Упродовж 5-6 травня на базі Національного університету «Острозька академія» відбулися Дні Криму. Це ініціатива Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, платформи «Crimea Daily», Острозької академії та Фундації Регіональних Ініціатив, що об’єднує голоси спротиву, мистецтва й пам’яті. Програма заходу була спрямована на глибше осмислення Криму як складного культурного, історичного й освітнього явища, важливого для формування сучасної української ідентичності.
5 травня подію відкрив перегляд документального фільму «Крим, як це було», де студенти змогли дізналися більше про історію військових Збройних сил України, які чинили спротив окупації півострова у 2014 році. Перегляд фільму відбувався за участі керівника відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Євгена Бондаренка, а також докторок філологічних наук, професорок кафедри української мови і літератури Олександри Вісич і Світлани Кочерги.
«Ми маємо честь вітати наших гостей, які будуть говорити про Крим у різних форматах. Щиро запрошую вас відвідати всі заходи, тому що вони всі різні: є й мистецька нотка, є й офіційна, де можна подумати, подискутувати, а де зануритися емоційно, глибинно й відповісти для себе на питання, що таке Крим, для чого він нам і що ми можемо зробити для Криму»,
«Війна – це завжди екзистенційний вибір. Система починає з того, що відбирає в нас мову. Здається, що це не має значення, після того ми втрачаємо свою гідність, гордість і країну. Під час фільму ви будете бачити людей, які, можливо, втратили мову, але не втратили гідність. І вони зібрали свою силу й проявили характер. Цей фільм потребує окулярів без рожевого кольору. Переконана, що після перегляду цього фільму ми зрозуміємо світ по-іншому»,
«Крим, як це було» – це складний, але водночас важливий фільм, бо це єдиний документальний фільм про події початку окупації, який висвітлює бік саме українських військових. Ми дуже часто знаходимося в парадигмі, коли в нас немає можливості взаємодіяти з територією. Ви не проживали цей період, усвідомлюючи що відбувається. Ми живемо в наративах – певних конструктах реальності, які самі для себе будуємо. Документалістика дозволяє розширювати ці наративи, дізнаватися більше і ставити практичні запитання. Унікальність цього фільму полягає в тому, що він зафіксував дуже багато військових, зокрема тих, яких вже немає в живих, бо після повномасштабного вторгнення багато хто з них повернувся до лав сил безпеки й оборони та віддав своє життя, щоб ми зараз мали можливість бути тут із вами. Документалістикою відкриваємо Дні Криму в Острозі, щоб цей фільм став для вас викликом до рефлексії та бажанням дізнатися більше про 11 років російсько-української війни; зрозуміти, як війна почалася з окупації Криму і яку роль Крим відіграє у цьому протистоянні»,
Наприкінці вечора всі охочі відвідали музичний перформанс кримськотатарської співачки та мисткині Азізи Ескендер, що відбувся в мистецькій галереї НаУОА. Музика Азізи – це діалог зі спадком і сучасними мотивами. У виконанні Азізи традиційні кримськотатарські наспіви постають як форма мистецького дослідження теми депортації, тяглості традиції та збереження культурної пам’яті.
«Дякую вам за неймовірну атмосферу поваги й розуміння. Це так важливо. Дуже рада, що зустрілася сьогодні з вами. Я запам’ятаю цей день назавжди»,
6 травня провели воркшоп «Крим і молодь: візії стійкості, цінності, згуртованості». Його мета, за словами модератора заходу Євгена Бондаренка, полягала в тому, щоб напрацювати бачення правильної комунікації про Крим і формування зв’язків із Кримським півостровом серед молоді за неможливості взаємодіяти з територією.
Учасники події розмірковували про місце молоді в процесах реінтеграції Криму; окреслили цінності, здатні згуртувати українське суспільство в період після війни й шукали форми громадянської взаємодії, що сприятимуть посиленню єдності.
Також у холі нового корпусу Острозької академії відбулося відкриття виставки «QIRIM İÇÜN / Заради Криму». Проєкт розповідає про історію депортації кримськотатарського народу, спротив і досвід вигнання, створює візуальний простір пам’яті й присутності – простір, у якому збереження культури стає актом стійкості.
