Шановні здобувачі вищої освіти!
Запрошуємо вас долучитися до безкоштовної сертифікатної програми – курсу «Моделювання та аналіз процесів інформаційної війни як інструмент захисту демократії в ЄС та протидії загрозам» в межах проєкту «Моделювання та аналіз процесів інформаційної війни як інструмент захисту демократії в ЄС і протидії загрозам» (101238591— EUDemCT — ERASMUS-JMO-2025-HEI-TCH-RSCH), який реалізується Національний університетом «Острозька академія» за співфінансування Європейського Союзу.
Проєкт спрямований на усунення критичних прогалин у розумінні механізмів дезінформації, відсутності стандартизованих контрстратегій та низької обізнаності громадськості про інформаційні загрози. Визнаючи інформаційну війну як щораз більший виклик для демократичних інститутів в Україні та ЄС, проєкт об’єднує освіту, дослідження й міжгалузеву співпрацю з метою підвищення стійкості до гібридних загроз.
Сертифікатна програма стартує 19 січня 2026 року в онлайн-форматі. Для того, щоб зареєструватися, потрібно заповнити форму до 15 січня 2026 року. Запрошення до участі буде надіслано на електронні адреси, вказані у формі.
До викладання сертифікатної програми залучена мультидисциплінарна команда:
- Анатолій Нікітін (керівник проєкту), доктор фізико-математичних наук, професор, фахівець зі стохастичного моделювання та аналізу, чиї дослідження зосереджені на аналізі асимптотичних властивостей стохастичних систем та застосуваннях до реальних процесів – моделювання та аналіз моделей інформаційної боротьби; має досвід керівництва дослідницькими ініціативами у вивченні моделей з імпульсними збуреннями та марковськими перемиканнями з використанням схем апроксимації; раніше обіймав посаду керівника Науково-дослідної лабораторії КНУ імені Тараса Шевченка та брав участь у спільних міжнародних проєктах у галузі стохастичного моделювання та аналізу, зокрема у Польщі, Литві та Тайвані.
- Алла Атаманенко, докторка історичних наук, професорка, професорка кафедри міжнародних відносин та керівниця Лабораторії дослідження гібридних загроз, спеціалізується на політичних дослідженнях та безпекових студіях, її дослідження охоплюють гібридну війну, публічну дипломатію та міжнародну безпеку; має численні публікації на тему енергетичної безпеки ЄС, політики постправди та російсько-української війни; бере активну участь у міжнародній академічній співпраці, пройшла наукові стажування у Франції, Польщі, Південній Кореї та США, є членом правління кількох наукових організацій; як основна фігура в проєкті Erasmus+ WARN, працювала над розробкою навчальних програм для протидії гібридним загрозам.
- Богдан Красюк, доктор філософії з прикладної математики та керівник інженерного відділу в Honeycomb Software, автор численних публікацій із питань стохастичної оптимізації, інформаційної безпеки та застосування штучного інтелекту; має досвід у розробці систем управління міським транспортом на основі штучного інтелекту та аналізі багатовимірних моделей інформаційної війни за апроксимаціями Пуассона та Леві; як експерт з програмування, працює з Python, C#, F#, TypeScript та фреймворками, такими як .NET, ReactJS та FastAPI.
- Іван Шишкін, кандидат історичних наук, доцент, фахівець із міжнародних відносин у Центральній та Східній Європі; експертиза включає публічну дипломатію, регіональну безпеку та політику європейської інтеграції; очолює Лабораторію з вивчення міжнародних відносин у Центральній та Східній Європі (Х-ХХІ століття) та координує студентські дослідницькі ініціативи в галузі регіональних досліджень.
- Катерина Якуніна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри філософії та культурного менеджменту, виконавиця проєкту «Громадянське суспільство в процесі вирішення конфліктів: досвід ЄС для України» (101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH).
До викладання залучені фахівці Свайонė Бекешєнє, професорка дослідницької групи з логістики та управління оборонними технологіями у Військовій академії імені генерала Йонаса Жемайтіса (Литва) – її дослідження зосереджені на математичному моделюванні та статистичній оцінці даних, наукові інтереси включають управління людськими ресурсами, оцінку та управління ризиками, обробку цифрових географічних даних, пов'язаних з управлінням ризиками – та Ярослав Чабанюк, професор математики в Люблінському технологічному університеті (Польща), його дослідження зосереджені на асимптотичній поведінці та контролі стохастичних процесів із марківським та напівмарківським перемиканням, а також на особливостях процедури стохастичного наближення та оптимізації.
