2023
Україна в шкільній історії сучасної Росії (2014 – 2022)
Віталій ЯРЕМЧУК (15/02/23)
У лекції йтиметься про чинники, зміст і сутність зображень українського минулого в шкільній літературі сучасної Росії в період, коли розпочалася спочатку гібридна війна, а в лютому 2022 р. і відкрита збройна російська агресія проти України. Обґрунтовується провідна роль історичної політики Кремля у формуванні сучасних шкільних інтерпретацій історії України. В основу авторських висновків покладено вивчення бл. 50 шкільних текстів (насамперед підручників, а також посібників для вчителів, довідників тощо), виданих впродовж 2014 – 2021 рр. (рік випуску останніх на сьогоднішній день шкільних текстів). Будуть також проаналізовані з погляду «українського» кейсу останні нормативні акти в сфері шкільної історії РФ, які запроваджені після лютого 2022 р.
Деросіянізація українських антропонімів
Іван ХОМ'ЯК (20/02/23)
У пропонованій лекції автор порушує проблему зросійщення українських антропонімів у зв’язку зі здійснюваною в Україні деросіянізаціє; проаналізовано особливості нормалізації вживання особових імен; вмотивовано джерела походження імен, пріоритетність традиційних форм називання дітей; проаналізовано роль прізвищ у зміцненні відчуття національної єдности, причини їх видозмін; проілюстровано зросійщені прізвища-мутанти, зафіксовані в сучасному інформаційному просторі; охарактеризовано можливості відновлення власних прізвищ або трансформування їх відповідно до моделей українських антропонімів; обґрунтовано прізвища за джерелами походження й граматичним складом, запис їх згідно з чинним правописом; вмотивовано проблему повернення до життя генетично зумовлених антропонімів з метою зміцнення української ідентичности.
Інформаційні вкиди російсько-української війни: класифікація, аналіз, протидія
Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ (06/03/23)
Перед дронами і ракетами "прилітають" вони - інформаційні вкиди різного роду. Це - сувора логіка жорстокої війни ХХІ століття. Як українці змогли успішно протистояти такій зброї впродовж року та що слід нам робити надалі – про це мова йде у лекції Сергія Штурхецького, який проаналізував понад тисячу інформаційних російських "снарядів".
Відеозапис лекції
Василь-Костянтин Острозький, Кирило Лукаріс і Берестейська унія
Леонід ТИМОШЕНКО (09/03/23)
Лекція присвячена одній із центральних проблем історії Берестейської унії – позиції князя В.-К. Острозького, який спочатку обстоював концепцію «універсальної» унії, але в кінцевому результаті очолив опозицію православних. Лектор вважає конфесійну політику князя цілком виваженою та послідовною і заперечує декілька історіографічних міфів, у тому числі й сучасних. Учасником Берестейського православного собору в жовтні 1596 р., неформальним лідером якого вважався В.-К. Острозький, був також протосингел і намісник Александрійського патріарха Кирило Лукаріс, який мав дві місії на Русь. Про загадковість та значення цих місій для справи збереження українсько-білоруського православ’я – йтиметься у другій сюжетній лінії лекції.Відеозапис лекції
How not to criticise economics
Dr Manfredi LA MANNA (19/04/23)
The talk is a critique of Michael Sandel’s bestselling What Money Can’t Buy. Using key examples from the book, economics as a social science is shown to be far superior to Sandel’s misrepresentation.
Де похований гетьман Петро Сагайдачний? Результати георадарного сканування
Ксенія БОНДАР (22/05/2023)
У 2021 р. було виконане георадарне сканування місця розташування знищеного у 1936-му р. Богоявленського собору Києво-Братського монастиря з метою точної локалізації його фундаментів. Проведено збір і аналіз архівної інформації з відкритих джерел, яка стала підґрунтям для інтерпретації геофізичних вимірювань. Особливо цінними стали публікації та письмові свідчення вчених-археологів, які особисто бачили фундаменти собору. Що показало георадарне сканування? Чи є надія віднайти могилу гетьмана Петра Сагайдачного? Які ділянки пропонуються до археологічного дослідження? У лекції спробуємо відповісти на ці питання.Відеозапис лекції
Українська економіка в умовах війни: фіскальний сектор, монетарна, валютна та боргова політика
Ольга ДЕМ’ЯНЧУК (06/06/23)
У лекції йтиметься про макроекономічні тенденції розвитку економіки України в умовах війни, буде відображено оцінку збитків від війни, прогнози зростання ВВП. Також буде проаналізовано сучасний стан фіскального сектору, основні зміни у монетарній, валютній та борговій політиці України. Автор зупиниться на заходах, які було здійснено Міністерством фінансів України та НБУ після 24 лютого 2022 року у цих видах політик. В основу авторських висновків покладено вивчення та аналіз матеріалів НБУ, Мінфіну України та Центру економічної стратегії.Відеозапис лекції
Вільні мистецтва і Острозька академія XVI-XVII ст.
