Дорогі освітяни! Шановні колеги! Дорога академічна родино!
Майже чотири з половиною століття тому в Острозі утвердилося розуміння істини, яка й сьогодні визначає наше майбутнє: освіта — це шлях до свободи, гідності й духовної незалежності народу.
Князі Острозькі, заснувавши перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, відповіли на виклики своєї епохи освітою, книгою і просвітництвом.
Саме тут, в Острозькій академії, формувалося інтелектуальне середовище, яке стало важливою частиною української освітньої та культурної традиції. Тут книга була більше, ніж книгою, а школа — більше, ніж місцем навчання. Вони були способом берегти мову, віру, культуру, історичну пам’ять, а отже — зберігати себе.
Минули століття, але наше покликання залишилося незмінним.
Ми можемо мати найсучасніші технології, цифрові бібліотеки, міжнародні освітні програми, нові методики й необмежений доступ до інформації. Але університет починається не з технологій і навіть не зі стін.
Університет починається з Людини.
З особистості, здатної не лише передати знання, а й навчити мислити. Не лише дати відповідь, а спонукати шукати її самостійно. Не лише підготувати фахівця, а виховати людину, яка усвідомлює відповідальність за власні рішення, свою державу і тих, хто поруч.
Сьогодні роль українського освітянина набуває особливого значення.
Війна вкотре довела нам: боротьба за державу відбувається не лише за її територію. Це боротьба за історичну пам’ять, культуру, мову, цінності, за здатність суспільства критично мислити й усвідомлювати, ким ми є. Саме тому освіта сьогодні є однією з важливих основ нашої національної стійкості.
Ми безмежно вдячні нашим викладачам, науковцям, методистам та всім працівникам освіти, які попри повітряні тривоги, втому, втрати й невизначеність продовжують працювати. Проводять заняття, займаються наукою, підтримують молодь, започатковують нові проєкти, представляють Україну у світі й щодня доводять: навіть у найважчі часи ми не маємо права відкладати майбутнє.
Особливі слова вдячності й найтепліші вітання сьогодні — нашому дружньому колективу Національного університету «Острозька академія»!
Серед щоденних лекцій, наукових досліджень, засідань, звітів, дедлайнів і сотень невідкладних справ дуже важливо не втратити головного — людину, заради якої існує освіта.
Адже найбільшим результатом праці викладача є не кількість прочитаних лекцій чи написаних підручників. Наш справжній результат — наші випускники. Їхні рішення і професійні перемоги. Їхнє вміння брати на себе відповідальність. Їхня готовність служити Україні. І, зрештою, те, наскільки далеко вони зможуть піти після нас.
Учитель має особливе щастя — бачити, як його учні перевершують його самого.
І нехай так буде завжди.
Нехай наші студенти ставлять запитання, на які ми ще не знаємо відповідей. Нехай створюють те, чого ми ще не встигли створити. Нехай будують Україну, про яку сьогодні мріємо і за яку боремося.
А наше завдання — дати їм для цього найважливіше: знання, цінності, свободу думки і віру у власні сили.
Щиро бажаємо всім освітянам здоров’я, витримки, мудрості й невичерпної енергії. Нехай поруч будуть вдячні студенти, надійні колеги та однодумці. Нехай буде більше добрих новин, сміливих задумів, цікавих проєктів і тих особливих моментів, заради яких хочеться знову й знову заходити до студентської авдиторії.
З Днем працівників освіти України!
Нехай Україна завжди буде країною вільних людей — тих, хто вміє думати, пам’ятає, ким є, і знає, заради чого творить майбутнє.