Структура (5 ECTS: лекції: 40 год.; семінари: 20 год.; 90 год. самостійної підготовки):
Модуль 1
- Лекція 1: Європейська інтеграція та шлях України до ЄС. Історичний контекст розширення ЄС та європейські прагнення України. Основні віхи: Угода про асоціацію, лібералізація візового режиму та статус кандидата в члени ЄС. Виклики та можливості процесу вступу України до ЄС. Вплив війни на інтеграцію України до ЄС.
- Лекція 2: Політика безпеки ЄС та роль України в європейській оборонній архітектурі. Спільна політика безпеки та оборони ЄС (СПБО). Гібридні загрози та кібербезпека: уроки з досвіду України. Роль України у зміцненні європейської безпеки.
- Лекція 3: Економічні виклики та можливості у відносинах між ЄС та Україною. Торговельна та економічна інтеграція в межах поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Роль фінансової та гуманітарної допомоги ЄС у відновленні України. Стратегії відбудови та інвестиційні можливості в післявоєнній Україні.
- Лекція 4: Демократія, верховенство права та реформи врядування в Україні. Копенгагенські критерії ЄС та прогрес України в реформах. Антикорупційні заходи та судові реформи: досягнення та виклики. Децентралізація та місцеве врядування в Україні: уроки з практики ЄС. Роль громадянського суспільства у просуванні демократичних цінностей.
- Лекція 5: Підхід ЄС до гібридної війни та досвід України у протидії дезінформації. Стратегічна комунікація ЄС та реагування на гібридні загрози. Російська дезінформація та операції з впливу в Україні та ЄС. Досвід України у протидії інформаційній війні: успіхи та виклики. Рекомендації щодо політики для зміцнення співпраці між ЄС та Україною в інформаційному просторі.
Модуль 2
- Лекція 1: Вступ до математичного моделювання. Основи математичних моделей: цілі та підходи. Огляд прикладних проблем інформаційної війни. Python як інструмент моделювання: огляд основних бібліотек (NumPy, SciPy, Matplotlib).
- Лекція 2: Основи моделювання динамічних систем. Диференціальні рівняння як основа моделей: Лотки-Вольтерри, Гомперца. Приклади моделей: інформаційна війна, поширення епідемії. Реалізація моделей динамічних систем у Python.
- Лекція 3: Стохастичні процеси та випадкові збурення. Вступ до теорії ймовірностей та стохастичних систем. Марківські процеси, стохастичні диференціальні рівняння. Розв’язання стохастичних систем у Python за допомогою NumPy.
- Лекція 4: Асимптотичний аналіз стохастичних систем. Усереднення, дифузійне наближення, пуассонівське наближення. Приклади дифузійних моделей. Оптимізація обчислень для довгострокових симуляцій.
- Лекція 5: Оптимізація обчислень у Python. Профілювання та оптимізація коду. Використання NumPy для ефективної роботи з великими наборами даних. Векторизація обчислень та паралельна обробка.
- Лекція 6: Візуалізація результатів моделювання. Візуалізація даних за допомогою Matplotlib і Plotly. Побудова динамічних графіків для візуалізації стохастичних процесів. Аналіз і інтерпретація результатів.
- Лекція 7: Моделювання інформаційної війни. Аналіз моделей інформаційної війни. Реалізація алгоритму Лотка-Вольтера для декількох типів інформаційних загроз. Візуалізація динаміки конкуренції інформаційних потоків.
- Лекція 8: Розробка системи підтримки прийняття рішень. Архітектура SPPR для моделювання інформаційних конфліктів. Взаємодія фронтенду та бекенду (ReactJS + Python). API для розрахунків та динамічного налаштування параметрів.
- Лекція 9: Використання сучасних бібліотек для моделювання. Огляд Scipy та SimPy для системного моделювання. TensorFlow та PyTorch для моделювання складних динамічних систем. Порівняння готових рішень з самостійно написаними алгоритмами.
- Лекція 10: Практичні аспекти та реальні приклади. Статистичний аналіз даних та моделювання на основі реальних зразків. Тестування моделі інформаційної війни для конкретних сценаріїв. Оптимізація моделей для інтерактивної роботи.
Довідково:
Сайт проєкту «Моделювання та аналіз процесів інформаційної війни як інструмент захисту демократії в ЄС і протидії загрозам» (101238591— EUDemCT — ERASMUS-JMO-2025-HEI-TCH-RSCH): https://eudemct.oa.edu.ua/uk/holovna/
