17 червня відбувся благодійний захід «Забіг пам’яті янголів Острозької академії» на честь 38-ми полеглих студентів, випускників і викладачів Національного університету «Острозька академія», які віддали життя за свободу й незалежність України, а також із метою об’єднання студентської спільноти навколо цінностей пам’яті, вдячності й патріотизму.
Організатори – молодіжна спільнота «Гарта» спільно з Національним університетом «Острозька академія» та Братством спудеїв.
На початку заходу з мотиваційною промовою виступив модератор, студент 3-го курсу спеціальності «Право» Роман Повар:
«Острозька академія – це не лише найстаріший осередок освіти України, це місце, де упродовж століть формувалися люди, які готові брати відповідальність за долю своєї нації та держави. Від часів Петра Конашевича-Сагайдачного до часів наших визвольних змагань. Традиція боротьби продовжується. Серед випускників Острозької академії багато тих, хто зі зброєю в руках став на захист України в найважчий для неї час. Дехто з них віддав своє життя за нас, за право нашої держави бути вільною та незалежною. Сьогоднішній благодійний забіг присвячений саме їм. Кожен крок – це пам’ять про них, це знак, який ми маємо нести. Кожен метр дистанції – це слова вдячності тим, хто вже не може бути поруч, але назавжди залишиться частиною великої родини нашої альма-матер. Нехай пам’ять про них живе в кожному з нас вічно. Нехай їхній приклад нагадує нам, що свобода ніколи не дається без боротьби, а любов до України проявляється у вчинках».
Перед початком забігу у студентсько-викладацькому храмі преподобного Федора Острозького НаУОА відбувся спільний молебень за українських воїнів, які захищають нашу землю від російських агресорів, а також панахида для вшанування памʼяті членів академічної спільноти Острозької академії, які загинули, боронячи Україну, під час російсько-української війни. Очолював молебень настоятель храму, протоієрей Василь Жуковський разом із військовим капеланом першої Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Повітряних сил Збройних сил України Тарасом Климовичем.
«Острозька академія завжди була твердинею духовності й науки. Тепер вона єднає своїх синів і дочок у спільній боротьбі проти російських агресорів. Ми згадуємо тих, хто зараз тримає зброю в руках. Водночас ми стоїмо перед великою скорботою та величчю духу, вшановуючи студентів, випускників і викладачів Острозької академії, які віддали своє життя в боротьбі проти російських агресорів. Їхні імена вписані у книгу вічності. Їхня жертва стала зерном свободи, а їхня кров – печаттю нашої правди. Острозька академія є також твердинею пам’яті й честі. Викладачі, які навчали студентів мудрості, і студенти, які прагнули знань, стали воїнами, щоб захистити Україну. Вони показали, що справжня освіта – це не лише книжки й лекції, а готовність служити народові навіть до останнього подиху. Їхня смерть – це не поразка, а свідчення любові, яка сильніша за страх. Вони залишили нам заповіт – бути вірними Україні, берегти свободу й вести гідне життя. Сьогоднішній забіг є символом живої пам’яті й того, що життя триває, боротьба продовжується, а ми несемо славу наших воїнів вперед. Кожен крок цього забігу – молитва, вдячність, обіцянка, що жертва наших воїнів не була марною. І нехай цей забіг стане знаком єдності Острозької академії, знаком нашої незламності й того, що ми пам’ятаємо й переможемо»,
До благодійного забігу долучилися студенти й викладачі Острозької академії, жителі громади та всі небайдужі. Із наліпками, на яких вказані імена «янголів»-захисників, учасники подолали символічну дистанцію у 3800 метрів, об’єднавшись заради вшанування пам’яті 38 полеглих Героїв академічної спільноти Острозької академії.
«Цей захід було створено не як спортивне змагання за кубки чи медалі, а як акт глибокої шани й живого спогаду. Цей захід про людей, чий подвиг дозволяє нам із вами жити, гордо підіймати синьо-жовтий прапор і навчатися у вільній та незалежній Україні. Ми організували цей забіг, щоб кожен крок став символом вдячності й доказом того, що жодне ім’я не забуте. Ініціатива покликана нагадати про ціну нашої свободи і згуртувати студентів, викладачів і друзів Острозької академії задля продовження боротьби. Пам’ять захищає та об’єднує!»
Після завершення забігу пам’яті відбулися благодійний ярмарок й аукціон, під час якого збирали кошти на потреби хлопців із батальйону «Гайдамаки».
