Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії дискутували про книгу Мелетія Смотрицького

16 жовтня 2020

У Національному університеті «Острозька академія» 15 жовтня відбулася онлайн дискусія «Цивілізаційні пошуки української інтелектуальної еліти», яка була присвячена книзі Мелетія Смотрицького «Апологія паломництва до східних країв», яка вийшла у видавництві «Акта». Модератором зустрічі був доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук, співорганізаторка зустрічі — директорка видавництва «Акта» Галина Федорець. Спікерами зустрічі стали архієпископ Ігор Ісіченко, який є упорядником цієї книги, перекладач Ростислав Паранько, та науковці Острозької академії: доктор філософських наук, професор Петро Кралюк, доктор історичних наук, професор Петро Кулаковський та кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри журналістики Вікторія Назарук.

Ігор Ісіченко розповів про особистість Мелетія Смотрицького та чому ця книга важлива для сучасної України:

«Я викладаю «Історію української літератури» із 1981 року, мене завжди непокоїло, що ми перетворюємо історію літератури в гру в одні ворота. Дискусія і полеміка передбачає вивчення різних сторін учасників. Власне постать Мелетія Смотрицького багато в чому є для нас ключем до відчуття драматизму полеміки. Ця книга дуже цікава з погляду літератури, вона дає відчуття буяння риторики людини, котра здобула гарну освіту та чудовий літературний смак. Я думаю, що це для нас всіх велика допомога у роздумах, що саме відбувалося у 10-30 роки XVII ст.» — розповів Ігор Ісіченко.

Петро Кралюк у своїй доповіді провів порівняльний аналіз «Треносу» та «Апології паломництва до східних країв».

«Коли ми говоримо про Мелетія Смотрицького то виникають певні стереотипи, пов’язані з його найкращою працею «Тренос», яка була написана ще у молоді роки. Там відчувається енергія та полемічний запал. З моєї точки зору, «Апологія» поступається «Треносу» в літературному плані. «Тренос» ‒ це більш художній, і, як на мене, доволі глибокий філософський твір» — зауважив Петро Кралюк.

Петро Кулаковський розповів про історичний аспект, кризу в яку потрапив руський народ та пошуки виходу з неї.

«Мелетій Смотрицький зосереджував свою увагу на вірності до Русі та апостольським заповідям. Тому його джерельна база при написанні цієї роботи включає Святе Письмо та праці раннього християнства. Мелетій Смотрицький був перлиною тогочасної української писемності. В ті часи духовна еліта України перебувала в пошуку кращих варіантів, які не лише мали забезпечити матеріальний статус духовенства, але і кращу долю для широких мас» — розповів Петро Кулаковський.

Вікторія Назарук наголосила на тому, що потрібно і надалі популяризувати постать Мелетія Смотрицького, і робити його твори більш доступними для сучасної української молоді.

«Коли я читала передмову книги, мені дуже сподобалася простота викладу і чіткі пояснення проблемних моментів. Дуже важливо наближати наукові тексти до ширшого читача. На мій погляд, ми маємо бути уважніші до постатей, які зробили внесок в розвиток літературного процесу і осмислення нами певних релігійних канонів. Релігійні діалоги на українському грунті Західної України відчуваються дуже гостро. Потрібно шукати вектор, який буде об’єднувати. Як на мене, постать Смотрицького в цьому аспекті є показовою » — зазначила Вікторія Назарук.

Також Ростислав Паранько розповів про своє професійне бачення, специфіку тексту, роботу над ним, як популяризувати твори та зробити їх релевантними для сучасного читача.

Спікери висловили подяку Галині Федорець, Ігорю Ісіченку, Денису Ткаченку, Олені Булгак, Ростиславу Параньку.