Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії відбулася презентація монографії про літературу війни польської україністки Марти Замбжицької

18 листопада 2026 р.

18 листопада в Національному університеті «Острозька академія» відбулася презентація монографії «Героїчне, реалістичне і терапевтичне. Наративи війни в українській популярній літературі» Марти Замбжицької – докторки гуманістичних наук, професорки Інституту україністики Варшавського університету. Захід пройшов у межах міжнародної діяльності кафедри української мови і літератури.

Із вступним словом звернувся завідувач кафедри української мови і літератури НаУОА, кандидат філологічних наук, доцент Віталій Максимчук:

«Найближчим часом ми згадуватимемо дві події нашої історії, які тримають нас у напрузі до нині, адже стали передвісниками сучасної російсько-української війни. 22 листопада 2004 року розпочалася Помаранчева революція, а 21 листопада 2013 року стало точкою відліку Революції Гідності. Ці події доводять, що українська нація прагне світлого європейського майбутнього й ніколи не одягне рабські пута кремля. Сьогодні ми з вами розширюємо, чи то пак продовжуємо горизонти нашої співпраці саме з європейськими партнерами, яким цікава українська історія та болять українські рани».

Модераторкою зустрічі була докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НаУОА Оксана Пухонська.

«Дуже рада, що нас зібрала така гарна подія, бо вихід книжки – це завжди свято, а особливо, якщо це книжка про Україну, про героїчну історію нашого сьогодення. Це знакова подія, бо ми спостерігаємо розширення горизонтів українського досвіду поза географічні межі країни й навіть поза екзистенційні межі нашої культури. У своїй монографії пані Марта Замбжицька пише, що “українці проходять ментальну деколонізацію та, напротивагу росії, будують апофеоз власної держави”, про що свідчить література, яка, на думку нашої дослідниці, є джерелом “емоційної підтримки, допомагає нівелювати почуття самотності і творить ситуацію приналежності до ширшої спільноти”. Українці ще у 2014 році остаточно усвідомили й заявили світові, що є природною частиною ментального європейського простору, а сучасна українська література, зокрема література війни, стійко й переконливо це доводить не лише українському читачеві»,

зауважила Оксана Пухонська.

Марта Замбжицька розповіла, що основна мета її книги – ще більше наблизити польського читача до України, адже проблеми, які порушує література війни йому близькі й важливі.

Своє дослідження науковиця основує на популярній українській літературі, беручи до уваги специфіку її жанрів, а саме – трилера, детектива, вестерна. Особливе місце в монографії займає рецепція насильства в часі війни ва жіночій прозі. Об’єктом наукової студії стали тексти Андрія Кокотюхи, Люко Дашвар, Ірен Роздобудько, Анни Бугаєвої, Артема Чеха та ін.

«Усі ці книжки реалістичні. Хоча це жанрова література, але вона водночас глибоко занурена в актуальні українські питання, пов’язані з війною, зокрема з першим етапом повномасштабного вторгнення. Досліджувані письменники по-різному осмислюють і репрезентують цей досвід, але є те, що їх об’єднує – прагнення зафіксувати його в пам’яті культури. Для мене був дуже важливим момент реальності й реалістичності цієї прози, тому поза межами моїх зацікавлень залишилася інша жанрова література, така як фентезі, яка сьогодні теж активно розвивається в Україні й часто також порушує проблему війни»,

додала Марта Замбжицька.

Спікерка зазначила, що всі твори, які вона аналізує, надихають і дають надію. Вони гіперболізують конфлікт, узагальнюють його q показують в архетипних категоріях як позачасову боротьбу добра і зла, світла і темряви, що робить їх наднаціональними і зрозумілими навіть поза межами українського досвіду. За словами пані Марти, уособленням добра тут є Україна й персонажі, які її представляють, ведуть свою справедливу боротьбу з агресором e різний спосіб.

«І це я розумію як інструмент ментальної підтримки. На мою думку, ці твори поєднуються дуже виразно та є терапевтичним, емоційним її джерелом. Вони допомагають нівелювати відчуття безпорадності й мають один головний меседж, що ти не один/одна. Вони також об’єднують читачів і навколо патріотичного наративу, популяризують громадянські й державні цінності, підтримують націю в цій боротьбі. І важливим моментом, увиразненим менше або більше в різних творах, є чинник пам’яті – її відтворення, деколонізація та повернення»,

поділилася авторка.

Крім того, професорка Замбжицька закцентувала увагу на тому, що література є архівом памʼяті, але водночас вона цю пам’ять створює та генерує різні меморіальні наративи. І через літературні тексти наступні покоління будуть дізнаватися про події, почнуть їх осмислювати, розуміти й формувати свої уявлення про них. 

«Тому чим більший цей архів, тим краще»,

наголосила Марта Замбжицька.

Вона додала, що популярна література апелює до емоцій на всіх можливих рівнях, і ці емоції мають конкретні цінності. Тобто це не тільки афекти, але й інтелектуальне осмислення реальності. І ці цінності дещо нівелюють вплив травми на героїв і читачів зокрема.

«Надзвичайно приємно було розповідати вам про цю книгу, яка для мене дуже важлива. Дякую пані Оксані Пухонській і всім учасникам за можливість бути тут. Сподіваюся на наступні зустрічі»,

підсумувала Марта Замбжицька.

До слова, ознайомитися з монографією польською мовою можна за покликанням.