Із пам’ятними промовами виступили: проректорка з навчально-виховної роботи, докторка психологічних наук, професорка Руслана Каламаж; випускниця Острозької академії, ветеранка російсько-української війни, військовослужбовиця 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» Єлена «Роса» Крохмалюк; директорка Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та національної безпеки, докторка економічних наук, професорка Ольга Дем'янчук; військовий капелан першої Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Повітряних сил Збройних сил України Тарас Климович; студент 1-го курсу спеціальності «Національна безпека», один з організаторів заходу Ілля Дроздов.
«Насамперед хочу подякувати організаторам забігу, нашим студентам, представникам “Гарти” та “Хартії”, учасникам і всім, хто долучився. Наша академічна спільнота пам’ятає своїх героїв. Це забіг є способом сказати про те, що їхня смерть не була марною. Ми маємо можливість висловити повагу й до близьких людей цих захисників, яким вони були і є дуже дорогими. Ми пам’ятаємо всіх полеглих студентів, випускників і викладачів Острозької академії, якими веселими, життєрадісними, ініціативними, активними вони були. Ми пам’ятаємо їхні наукові перемоги, спортивні й творчі досягнення. І доки ми будемо пам’ятати про них, доти ці люди будуть жити, але вже в інших, світліших, кращих вимірах»,
«Потрібно пам’ятати не безіменних героїв, а людей, бо чин здобуваються вчинками. Коли людина гине, ніхто її не пам’ятає, не говорить про неї, то вона гине повністю. І колективна пам’ять надзвичайно важлива, щоб ми знову не вступили в ріку циклічності війни, яка нас все ще оточує. Вважаю, що ніхто з полеглих захисників, вступаючи до Острозької академії, не планував воювати й гинути на війні. Однак через те, що ми постійно забуваємо й відсторонюємось, це стається знову і знову. Сподіваюся, що на нашому з вами поколінні ця історія закінчиться, і ми не повторимо помилок, які допустили попередні покоління. У вас неймовірна студентська спільнота, величезна кількість проактивних, ціннісних, принципових людей, які здатні творити й організовувати такі події. Дякую за те, що допомагаєте зберігати цю пам’ять»,
«Кожен із цих воїнів із патріотичністю, відданістю та відповідальністю пішов захищати себе, своїх рідних і близьких, розуміючи, що міг би мати сім’ю і це були б чудові майбутні покоління. Але, на жаль, їхні життя зупинилися. І нехай завдяки цій акції ви зможете відчути в серці краплинку світлої янгольської душі кожного нашого захисника. Кожен крок, кожна сотня метрів, кожна хвилина мовчання – це світла пам’ять українських воїнів»,
«Цей забіг є розвитком людської природи, іпостасі – душі, духа й тіла – в ім’я певної особливої мети, яку маємо зараз. Ми гартуємо душу пам’яттю про загиблих. Ми кажемо, що пам’ять має бути молитовною, але віра без діл є мертвою, тому наслідувати воїнів, які достойно прожили своє життя та закінчили його на полі бою, треба наслідуванням їхніх справ. Ми з вами теж воїни: кожен на своєму місці, із своїми функціями, але всі ми воїни, бо ми – єдиний народ. І в нас єдине завдання – виграти війну й вистояти в ній. Насправді, війна – це дуже важливий час, коли через смерть і кров українська нація отримає силу. І ваше й наступні покоління будуть поколіннями людей, які цінуватимуть одне одного й себе, цінуватимуть державу, віру й те, що вони мають, і вмітимуть все це захистити. Адже важливо не просто навчатись, любити, творити, треба вміти це все захищати»,
«Сьогоднішній захід – про спільну трагедію українського народу й пам’ять, яка живе в наших серцях. Ми пам’ятаємо й шануємо кожного героя, який віддав життя за Україну. Проте пам’ятати героїв – це не просто вшановувати їх хвилиною мовчання. Це діяти: продовжувати їхню справу, бути гідними їхнього подвигу та єднатися заради спільної мети. Ми довели, що Острозька академія пам’ятає, шанує та ніколи не забуде своїх загиблих воїнів. Дякую всім, хто допоміг організувати цей день шани, а саме: студентам, учасникам і волонтерам – за їхню небайдужість, силу духу й громадську позицію; адміністрації академії – за сприяння в реалізації ініціативи і збереження патріотичних традицій університету; громадській організації “Гарта” і загалом другому корпусу Національної гвардії України “Хартія” – за вагомий внесок у підготовку, підтримку й допомогу в проведенні заходу; Братству спудеїв – за організацію, координацію процесу і спільну роботу над цим важливим проєктом; органам місцевого самоврядування та поліції – за повне сприяння, безпеку й координацію заходу в місті»,
Такі ініціативи вкотре нагадують, наскільки важливо зберігати пам’ять про наших полеглих Героїв, бо саме пам’ять допомагає нам вистояти сьогодні і зберегти українську державу завтра.