Богдан НОВАК (20/06/23)
Лекція присвячена системі загальної і універсальної освіти відомої як вільні науки або вільні мистецтва, які почали формуватись в епоху античності. Під час викладу буде розкрито зміст поняття "artes liberales" та проаналізована генеза формування семи вільних мистецтв. Через алегоричні зображення лектор розкриє суть кожної з семи наук, а також розповість про те, що ми знаємо про викладання цих дисциплін в Острозькій академії XVI-XVII ст.Відеозапис лекції
Чому важлива візуалізація під час війни: ідентичність через жіночі образи?
Марія ПЕТРУШКЕВИЧ (16/11/23)
У лекції йтиметься про художні варіанти української ідентичності під час російсько-української війни 2022-2023 р. Українська культура має тривалу та багату традицію осмислення ролі і місця жінки в соціокультурному житті держави. У кризовий час війни, постійної небезпеки, екзистенційних ситуацій та виборів колективна свідомість має запит на опору та підтримку, впевненість. Однією із нагальних потреб стає національна ідентичність як основа для боротьби проти окупантів. Це важливий елемент для осмислення та збереження пам’яті про події та емоції війни. В лекції аналізуються соціальні мережі Фейсбук, Інстаграм та Телеграм. Тут до візуальних зображень має доступ велика кількість людей як в Україні, так і за кордоном. Ці зображення реально впливають на конструювання ідентичності під час війни. Особливий акцент робиться на кількох темах: релігійних/християнських сюжетах, народних мотивах, містичних образах, географічній персоніфікації та материнстві. Об’єднує всі зображення надривна емоційність, виразність образів, зрозумілість символічної складової. Основний меседж – Україна страждає, Україні боляче, але, не зважаючи на це, Україна як ніколи єдина у боротьбі за свою свободу, своє життя та незалежність. Використовуються методологічні підходи Мішеля Фуко та Умберто Еко.
Голодомор 1932-1933 рр.: міський та сільський вимір (за творами О. Мак "Каміння під косою" та Любові Бурак "Жорна")
Жанна ЯНКОВСЬКА (05/12/23)
Цьогоріч маємо сумну дату – 90-річчя Голодомору 1932 – 1933 рр., геноциду та етноциду, скоєного проти українського народу. Лекція приурочена цій даті. За роки від проголошення незалежності України у справі розсекречення свідомо сподіяного, а також його дослідження, надання йому публічності в нашій державі та у світі, зроблено дуже багато. Проте моторошна смерть мільйонів наших співвітчизників і досі болем відкликається у багатьох родинах, і досі відкриваються нові факти, про які раніше мовчали, документи, з котрих знято печатку «секретно». Художня література як галузь культури та особливий спосіб відображення дійсності також містить твори, що увіковічнюють цю трагедію, розповідаючи про неї емоційніше, із притаманним таким творам психологізмом. Серед них більше проаналізована проза Т. Осьмачки, І. Багряного, В. Барки, У. Самчука та багатьох інших відомих митців слова. У цій лекції для аналізу задіяні повість «Каміння під косою» Ольги Мак (1913–1998), української письменниці, яка проживала у діаспорі, хоч Голодомор пережила в Україні, та оповідання-новелу «Жорна» із збірки «Благовіщення» сучасної української поетеси та письменниці із Тернополя Любові Бурак.
Дві редакції Українського правопису: дискусії і виклики мовної практики
Сергій ОМЕЛЬЧУК (07/12/23)
Лекцію присвячено осмисленню змін і доповнень у правописній системі української мови, що мають сучасне наукове підґрунтя. Особливої уваги буде надано дискусіям навколо двох редакцій Українського правопису 2019 року (електронної і друкованої), зокрема йтиметься про відмінності в правописній кодифікації мови й поданні норм, що дезорієнтує широке коло користувачів мови й розхитує мовні норми. Автор спробує дати відповідь на питання: як користуватися сучасною редакцією Українського правопису, котрий, з одного боку, є еталоном писемної літературної мови, з іншого – має істотні відмінності в поданні правописних норм в електронному і друкованому виданнях, що спричинює гострі дискусії в багатьох користувачів мови. Також буде проаналізовано термінологію, що зазнала змін у новій редакції Українського правопису.