7 жовтня викладачі Національного університету «Острозька академія» спільно із шотландськими колегами з Університету Сент-Ендрюс (Шотландія) провели воркшоп «Жіноче лідерство у вищій освіті: долаючи бар’єри, творячи історії» (Women’s Leadership in Higher Education: Breaking Barriers, Building Stories) за підтримки British Academy.
Директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Максим Карповець, керівниця відділу міжнародних зв’язків Оксана Мараренко й доцентка кафедри журналістики та PR-менеджменту Зоряна Годунок оприлюднили результати дворічного дослідження гендерних аспектів діяльності жінок-лідерок у вищій школі. Воно відбувалося на базі Острозької академії та Університету Сент-Ендрюс.
«Ми прагнули зрозуміти, як складається кар’єра жінок на різних академічних посадах і що допомагає або заважає їм рухатися далі. Для цього записали по 20 анонімних інтервʼю в Сент-Ендрюсі й Острозі. У цих розмовах ішлося про речі, які рідко потрапляють в офіційні звіти: як поєднувати керівну посаду з турботою про родину; чому жінки частіше кажуть “мене попросили, і я погодилась”, аніж “я цього хотіла”; хто підтримує саму керівницю, коли їй важко. На воркшопі ми коротко представили найвиразніше: що в цих досвідах спільне і що їх відрізняє»,
Як розповів Максим Карповець, і в Шотландії, і в Україні від керівниці очікують, що вона буде доступна цілодобово, ніби поза роботою в неї немає іншого життя. В обох університетах жінок на керівних посадах чимало, але сама модель «ідеального лідера» від цього не змінилася. Пан Максим додав, що у Сент-Ендрюсі більше йшлося про саму систему: неписані правила просування, менторство, мережі підтримки. В Острозі частіше говорили про те, що лежить поза університетом: «другу зміну» вдома, очікування родини й суспільства. Українські учасниці описували керівну посаду радше як обовʼязок, аніж як амбіцію, а війна додала до цього ще одну роль: піклуватись за весь колектив.
«Попри всі відмінності, в обох університетах жінки казали те саме: вони люблять свою роботу й хочуть робити її добре. Тож питання не в тому, чи готові жінки керувати, а в тому, чи готові й можуть університети зробити керівництво сумісним із життям, передусім сімейним»,
За результатами воркшопу організатори домовилися про підготовку наукових публікацій про результати проведеного дослідження та його подальше розширення.
У межах поїздки острозька делегація зустрілася з директоркою Global Office Університету Сент-Ендрюс Самантою Лістер. Під час зустрічі обговорили подальшу співпрацю Національного університету «Острозька академія» та Університету Сент-Ендрюс, зокрема і щодо спільних грантових проєктів.
«Під час зустрічі з колегами з Університету Сент-Ендрюс ми обговорили розвиток уже налагодженої співпраці в межах програми Twinning, а також можливості залучення викладачів обох університетів до подальших спільних досліджень. Важливим напрямом є пошук нових міжнародних програм і грантових можливостей, які дозволять продовжити й розширити нашу співпрацю, започаткувати нові спільні ініціативи та зміцнити академічні зв’язки між університетами»,
У подальшому проєкт планують масштабувати до рівня інших університетів, долучаючи міжнародних й українських партнерів.
