Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

До Острозької академії Вахтанг Кіпіані привіз книгу про Стуса із грифом “Розсекречено”

12 листопада 2019

У Національному університеті “Острозька академія” 12 листопада головний редактор сайту “Історична правда” Вахтанг Кіпіані представив книгу “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього С74 КДБ УРСР”.

Як розповів Вахтанг Кіпіані — укладач книги, вона містить документальні матеріали з архіву колишнього КГБ, які внаслідок ухвалення пакету зініційованих Українським інститутом національної пам'яті декомунізаційних законів доступні для всіх, хто хоче знати про минуле все. І тисячі українців та іноземців уже скористались можливістю краще зрозуміти історію власних родин і історію всієї країни.

“Кримінальна справа Василя Семеновича Стуса — це хроніка боротьби злочинної комуністичної системи з людиною, повної волі та гідності. Ми бачимо громадянина, правозахисника, творчу особистість, який чудово розуміє наслідки своєї “негнучкості” перед каральною машиною. І тим не менше він іде до кінця. Жодна газета у Радянській Україні тоді не писала про арешт, слідство і суд. І тому безцінними свідченнями з залу суду виступають аркуші зі справи, де Михайлина Коцюбинська та Світлана Кириченко — товаришки Василя Стуса — говорять про нього як про людину кришталевого сумління”, — зауважив журналіст.

Обставини смерті Василя Стуса дотепер не з'ясовані — чи це було вбивство, чи зупинка серця, чи навіть самогубство (є й така версія).

“Потрапивши за ґрати у травні 1980 року, поет більше не побачив волі. Слідчий ізолятор київського КГБ, етап і зона особливого режиму в селі Кучино — таким був його шлях на Голгофу. Разом зі Стусом у таборі загинула і його остання рукописна поетична збірка “Птах душі” в звичайному учнівському зошиті у блакитній обкладинці. Їй також не вдалося вилетіти через в'язничні ґрати. Ця книжка зробить нас сильнішими. Бо опір злу — це щоденна потреба людини”, — зазначив Вахтанг Кіпіані.

Наприкінці зустрічі студенти мали можливість поставити журналістові низку питань щодо виникнення ідеї написання книги, ролі історії та медіа у контексті сучасних викликів перед нашою країною тощо.

“Мені подобається історія, тому я дуже хотів побувати на цій зустрічі. Крім того, що автор розповів про справу Василя Стуса, він занурив нас в історичний дискурс радянського періоду. загалом. Як для майбутнього журналіста, мені важливо це знати”, — поділився враженнями студент журналістики Михайло Іващук.