«Сьогодні ми відкриваємо не просто виставку, а місце пам’яті й голосу, що прориває мовчання багатьох років. Це середовище, у якому мистецтво звертається до історії – і в цьому зверненні ми чуємо не лише голос кримськотатарського народу, а й пульс нашої спільної української долі. Але ця виставка не лише про минуле. Вона – про зараз, про те, що поєднує трагедії минулих поколінь із боротьбою сучасності. Адже депортація – не тільки подія в хронології, це рана, що не загоїлась. І поки Крим залишається окупованим, ми не маємо права мовчати. Ми, як академічна спільнота, несемо відповідальність за збереження правди. І наше завдання – не тільки передавати знання, але й формувати світогляд. Саме тому ця виставка є органічною частиною нашої освітньої місії»,
Після цього студенти Острозької академії зустрілися з Постійною Представницею Президента України в АР Крим Ольгою Куришко, яка розповіла про Представництво, основні напрями його діяльності та важливість їхньої роботи. Студенти мали можливість поставити запитання пані Ользі й отримати ґрунтовні фахові відповіді щодо сучасних проблем, пов'язаних із окупацією Криму, а також майбутньою деокупацією.
«Дякую Острозькій академії, особисто ректору Едуарду Михайловичу Балашову й команді, яка підтримала ініціативу проведення Днів Криму в університеті. У нинішніх умовах надзвичайно важливо посилювати присутність теми Криму та його мешканців у публічному просторі, адже долі людей, які живуть в умовах окупації, та злочини держави-агресора мають бути видимими. Розширення завдань Офісу Представництва стало важливим кроком у роботі над документуванням злочинів окупаційної адміністрації, захистом прав корінних народів України та розробкою законодавчих ініціатив. Особливу увагу приділено системним репресіям проти кримських татар – одного з корінних народів України, більшість політв’язнів якого є їхніми представниками. Крим залишається в центрі нашої спільної боротьби і не зникає з міжнародного порядку денного»,
Після цього відбулася панельна дискусія «Крим очима покоління війни», учасниками якої стали: керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Євген Бондаренко, а кримськотатарська активістка, менеджерка проєкту «Кримський інжир» Еліна Новохацька, а також докторки філологічних наук, професорки кафедри української мови і літератури Олександра Вісич і Світлана Кочерга.
«Острозька академія завжди була й залишається платформою для вільної думки, критичного мислення і громадянської відповідальності. І сьогоднішня зустріч – це ще одне підтвердження того, що молодь має голос. І має право не просто чути, а говорити, запитувати, осмислювати й діяти. Бажаю всім нам плідної дискусії, щирої розмови і нових сенсів, які допоможуть кожному з нас краще зрозуміти, чому Крим – це Україна не лише географічно, а передусім ціннісно»,
Під час дискусії говорили про особистий і громадянський досвід взаємодії з темою Криму, міжпоколіннєву емпатію, травму, тяглість опору й відповідальність за майбутнє.
На завершення дня студенти долучилися до читання листів політв’язнів у межах ініціативи «Листи до вільного Криму» й уривків з антології «Кримський Інжир / Qırım İnciri» – збірки поезії та прози, яка об’єднує голоси кримськотатарських та українських письменників, які через свої тексти зберігають пам’ять про Крим у культурній площині.
Також до читання долучилися представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Рівненській області Олександр Корнійчук, заступник голови Острозької міської ради Тарас Хмарук, начальниця відділу культури та туризму виконавчого комітету Острозької міської ради Ольга Лозюк і керівниця Відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради Ольга Стецюк.
Враженнями від Днів Криму поділилася студентка 2-го курсу ОПП «Українська мова та література» Мирослава Одарич:
«Дні Криму в Острозі стали для мене глибоким дотиком до історії та культури півострова. Події, які я відвідувала, зокрема це перегляд фільму, музичний перформанс, панельна дискусія та читання листів політвʼязнів, стали потужним закликом до розуміння, що Крим – це не далекий півострів, а жива рана, яка потребує нашої уваги та пам'яті. Сироти виступали на шкірі від історій людей, які проживали в Криму, ділилися своїм болем і надією на його звільнення, адже всі ми віримо, що колись повернемося в наш український Крим».
