24 серпня у студентсько-викладацькому храмі преподобного Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» відбувся міжконфесійний молебень із нагоди Дня Незалежності України.
Молебень очолив настоятель храму, митрофорний протоієрей Василь Жуковський. Долучилися до молитви й представники різних конфесій: Андрій Кобетяк (настоятель храму УПЦ, с. Гремяче), Ярослав Рудий (Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії Луцької дієцезії Римо-Католицької церкви, м. Острог), пастор Олександр Дюканов (Церква євангельських християн-баптистів «Спасіння», м. Острог) і Ярослав Коваль (священнослужитель Української Церкви Християн Віри Євангельської, с. Вельбівно).
Ректор Острозької академії Едуард Балашов, адміністрація, викладачі й працівники університету, мешканці міста Острога молилися в храмі за всіх українських воїнів, які зараз захищають нас, а також безпеку й мир в Україні, процвітання та розвиток держави, мудрість і єдність народу.
«Сьогодні ми підносимо свої серця та молитви до Всевишнього Бога у величний і святий день – 35-ту річницю Незалежності України. Для нас цей час став епохою відродження, випробування вогнем і великого духовного прозріння. Український народ століттями виборював своє право бути господарем на власній, Богом даній землі, зберігаючи мову, культуру й батьківську віру в найтемніші часи безбожництва й окупації. Державна незалежність – це велика відповідальність перед Богом за те, як ми розпоряджаємося дарованою свободою, чи будуємо ми суспільство на засадах любові, милосердя, справедливості і взаємодопомоги.
35-та річниця Незалежності України проходить не в гучних святкуваннях, а у тихій, глибокій молитві під звуки тривог і з глибоким болем у серці за долю нашої Батьківщини. Ми переживаємо жорстоку й неспровоковану російсько-українську війну, в якій ворог зазіхає не лише на наші території, але й на саме наше право існувати як вільний християнський народ. Наші бійці на передовій сьогодні захищають не просто кордони на карті – вони стоять живим щитом між добром і злом, між християнською цивілізацією любові й жорстоким мороком тиранії.
Проте ми віримо, що з Божою допомогою ми збережемо незалежність, відбудуємо зруйновані міста й села та принесемо Богові плоди нашої вірності й любові у вільній, єдиній і переможній Україні»,
Після молебню відбулася літія за загиблими воїнами, які віддали своє життя за свободу й незалежність української держави.
