12 листопада в Національному університеті «Острозька академія» відбувся круглий стіл «Дитяча література в умовах війни: дослідження та практики». Захід провели в межах науково-дослідного проєкту «Перформативні практики читання української дитячої і підліткової літератури: формування критичного мислення та емоційної резильєнтності» (0126U000742), який фінансує Міністерство освіти і науки України.
Круглий стіл зібрав науковців, викладачів, бібліотекарів і вчителів, які досліджують, як література для дітей і підлітків працює з досвідом війни. До організації долучилися представники Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, зокрема команда Центру інноваційних освітніх технологій «CNU Ecosystem» на чолі з директоркою Оленою Будник, докторкою педагогічних наук, професоркою кафедри початкової освіти та освітніх інновацій.
Модерували круглий стіл Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, і Олександра Вісич, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови та літератури Національного університету «Острозька академія».
Тетяна Качак зауважила, що «війна змінює не лише тематику й образну систему літератури, а й самі підходи до її створення, дослідження, викладання та читання. Постають нові питання: як говорити з дітьми про війну мовою художнього тексту? Як не спрощувати складну реальність, але й не травмувати юного читача? Яким є терапевтичний і резильєнтний потенціал дитячої літератури? Як перетворити читання на простір діалогу, співпереживання та взаємної підтримки?» Саме ці питання об’єднали дослідників дитячої та підліткової літератури, літературознавців, педагогів, бібліотекарів, учителів і практиків читання.
«Дитяча література сьогодні набуває особливої ваги. Вона здатна проговорити з майбутнім поколінням найболючіші питання нашого часу: втрату, пам’ять, війну, дім, ідентичність. Водночас вона допомагає зрозуміти, як зберегти зв’язок із цим поколінням, почути його і бути почутими»,
У заході взяли участь науковці Львівського національного університету імені Івана Франка, Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Орхуського університету (Данія), а також працівники інших освітніх закладів і закладів культури.
Із вітальним словом до учасників звернувся керівник проєкту, директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту, кандидат філософських наук, доцент Максим Карповець. Він наголосив на стрімкому розвитку перформативних студій і їхньому потенціалі для вивчення сучасних практик читання.
«Читання дитячої і підліткової літератури сьогодні не лише індивідуальна, одомашнена практика, а й публічна, що набула перформативного виміру. Коли ми говоримо про перформативність, то передбачаємо певну взаємодію з текстом передусім у публічній площині, зокрема в книгарнях, бібліотеках, університетах, інколи навіть кафе та площах великих міст. Але основне, що читання для дітей чи з дітьми робить цей досвід матеріально втіленим, емоційно насиченим і, основне, психологічно ресурсним. Завдяки читанню ми теж проживаємо важкий досвід війни, втрат, переселень і невизначеності. Завдяки читанню ми зберігаємо свою людяність»,
Круглий стіл охопив два тематичні напрями – «Художній текст як спосіб осмислення війни» та «Читання книг про війну як дія і співпереживання».
Наталія Марченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, виступила з доповіддю «Дитяча література в умовах війни: колективний портрет спільноти письменників та архітектура резильєнтності». Вона простежила, як сучасна українська література для дітей переходить від постмодерної іронії до «нової щирості» й відповідальності за читача.
Окрему увагу учасники приділили проєкту MSCA4Ukraine «DaR:UA». Його представили Надія Павлик, докторка педагогічних наук, професорка, дослідниця Орхуського університету, а також менторки проєкту Ірина Брунда, директорка Публічної бібліотеки Чортківської міської ради, і Софія Мишелова, вчителька математики, випускниця програми «Навчай для України». У доповіді «DaR:UA. Спільночитання текстів про війну з молодими людьми» спікерки розповіли, як проєкт об’єднав молодь Києва, Одеси, Миколаєва та Чорткова і як спільне читання творів про війну допомагає молодим людям проговорити власний досвід і знайти підтримку в групі.
Також свої доповіді представили:
- Лідія Мацевко-Бекерська – докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, доповідь «Завжди на часі: художньо-естетична терапія тексту про дитинство»;
- Лілія Овдійчук – кандидатка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри української мови та літератури ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука», доповідь «Тема війни на уроках української літератури в НУШ: від критичного прочитання до перформативного досвіду».
Продовжили захід у форматі спільної дискусії. Зоя Столяр, завідувачка кафедри педагогіки та методики початкового навчання НаУОА, кандидатка педагогічних наук, доцентка, поділилася досвідом роботи з ілюстрованими виданнями з читачами різного віку. Галина Корицька, кандидатка філологічних наук, доцентка Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, звернулася до ціннісних орієнтирів підлітка в художньому просторі дилогії про пошуки щастя в умовах війни. Учасники дійшли висновку, що дитяча література сьогодні допомагає дорослим вести з молодшими поколіннями розмову про найболючіше і зберігати з ними зв’язок.
«Ми вдячні всім учасникам круглого столу за цей міждисциплінарний і багатоаспектний полілог, який увиразнив розуміння сучасної української дитячої літератури, її функціонального потенціалу, специфіки творення та дослідження в умовах війни, а також дав змогу підкреслити важливість спільночитання, перформативного читання, аналітичного й критичного читання»,
До слова, наступним етапом проєкту стане міжнародна конференція «Читання як перформативна практика: міждисциплінарні перспективи», запланована на червень 2027 року.
