Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Дні кар’єри ЄС 2025 в Острозькій академії

14 жовтня 2025 р.

13-14 жовтня в Національному університеті «Острозька академія» відбувся захід «Дні кар’єри ЄС 2025». Організатор – Інформаційний центр Євросоюзу, що діє на базі університету за підтримки Представництва ЄС в Україні.

Програма заходу передбачала панельну дискусію «Євроінтеграційні прагнення та перспективи України в контексті сучасного геополітичного ландшафту» й серію тренінгів для студентів. 

Із вступним словом до учасників панельної дискусії звернувся ректор Острозької академії, доктор психологічних наук, професор Едуард Балашов:

«Сьогоднішня дискусія є не просто обговоренням стратегічного курсу чи політичного вектору. Це розмова про цінності, цивілізаційний вибір, який Україна зробила і щодня виборює на полі бою, у дипломатичних залах, в освітніх аудиторіях. Ми живемо в час, коли карта світу перекреслюється новими лініями впливу, а поняття безпеки, справедливості та співпраці набувають нового змісту. Острозька академія завжди підтримує дискусії, що допомагають молоді, науковцям і суспільству осмислювати європейський шлях України. Ми переконані: майбутнє нашої держави – це майбутнє вільної, гідної, сильної європейської нації».

Кандидатка політичних наук, старша викладачка кафедри міжнародних відносин, модераторка заходу Ольга Близняк зазначила:

«В умовах сьогодення поняття «євроінтеграція» перестало бути лише політичним гаслом – воно стало частиною української ідентичності, нашим цивілізаційним вибором. Водночас шлях до повноправного членства в ЄС – це не лише символічний процес, а щоденна робота: політична, економічна, правова й навіть ментальна. Сьогодні ми говоритимемо про прагнення та перспективи України у цьому складному, динамічному геополітичному середовищі. Наші спікери представляють різні професійні виміри – дипломатію, політику, право – тож маємо можливість подивитись на євроінтеграційну проблематику з різних аспектів».

Серед спікерів панельної дискусії – український дипломат, міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках, Надзвичайний і повноважний посол України Володимир Огризко; радник заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк, випускник й аспірант Острозької академії Павло Булгак, а також юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, документаторка воєнних злочинів Олена Куваєва.

Під час дискусії говорили про те, де зараз перебуває Україна на своєму шляху до ЄС і які виклики формують цей шлях; наскільки Україна готова інституційно до інтеграції в контексті не тільки політичної волі, а й реальної роботи на законодавчому рівні. 

– Які дипломатичні рішення останніх років Ви вважаєте переломними для європейського майбутнього України?

«Основним таким політичним рішенням українського народу стало прагнення зупинити російську агресію в лютому 2022 року. Ми показали, що є нацією, яка цінує свободу, незалежність і буде сама вибирати свою долю»,

наголосив Володимир Огризко.

– Яку роль може відігравати Україна в новій архітектурі безпеки Європи?

«Україна може стати основним елементом у новій архітектурі безпеки Європи. Якщо не брати до уваги колективно НАТО, то Україна у військовому плані є найбільш потужною країною у Європі, яка готова себе захищати. Українці вже це продемонстрували: вони борються й переможуть російського агресора. У цьому питанні ми будемо дуже корисними Європі»,

розповів Павло Булгак.

– Наскільки нинішня війна стала каталізатором трансформації самого ЄС? Чи можемо говорити, що завдяки Україні Європа переосмислює власну місію?

«Для Європи повномасштабне вторгнення росії в Україну стало моментом, коли їй довелося згадати, для чого був створений Європейський Союз; осмислити Україну як рівну собі, побачити, що вона може бути частиною Європи на ідейному, ідеологічному, культурному рівнях. Сьогодні, окрім того, аби перемогти ворога фізично в цій війні, наша дуже важлива місія – це зберегти гідність, людяність і спільний культурний простір із Європою»,

зазначила Олена Куваєва.

