Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Атомна енергетика в системі енергетичної безпеки України

26 квітня 2021

У Національному університеті «Острозька академія» 26 квітня відбулася лекція присвячена річниці Чорнобильської катастрофи. У рамках Відкритого університету ОА студенти поспілкувалися з представниками Хмельницької атомної електростанції про сучасний розвиток атомної енергетики, її безпечність, роль для енергетичної незалежності і безпеки України. Спікери зустрічі – начальник зміни енергоблока ХАЕС Олександр Хомич та інструктор навчально-тренувального центру ХАЕС Олександр Франко. Модерував захід проректор з науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук

Упродовж розгляду теми сучасного стану атомної енергетики в Україні спікери озвучили питання, що стосувалися причин та наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, проаналізували відмінність проєктів енергоблоків АЕС ВВЕР-1000 від РБМК в частині їх впливу на безпеку, а також обговорили "постфукусімські" заходи безпеки на АЕС. 

«35 років тому на Чорнобильській атомній електростанції відбулася найпотужніша техногенна аварія у світі. Найголовнішими причинами виникнення катастрофи на ЧАЕС вважають недоліки проекту та людський фактор (порушення регламенту інструкцій). Наслідки події стали колосальними та вплинули на гуманітарну, економічну та технологічну сфери. Аварія на ЧАЕС спонукала інші країни світу переглянути методи та стратегії роботи з атомними реакторами, а також перевірку їх надійності»,

розповіли спікери заходу.

Своєю чергою, трансформаційний вплив на роботу українських АЕС відбувся після аварії на Фукусімі (2011 р.). Від так у роботу вітчизняних атомних електростанцій було впроваджено близько 20 заходів з метою підвищення безпеки при запроектних аваріях. Серед таких основних напрямків спікери виділили сейсмологічну стійкість, запобігання байпасування палива водневої безпеки, забезпечення водневої безпеки, вдосконалення процедур для запроектних аварій, а також аналіз подальшого підвищення безпеки АЕС. Постфукусімські заходи безпеки, які свого часу були впроваджені в роботу Хмельницької атомної електростанції це – мобільні дизель-генераторні установки; мобільні насосні установки.

Друга тема заходу, яку презентували спікери Олександр Хомич та Олександр Франко стосувалася перспектив розвитку атомної енергетики в системі енергетичної безпеки України. Зокрема, обговорювали питання світового рівня використання атомної енергетики, балансу енергетичної генерації України, економічної складової атомної енергетики, а також перспектив розвитку енергетики України. 

«Завдяки продемонстрованому матеріалу ми побачили, що атома електроенергія України в енергетичному балансі країн Східної Європи займає частку 50%, що є вище ніж середня світова. Те, що український потенціал здатний керувати такими складними технологіями, доводить нам про високий рівень інноваційності нашої держави на світовому рівні»,

прокоментував Дмитро Шевчук.