Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії відбулася ХІХ Міжнародна наукова конференція з проблем культурної ідентичності

21 березня 2026 р.

20–21 березня кафедра філософії та культурного менеджменту провела ХІХ Міжнародну наукову конференцію «Проблеми культурної ідентичності в ситуації соціокультурних викликів сучасності».

Модераторкою заходу стала завідуюча кафедри філософії та культурного менеджменту Марія Петрушкевич. З вітальним словом до учасників звернувся директор навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Максим Карповець, який відзначив актуальність тематики конференції в умовах сучасних глобальних трансформацій та війни в Україні, коли питання ідентичності набуває нових змістів і вимірів.

Науковці з різних регіонів України та Європи в стінах Острозької академії отримали можливість поділитися своїми дослідженнями та обговорити актуальні проблеми європейської та української ідентичності.

У межах конференції було розглянуто широке коло питань, зокрема сучасні стратегії ідентичності, модерні та постмодерні підходи до її осмислення, проблеми ідентичності в умовах війни, співвідношення глобальних і локальних ідентичностей, а також питання релігійної, політичної та культурної самоідентифікації. Зокрема, директорка Музейного центру О. П. Блаватської та її родини в м. Дніпро Аліна Моргунова зазначає: «Мала честь прийняти участь у такій актуальній конференції. Щиро вдячна організаторам за високий рівень проведення заходу, цікаві доповіді та теплу, доброзичливу атмосферу. Конференція стала чудовою нагодою для обміну ідеями, новими дослідженнями та професійного спілкування з колегами з різних міст і країн. Особливо цінним було доторкнутися до таких різноманітних і живих традицій нашої української культури. Прозвучали й складні чутливі теми, пов’язані з пам’яттю про загиблих героїв і, що найбільш важливо, була продемонстрована реальна робота з сім’ями героїв, яка неймовірно цінна саме сьогодні».

Окрема увага була приділена мові як маркеру ідентичності (доповідь докторантки Університету свв. Кирила і Мефодія в Трнаві Тетяни Кучер на тему «Мова як маркер культурної ідентичності української громади в Трнаві (Словацька Республіка)»), медіа- та цифровим практикам, а також трансформаціям ідентичності в сучасному європейському просторі.

Особливо цікаво була представлена фольклорно-етнографічна тематика. Про «прихований» фольклоризм, або «фольклорні інтенції» в сучасній короткій прозі говорила докторка філологічних наук, професорка Жанна Янковська (за збіркою сучасної молодої письменниці Іванни Стеф’юк, яка вже двічі презентувала свої книги в Острозькій академії).

Директорка КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР Ірина Рачковська зорганізувала для участі у конференції делегацію працівників культури Рівненщини, саме клубної сфери, які в роки війни змінили вид своєї діяльності та презентували цікаві доповіді про збереження елементів нематеріальної культурної спадщини на локальному рівні з наступним внесенням її до переліку національних пам’яток, що є на сьогодні дуже актуально. Це були представники Рівненської, Корецької, Дубнівської й Тараканівської ОТГ: показ відновлення старовинної вишитої хустки, гастроспадщини, ткацтва, елементів весільного обряду («читання корони») стали дієвими прикладами збереження елементів локальної ідентичності.

«Умови війни змінюють усе – і особливо роль працівника культури. Сьогодні заклади клубного типу не лише про дозвілля. Творча діяльність набуває значно глибшого змісту: вона стає підтримкою, способом відновлення, своєрідною арт-терапією для громади. Водночас на перший план виходять нові функції – збереження, виявлення та документування нематеріальної культурної спадщини. Сьогодні культура – це не про розвагу. Це про стійкість. Про пам’ять. Про ідентичність, яку ми не маємо права втратити.

Нематеріальна культурна спадщина – це про народну самобутність, культурний маркер, а в умовах війни – національну безпеку! Дякую колегам з громад, які підтримали цю ініціативу і обрали даний напрям роботи як пріоритетний!»

поділилася своїми роздумами Ірина Рачковська.

Конференція стала важливим майданчиком для наукового діалогу, обміну ідеями та формування нових підходів до осмислення культурної ідентичності в умовах сучасних викликів.