Ректор Острозької академії Едуард Балашов підбив підсумки панельної дискусії:

«Почути різноманітність думок зі сфер дипломатії, законотворчості, правового захисту, нотаріату, міжнародних відносин, політології, національної безпеки для студентів Острозької академії було надзвичайно корисним досвідом. Нас усіх об’єднує Україна, і щоб найкраще їй служити, кожен із нас повинен якісно працювати на своєму місці».

Також всі охочі мали змогу відвідати чотири тренінги, присвячені актуальним і важливим темам.

Тренінг на тему «Право, безпека, етика: як говорити про війну з максимальною користю» провела юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, документаторка воєнних злочинів Олена Куваєва.

Спікерка розповіла про особливості своєї діяльності, співпрацю з міжнародними організаціями, міжнародне гуманітарне право, види міжнародних злочинів, відмінність між військовими й воєнними злочинами, принципи комунікації тощо. 

«Щоб правильно й коректно комунікувати війну, потрібно насамперед розумітися на термінології. Документування воєнних злочинів – це не лише про безпосередню відповідальність, але й зокрема про збереження пам’яті та історії»,

додала Олена Куваєва.

Кандидат наук із державного управління, доцент кафедри журналістики та PR менеджменту НаУОА Сергій Штурхецький провів для студентів тренінг «Працевлаштування в епоху ШІ: що варто знати».

Спікер закцентував увагу на понятті штучного інтелекту, корисних інструментах пошуку наукових джерел, мовній моделі та її видах, а також на тому, як застосовувати ці знання під час працевлаштування.

«Ринок праці змінюється дуже швидко, і студенти повинні бути готові до того, що штучний інтелект вже є частиною процесу найму. Під час тренінгу ми працювали з конкретними інструментами й кейсами, щоб студенти та студентки не просто дізналися про ШІ теоретично, а побачили його практичне застосування: від створення резюме до підготовки до співбесід. Головне – це навчитися мислити стратегічно: розуміти, де ШІ може допомогти, а де критично важливий саме людський підхід, креативність та емоційний інтелект»,

зауважив Сергій Штурхецький.

Тренінг на тему «Роль проєктного менеджменту й дизайн-мислення в побудові карʼєри» провела проєктна менеджерка ГО Town Image Studio Олеся Гощук. 

Спікерка розповіла про дизайн-мислення та детально описала його 5 етапів: емпатію, визначення цілей, мозковий штурм, прототипування й тестинг.

«Тема нашого тренінгу буде корисна не тільки для побудови кар’єри, бо дизайн-мислення – це методологія, яка дуже корисна в житті. Вона фокусується на вирішенні багатьох різних проблем й орієнтується передусім на потреби людини. Цією методологією користуються всі топові компанії й лідери, які будують свої стратегії, у мінімальному застосуванні нею може користуватися будь-хто»,

наголосила Олеся Гощук.

Завідувач кафедри кафедри журналістики та PR менеджменту НаУОА, кандидат філологічних наук, доцент Роман Шулик провів тренінг «Як не втратити здоровий глузд в епоху постправди».

Спікер закцентував увагу на понятті постправди, її зв’язку з емоціями, інформаційного перевантаження, а також на тому, як вберегти себе і близьких у таких умовах. 

«Наш шлях до ЄС дуже непростий, бо ми не тільки змушені протистояти війні, але й проводити якісну трансформацію на політичному, економічному, законодавчому та ціннісному рівнях. Ми повинні усвідомлювати, що європейські норми та цінності не можуть імпортуватись, а мають осмислитись і прижитись в Україні. Для цього треба проводити активну інформаційну роботу, робити акцент на освіті та молоді. Саме з цією метою ми й проводили  серію різнопланових тренінгів та панельну дискусію в межах Днів кар’єри ЄС у нашому університеті»,

підсумувала Ольга Близняк.