Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Рафаїл Торконяк – доктор теології Острозької академії

30.10.2014

Отець Рафаїл (Раймонд) Турконяк захистив дисертацію «Четьї Мінеї митрополита Дмитра Ростовського з термінологією та символами Церкви» в Папському університеті Урбаніяна (Рим) у 1977 р. На той час це було одне з перших досліджень творчості Дмитра Туптала (Ростовського).

Дмитро Туптало (Ростовський) належить до визначних діячів української культури кінця XVII — початку XVIIІ ст. Народився він 1651 р. у сім’ї козацького сотника. З благословення батьків вступив до Київського Кирилівського монастиря 1668 р., де був висвячений на диякона. У 1675 р. перейшов до Чернігова і був висвячений на священика. Там його обрали ігуменом Максаковського монастиря, а пізніше Крупницького монастиря. За дорученням архімандрита Варлаама Ясинського Дмитро Туптало розпочав у 1664 р. працю над житіями святи, яку завершив у 1705 р. Перший том цієї праці вийшов друком 1689 р. На початку 1701 р. його призначено Сибірським єпископом, а роком пізніше — Ростовським митрополитом. Помер він у Ростові 1709 р., а 1752 р., після процесу канонізації, Дмитра Туптала було проголошено святим.

«Четьї Мінеї» Дмитра Туптала були визначною пам’яткою української культури ранньомодерного періоду, яка справила значний вплив не лише на українську культуру, а й на культуру російську та білоруську. Однак ні дослідники в царській Росії, ні в українській діаспорі й особливо в Радянському Союзі спеціальним вивченням цього твору не займалися. У цьому сенсі робота Рафаїла Турконяка є справді новаторською.

У ній дисертант поставив собі за мету грунтовно дослідити всю проблематику, яка пов’вязана зі створення збірки житій святих — Четьїх Міней. Зокрема, він показує, що створення цієї збірки було результатом клопіткої наукової праці не лише однієї особи, а втіленням у життя прагнень кількох поколінь еліти Київської Церкви. Фактично ця збірка була духовним і науковим спадком Української Церкви, який Російська Православна Церква собі присвоїла. При створенні Четьїх Міней використовувалися різні збірки святих: на старослов’янській, грецькій та латинській мовах. Використавувалися також літургічні книги східної та латинської Церков.

Дисертант намагався подати для кожного житія в Четьях Мінеях Дмитра Туптала список старослов’янських, грецьких та латинських оригіналів, якими користувалися при його написанні; проаналізвати усі терміни, які використовуються для визначення поняття Церкви, і показати їхню тотожність, або відмінність з грецьким оригіналом, коли таке порівняння було можливим; подати всі символи, які вживані, щоб описати Церкву; грунтовно дослідити всю проблематику, яка з’вязана зі створенням цієї збірки житій святих — Четіїх Міней.

У дисертаційному дослідженні доводиться, що зазначена праця митрополита Дмитра Туптала — це високоякісний літературно-науковий твір, який вірно передає житія своїх старослов’янських, грецьких та латинських оригіналів; для кожного житія подано відсилки до старослов’янського, грецького або латинського оригіналу; еклезіолгія Четіїх Міней вірно передає вчення своїх страрослов’янських, грецьких та латинських оригіналів; символи церкви, як і еклезіологія, запозичен із древніх текстів, однак варто зауважити, що вони не так часто вживані, як це буває в оригіналах, з чого можна зробити припущення, що в його часах любов до символічних зображень була значно меншою, ніж це було раніше. Також встановлено, що оригінальні Четії Мінеї зазнали значних змін. Російська цензура змінила мову тексту з тогочасної української на так звану церковнослов’янську, а деякі житія були усунені, або перероблені на бажання та вимоги цензорів.

Дисертаційне дослідження загалом має теологічний характер. Однак при написанні вроботи використовувалися дані в сфері історії, філософії, мовознавства та інших дисциплін. Тому можна говорити, що дисертація має міждисциплінарний характер.

При написанні роботи використовувалися виключно оригінальні джерела.

Виходячи з вищесказаного, вважаємо, що Вчена рада Національного університету «Острозька академія» має підстави визнати диплом доктора теології Рафаїла Турконяка на підставі захисту ним дисертації «Четьї Мінеї митрополита Дмитра Ростовського з термінологією та символами Церкви» в Папському університеті Урбаніяна (Рим) у 1977 р.