*

Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії обговорювали антидискримінаційні практики в освіті

31 січня 2020

У Національному університеті «Острозька академія» 31 січня відбулося засідання навчально-методичного об’єднання «Школа куратора та педагогічної майстерності». 

На початку засідання проректор з навчально-виховної роботи, професор Руслана Каламаж ознайомила викладачів із результатами аналізу ефективності роботи кураторів студентських груп за перший семестр. Спікером була запрошена Марія Цип’ящук, викладачка Національного університету «Острозька академія», координаторка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.

Засідання було присвячене темі антидискримінаційних практик у контексті академічної доброчесності. Упродовж заняття учасники обговорили проблеми стереотипного мислення та дискримінації у поведінці викладачів і студентів. Також проаналізували способи їх запобігання на прикладі законодавства України та нововведень у Кодексі Академічної доброчесності Національного університету «Острозька академія».

«Перша проблема, через яку виникають порушення прав людини, або спонукають до дискримінації – це незнання та нерозуміння самого явища та понять, які ми сьогодні мали змогу обговорити. Такі заходи мають освітню мету та є важливими для кожного закладу освіти, адже підкріплюються вимогами законодавства», – зауважила Марія Цип’ящук.

Серед можливих шляхів покращення механіки лексики та вирішення проблеми дискримінації, спікерка порадила засвоїти такі тези:

  • Люди рівні, це означає, що усі люди однакові у своїх правах;
  • Люди різні – кожна людина унікальна в своїй багатовимірній ідентичності;
  • Усі люди мають гідність (не плутати з честю) у тому сенсі, що кожна людина заслуговує на гуманне ставлення і не заслуговує на рабство чи тортури;
  • Контекст має значення, називати темношкірого українця афроамериканцем – це проігнорувати контекст та здоровий глузд;
  • Слова і вирази, і мова взагалі існує завдяки контексту. Самі літери і звуки не мають сенсу без контексту їх використання. 

«Ми обговорили актуальні питання сьогодення, адже повага до людини – це ключова істина, яка допомагає нам зберігати хороші взаємостосунки та взаєморозуміння. Важливо також враховувати особливості кожної людини, незважаючи на її приналежність до певного етносу, нації, статі, релігії тощо. Для цього ми повинні навчитися бути толерантними і чітко усвідомлювати поняття дискримінації та стереотипного мислення. Гадаю, саме освітянська спільнота повинна першою реагувати щодо методів вирішення таких питань у контексті виховання сучасної молоді», – зазначила керівниця навчально-методичного центру НаУОА «Школа освітніх інновацій», доцент Юлія Маслова.

Наприкінці зустрічі проректор Руслана Каламаж висловила вдячність Марії Цип’ящук за інформаційно важливий та інтерактивно презентований матеріал та зазначила про його особливий внесок у розвиток професійних компетентностей викладачів Острозької академії.

«На попередніх засіданнях Школи куратора ми обговорювали питання булінгу в освітньому середовищі. Тому сьогоднішня тема щодо антидискримінаційних практик у контексті академічної доброчесності є логічним доповненням вище зазначеної проблематики. Для того, щоб запобігти дискримінації, яка є надзвичайно багатогранним явищем, потрібно обговорювати з колегами конкретні ситуації-приклади, залучаючи експертів та правозахисників», – підсумувала Руслана Каламаж.