Синьо-жовтий прапор — це більше, ніж державний символ. Це частина нашої історії, нашої пам’яті й нашої боротьби за право жити у вільній і незалежній Україні.
Сьогодні, дивлячись на український прапор, ми думаємо про тих, завдяки кому він продовжує майоріти. Про наших захисників і захисниць, які щодня боронять Україну. Про тих, хто віддав за неї найдорожче — власне життя. Про тих, хто перебуває в полоні, і тих, чия доля досі невідома. Про їхні родини, які чекають, пам’ятають і продовжують вірити.
За синьо-жовтими кольорами — мільйони людських історій. І кожна з них нагадує нам про ціну свободи, яку сьогодні має Україна. Для когось це два кольори. Для українців — це дім, свобода, гідність і право самим визначати своє майбутнє.
Під цим прапором працюють і навчаються, волонтерять і допомагають, відновлюють міста й будують майбутнє. Він об’єднує нас незалежно від того, де ми сьогодні перебуваємо, і нагадує: наша сила — у єдності, а наша відповідальність — не забувати тих, хто віддав усе за Україну.
У цей день схиляємо голови перед пам’яттю загиблих Героїв і Героїнь, висловлюємо вдячність тим, хто продовжує боротьбу, і тримаємо в серці тих, кого чекають із полону й кого розшукують як безвісти зниклих.
Нехай Державний прапор України завжди майорить над вільною, сильною та незалежною державою.
І нехай за ним назавжди стоятиме наша пам’ять, наша вдячність і наша віра в Україну.
З Днем Державного прапора України!
Слава Україні!
