Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Проблеми культури української мови обговорили в Острозькій академії

04.11.2010

До Дня української мови та писемності четвертого листопада кафедра української мови Національного університету «Острозька академія» організувала Регіональну науково-практичну конференцію «Актуальні проблеми культури української мови».

Захід зібрав науковців-філологів із Рівненського державного гуманітарного університету, Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С.Я. Дем’янчука, викладачів Національного університету «Острозька академія», аспірантів та магістрантів.
Учасників конференції привітали ректор Острозької академії, професор Ігор Пасічник і проректор з навчально-виховної та наукової роботи, професор Петро Кралюк.

Науковці обговорили лінгвістичні, педагогічні, культурно-освітні аспекти культури української мови, мовленнєвий етикет у комунікативній діяльності тощо.

За словами завідувача кафедри української мови НаУОА, доктора педагогічних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України Івана Хом’яка, тема конференції надзвичайно актуальна, адже в сучасному українському суспільстві ми стаємо свідками мовного нігілізму, вираженого у типовій формі. «Виявляється, що люди, які недбало ставляться до рідної мови – позбавлені елементарного почуття власної гідності. Пригадуєте, як давні римляни говорили: «Чия мова – того влада, чия влада – того й мова». Без такого розуміння важко говорити про майбутнє нашої країни. Треба зробити рідну мову знаряддям для розвитку всієї духовної енергії нації. Поза власною мовою український народ залишається кволим етнографічним матеріалом, який не здатний до повнокровного усамостійненого життя і залишається відкритим полем експансії інших культур і народів», – стверджує Іван Хом’як.

За результатами конференції планується видати збірник доповідей.

Крім цього, учасники заходу написали відкритий лист до Голови Верховної Ради Володимира Литвина щодо проекту Закону України «Про мови в Україні», унесений сьомого вересня 2010 року на розгляд Верховної Ради України. На думку науковців Рівненщини, концепція і ключові норми цього законопроекту суперечать Конституції України та Європейській хартії регіональних або міноритарних мов. «Просимо Вас припинити маніпулювання мовною політикою в Україні та не допустити проявів мовного сепаратизму, які закладені у концепції згадуваного законопроекту. Українсько-російська двомовність в Україні (ст. 7) не є «важливим надбанням Українського народу», а спричинена тенденційною мовною політикою імперських держав, що була спрямована на свідоме нищення української мови та нації, про що свідчать історичні документи. Схоже, унесений законопроект має подібну мету. Вільний вибір мови навчання у дошкільних, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладах призведе до конфліктних ситуацій у навчально-виховному процесі та погіршуватиме ситуацію у регіонах, що стане причиною акцій протесту... Таким чином, проект Закону України «Про мови в Україні» має бути знятий із розгляду у Верховній Раді як такий, що суперечить Конституції України і становить загрозу для нашої державної цілісності та існування», – йдеться у листі, під яким підписалися президія, учасники конференції та студенти.