Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії розповіли, як протидіяти кібербулінгу

22 вересня 2020

У Національному університеті «Острозька академія» 21 вересня відбулася онлайн-лекція для майбутніх вчителів початкових класів та психологів на тему: «Кібербулінг». Спікеркою зустрічі стала Голова Школи гуманістичної психології та психотерапії «Hymanity» Олена Ратінська. Модерувала зустріч докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та педагогіки, директорка НЦ «Інститут саногенної педагогіки та психології» Галина Гандзілевська.

Лекторка розповіла, що булінг — це різна поведінка, яка спрямована на дитину-жертву, щоб її образити, переслідувати, залякувати, принижувати фізично, морально та психологічно. Це процес, в якому обов’язково є три складові: дитина-агресор, дитина-жертва та спостерігачі. Також пані Олена розповіла, що потрібно розрізняти конфлікт та булінг. Якщо є дитина-агресор і дитина-жертва та між ними відбувається взаємодія — це конфлікт. Коли в таку взаємодію втручаються спостерігачі — це булінг. 

Булінг поділяють на такі види: психологічний (залякування, приниження), фізичний (штовхання, побиття, псування речей, фізичні прояви до дитини), кібербулінг (те, що відбувається в соціальних мережах, негативні коментарі), хейтерство (агресивні, залякуючі повідомлення), також коли дитину фотографують або знімають на відео в негативній ситуації, зламування акаунтів та розповсюдження приватних повідомлень. 

«Я давно працюю з дітьми, останні роки дедалі частіше стикаюся з різними формами булінгу. До психолога потрапляють діти-агресори та діти-жертви. Тому я це питання розглядаю з двох боків. Я вивчаю ці процеси більш детально з наукової точки зору, а не лише з практичної. Через ситуацію з карантином, багато дітей поринули в кіберпростір. Тому і виникає булінг в соціальних мережах. Передусім у це повинні втручатися батьки та вчителі. Також дитина сама має розуміти, що вона може звернутися за допомогою в школі до вчителя або психолога. У нас у школах відбуваються лекції на тему: «Що таке булінг?», там дітей навчають, як протидіяти булінгу. Ми працюємо з цією динамікою, дивимося, що робить дитина-жертва, як реагує маса, та дитина-агресор. Також відслідковуємо в інтернеті зворотній зв’язок, працюємо над самооцінкою дитини-жертви в ситуації булінгу. Потрібно пам’ятати, що для дітей важлива соціальна група, клас — це дзеркало, в яке вони постійно дивляться та чекають реакції» — розповіла Олена Ратінська.

Для того, щоб допомогти дітям у ситуації кібербулінгу потрібно розуміти, хто такі дитина-агресор, дитина-жертва та спостерігачі. Найголовніше взяти кожну з цих ролей і розібрати їхні мотиви. У дитини-агресора основні мотиви — це ідентифікація, самоствердження, привернення уваги через агресивну поведінку. Мотив спостерігачів — це відсторонення, страх втручання в конфлікт, щоб не стати жертвою. Для профілактики булінгу важливо навчити дітей двом важливим речам: критичному мисленню та самооцінці. 

«Сьогодні відвідала лекцію про кібербулінг, мені все дуже сподобалось. Я отримала багато важливої інформації для себе, як для майбутнього вчителя початкових класів. На жаль, у школах є така проблема. Але завдяки цій зустрічі я знатиму, як з цим боротись, як допомогти дітям-жертвам та навчити і змінити дітей-агресорів. Дуже цікаво було слухати викладачку та коментарі студентів, які наводили певні життєві приклади» — додала студентка першого курсу спеціальності «Початкова освіта» Аліна Довга.