Виставка «Острозька реліквія» продовжує свою подорож Україною. 1 вересня, у День знань, відкриття експозиції відбулося під час урочистої інавгурації студентів у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.
Проєкт присвячений трьом знаковим ювілеям, які Україна відзначає цього року: 500-річчю від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, 450-річчю заснування Острозької академії та 445-річчю виходу Острозької Біблії. Це не лише нагода згадати визначні історичні події, а й можливість по-новому осмислити їхнє значення для сучасного українського суспільства.
Реалізована виставка у співпраці Національного університету «Острозька академія», Музею історії НаУОА, ГО «Християнська відкрита академія» та Фонду «Східноєвропейська Реформація» (Польща).
Серед гостей заходу були представники й очільники християнських конфесій Тернополя. У презентації взяли участь і представники Національного університету «Острозька академія» – директорка Музею історії НаУОА, кандидатка історичних наук, старша викладачка кафедри історії ім. проф. М.П. Ковальського Анастасія Хеленюк і доктор історичних наук, професор кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського Андрій Смирнов.
Анастасія Хеленюк представила виставку й наголосила на її ідеї та значенні:
«Це можливість розповісти якомога більшій кількості людей про важливі ювілеї в нашій історії. Ми щиро вдячні Християнській відкритій академії, Раді Церков Тернополя та Тернопільському національному педагогічному університету за можливість представити виставку. Для нас велика честь й особлива приємність презентувати її саме в День знань, адже експозиція розповідає про витоки української освіти, культури й духовності».
Також Андрій Смирнов прочитав інавгураційну лекцію для студентів-істориків про культурно-освітню діяльність князя Василя-Костянтина Острозького.
«Роль Василя-Костянтина Острозького у збереженні православної віри і його внесок у розвиток української культури й освіти були величезними, тому він вважається одним із символів української національної ідентичності. Незважаючи на те, що до друку Острозьку Біблію готували різні фахівці (знавці сакральних мов і біблійних текстів, учені-філологи, майстри друкарської справи), головну роль у її появі відіграв князь. Саме він зумів зібрати вчених редакторів, запросив до себе друкаря Івана Федоровича. За завданням Василя-Костянтина збирали біблійні тексти з різних країн. Зрештою, він виділив великі кошти для роботи над Біблією та для її друкування»,
