Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії презентували монографію «Політика інформаційної безпеки в умовах російсько-української війни» Олександра Курсика

08 жовтня 2026 р.

8 жовтня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася презентація монографії «Політика інформаційної безпеки в умовах російсько-української війни» Олександра Курсика – журналіста, економіста, політика, управлінця, офіцера й захисника України, чиє життя передчасно обірвалося 26 лютого 2026 року.

2023 року, вже під час служби у Збройних силах України, Олександр став аспірантом кафедри національної безпеки та політології Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та національної безпеки НаУОА, обравши освітньо-наукову програму «Політологія». Навіть перебуваючи на фронті, він продовжував навчання та наукову роботу, досліджуючи питання інформаційної безпеки, пропаганди й дезінформації в умовах російсько-української війни.

Із вступним словом звернувся проректор із науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук:

«Сьогодні ми маємо гарну нагоду в науковому плані – презентацію монографії, але це також і можливість згадати про автора цієї книги Олександра Курсика, який був аспірантом Острозької академії, вже фактично завершив роботу над дисертацією. Ми готувалися до захисту, але Олександр був військовослужбовцем, він мав поранення та контузії, і, на жаль, його зараз немає з нами. Проте ідеї Олександра, зокрема й наукові, будуть жити, і ця монографія є свідченням цього. Він залишив після себе дуже важливу спадщину».

Дружина Олександра Євгенія Курсик зазначила:

«Для нашої сім’ї сьогодні дуже щасливий і важливий день. Для нас це не просто книга чи наукова монографія, а пам’ять про дорогу людину. Разом зі мною є мама мого чоловіка Олександра Курсика – Ольга Степанівна. Дякую, що ви завжди поруч. 

Якщо взяти всі іпостасі Олександра, то вони завжди визначали одне й основне – це його країна. Тому монографія “Політика інформаційної безпеки в умовах російсько-української війни” – це праця, де є все, чим Олександр займався в житті. Він як журналіст знав, наскільки інформаційна безпека є важливою в умовах сьогодення. Так було завжди, але, напевно, до 2022 року ми не приділяли цьому такої уваги. І коли почалася повномасштабна війна, росія передусім працювала інформаційно й робила все, аби наші голови й думки були наповнені тією інформацією, яка потрібна саме для неї. Тому максимально важливим є критичне мислення та правильна інформація, а найголовніше – інформаційна безпека кожного з нас.

Хочу подякувати Острозькій академії, завдяки науковому складу якої було зроблено багато роботи для видання цієї монографії. Упевнена, що цей доробок буде важливим і люди, які ним користуватимуться, обов’язково почерпнуть для себе щось необхідне, а це насамперед – думки про те, якою має бути інформаційна безпека України. Від імені родини щира подяка науковому керівнику Миколі Романову, Віталію Лебедюку, Дмитру Шевчуку й Олександру Корнійчуку. Дякую також і колегам Олександра, які як ніхто знають, наскільки це було важливо для Олександра й наскільки журналістська робота є важливою як зараз, так і буде надалі».

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Рівненській області й друг Олександра Курсика Олександр Корнійчук зауважив:

«Цей день має особливий вимір, тому що, очевидно, хотілося, щоб Сашко сам представляв свою монографію, говорив про те, що він у неї вкладав, яку актуальність визначав, чому вибрав саме таку тему. А ця тема не випадкова, бо від початку свого дитинства, молодості, юності Сашко завжди відзначався активністю. Коли комусь потрібна була його підтримка, він завжди був поруч. І коли сьогодні він не може за себе сказати, за нього говорить його книга, що побачила світ завдяки родині, науковому керівнику, рецензентам, видавництву й усім, хто працював над нею. Беручи до уваги те, що ми говоримо про Сашка, то всій молоді, яка тут присутня, бажаю любити це життя, брати від нього все, творити, робити, бути світлими, більш сміливими й досягати таких самих великих, гарних сходинок, які у своєму житті пройшов Олександр».

Доктор юридичних наук, професор, академік АН вищої школи України, завідувач кафедри національної безпеки та політології, науковий редактор монографії та колишній науковий керівник Олександра Курсика Микола Романов розповів про зміст монографії та закцентував увагу на представлених у ній дослідженнях.

Зокрема, в монографії, яка складається із трьох розділів, автор висвітлив питання щодо теоретико-методологічного обґрунтування засад розвитку інформаційної безпеки України й надав окремі практичні рекомендації щодо удосконалення політики інформаційної безпеки в умовах російсько-української війни. 

«Мені було легко працювати з Олександром, бо це фахівець високого рівня, який пройшов першу школу аналізу, інформатики й підготовки наукової роботи від Віталія Лебедюка. Порушені Олександром питання проблем забезпечення інформаційної безпеки України – це не просто проблеми, вишукані з інших джерел. Він висвітлив їх як людина, яка працювала в цій сфері. Найціннішими в таких дослідженнях є рекомендації для покращення і рекомендації Олександра щодо протидії негативним інформаційно-психологічним впливам хороші, актуальні й надзвичайно цінні. Тому дякуємо шановній родині й друзям за те, що ви відгукнулись на нашу пропозицію та видали таку чудову монографію»,

додав Микола Романов.

Кандидат наук із державного управління, доцент кафедри національної безпеки та політології, рецензент монографії Віталій Лебедюк зазначив:

«Над дисертацію з Олександром ми працювали упродовж двох років. І це для мене велика честь. Й видана монографія є дуже хорошою можливістю залишити в пам’яті не тільки людину. Ви знаєте, що книги – це одна із найбільших символічних речей, які завжди будуть у серцях. Той хто прочитає, той буде пам’ятати. Тому дякую вам щиро за підтримку цього продукту, і сподіваємось, що будемо й надалі підтримувати пам’ять про Олександра».

Олександр Курсик залишив вагомий слід у журналістиці, політиці, громадському житті й боротьбі за незалежність України. Його живий шлях завершися надто рано, але справи, ідеї та памʼять про нього житимуть у серцях людей. Світла і вічна памʼять Олександру Курсику!