікацію, суспільний діалог, толерантність в європейських країнах, із студіями сучасних медіа. Таким чином, учасники конференції торкнулися низки проблем, які дозволяють краще зрозуміти медіа-ландшафт сучасної Європи та його вплив на формування соціального дискурсу. Окрему увагу учасники конференції приділяли питанням впливу російсько-української війни на функціонування нових медіа в сучасній Європі та Україні",

зазначив Дмитро Шевчук, проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА.

"В цей непростий воєнний час дуже важливі дискусії на тематику, що визначена напрямами конференції. Надзвичайно актуально сьогодні обговорювати питання про створення спільного бачення розвитку цифрових медіа, посилення стійкості до гібридних загроз та обмін досвідом впровадження інновацій в сфері медіа. Сьогодні Україна перебуває на передовій не лише фізичного, а й інформаційного фронту. Ця конференція — це своєрідний місток між українським та європейським досвідом, що дозволить нам разом будувати безпечне цифрове майбутнє України в Європі",

зазначила Марія Петрушкевич, завідувачка кафедри філософії та культурного менеджменту.

"Конференція про нові медіа в Європі є надзвичайно важливою, оскільки вона відіграє роль майданчика для розробки стратегій боротьби з дезінформацією та маніпуляціями в цифровому просторі. Цей науковий захід, без сумніву, сприятиме осмисленню сучасних європейських стандартів медіа, що допоможе Україні адаптувати свій медіапростір до стрімкого розвитку технологій та штучного інтелекту в контексті євроінтеграції нашої країни. Україна готова сьогодні експериментувати з новими медіа, аби здобувати і розвивати конкурентну перевагу на європейському ринку",

зазначив Роман Шулик, завідувач кафедри журналістики та PR менеджменту.

Під час виступів та дискусій учасники конференції обговорили низку актуальних питань, зокрема: основні тенденції розвитку нових медіа в Україні та Європі; етику воєнних репортажів; забезпечення неупередженості європейських ЗМІ; роль Telegram-каналів у російсько-українському протистоянні з огляду на їх стратегічну важливість у поширенні інформації та протидії дезінформації; представлення українських біженців у європейських онлайн-медіа на основі дослідження того, як медіа-дискурс конструює соціальну категоризацію та формує суспільне сприйняття під час гуманітарних криз; вплив дезінформації на вибори в європейських країнах; китайський вплив на європейські наративи та ін.