Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії відбулася панельна дискусія «ЄС-НАТО та Український статус КВО»

06.03.2024

5 березня в межах грантового проєкту HUB of the EU solutions в Національному університеті «Острозька академія» відбулася панельна дискусія «ЄС-НАТО та Український статус КВО».

Захід зібрав експертів, представників посольств і гостей із різних галузей, став платформою для цікавого обміну думками й поглядами на актуальні питання.

Партнери заходу: Національний університет «Острозька академія», зокрема Інститут права ім. І. Малиновського, Інститут лінгвістики, Інститут міжнародних відносин та національної безпеки; Державне підприємство «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв»; Варшавський університет (один із найбільших державних закладів вищої освіти Польщі), партнером в організації дискусії є Факультет Політичних Наук та Міжнародних відносин.

Також партнером виступили: Університет Миколая Коперника, а саме Факультет права та управління, Університет Beira Interior (Португалія), Європейський гуманітарний університет (Литва) та Академічна кафедра суспільних наук, Вільнюський університет (найдавніший і найбільший заклад вищої освіти серед Балтійських країн, один із найвідоміших університетів Північної Європи). Також партнерами стали Юридичний факультет і Центр українського права, що функціонують на базі Вільнюського університету.

Із вітальним словом до присутніх звернулися повноважні гості, серед яких керівниця  проєкту «HUB OF THE EU SOLUTIONS», директорка Навчально-наукового Інституту права НаУОА, кандидатка юридичних наук, доцентка Ольга Балацька, помічник ректора з міжнародних відносин та фандрейзингу НаУОА, доктор психологічних наук, професор Едуард Балашов, юридичний радник Програми USAID «Справедливість для всіх» Артем Шаіпов. До вітальних слів долучилися також представники університетів-партнерів:

  • Желтовський Вадим, представник Faculty of Political Science and International Studies, University of Warsaw
  • Жариловська Марія, представниця Academic Department of Social Sciences European Humanities University.

Опісля розпочалася панельна дискусія, модератором якої був д.п.н., проф., завідувач кафедри англійської філології НаУОА Анатолій Худолій.

Робота панельної дискусії була організована за такими секціями:

  1. ЄС та Україна: євроінтеграційна політика та сучасний стан проблем.
  2. Відносини Україна-НАТО: умови та перспективи вступу до Альянсу.
  3. Виклики для правової системи України на шляху до ЄС та НАТО.

Із темою «Поза процедурою: кілька аспектів справжнього значення членства в НАТО» виступила Індре Ісокайте-Валуже. Вона розглянула аспекти членства в НАТО, які виходять за межі процедур і звернула увагу на справжнє значення цього членства для України.

Олександра Гловчевська обговорювала політику Європейського Союзу щодо знищення української культурної спадщини: вибрані аспекти співпраці Україна-ЄС. Вона розкривала питання співпраці між Україною та ЄС в контексті збереження культурної спадщини України та впливу політики ЄС на цей процес.

На панельній дискусії як спеціально запрошений гість виступав Бен Ходжес, який аналізував роль української діаспори в США, обговорював ситуацію з блокуванням допомоги Конгресом та звертав увагу на кадрові питання в Україні.

З темою «Освіта та кваліфікації повернених переміщених осіб, що сприяють інтеграції України з Європейським Союзом» виступив Пйотр Садовський. Він досліджував, як освіта і кваліфікації тих, хто повертається після переміщення, можуть впливати на інтеграцію України з ЄС.

Юлія Капеланська-Преговська аналізувала роль права Європейського Союзу в сприянні фундаментальним правам на національному рівні – польська перспектива. Вона представляла польську перспективу на роль правових структур ЄС в підтримці фундаментальних прав на національному рівні.

Розглядав укладення двосторонніх угод з питань безпеки між Україною та країнами G7 і НАТО, а також детально аналізував питання безпеки та співпраці України з великими світовими країнами та альянсами Сергій Толстов.

Людмила Чекаленко підкреслила, що ЄС-це не тільки економіка. ЄС – це громадянське суспільство. Вона висвітлювала важливість громадянського суспільства в контексті Європейського Союзу.

Тетяна Сидорук і Віктор Павлюк ділились своїми думками на тему «Україна - НАТО: як вийти за межі Вільнюської декларації на саміті Альянсу 2024 року». Вони аналізували шляхи виходу за межі раніше укладених декларацій і намагались визначити кроки для подальшої інтеграції України в НАТО.

Микола Романов зосередився на темі «Який контррозвідувальний режим необхідний прибалтійським країнам та Східної Європи на період збройної агресії росії проти України», а також висвітлював аспекти контррозвідувальних заходів у випадку агресії росії.

Роман Мартинюк висвітлив тему «Зміна правових позицій Конституційного Суду України», аналізував зміни в правових позиціях суду і їх вплив на юридичну систему країни в глобальній перспективі.

Важливою частиною заходу стала присутність представників посольств, що підкреслює міжнародну важливість обговорення та його відкритість для широкого кола аудиторії. Виходячи за межі національних рамок, дискусія виявилася платформою для висловлення різноманітних думок і поглядів на проблеми світового масштабу.

До зустрічі долучилися:

  1. Посольство Вірменії: третій секретар пан Гайк Торосян
  2. Посольство Грузії: старший радник Георгій Голетіані
  3. Посольство Бразилії: пан Радник Ігор Абдалли Медіни де Соузи
  4. Посольство Соціалістичної Республіки В‘єтнам: пан посол Нгуєн Хонг Тхач

На кожному етапі заходу всі присутні мали можливість активно взяти участь у взаємодії зі спікерами, ставши частиною відкритого кола дискусії у форматі запитання - відповідь. Охочі відвідувачі мали змогу ставити свої питання щодо обговорених тем, а спікери відповідали на них, розширюючи дискусію й залучаючи учасників до активного обміну думками та досвідом.

Підсумковий етап події висвітлював важливість таких панельних дискусій у формуванні обізнаності громадськості з основних питань, пов'язаних з євроінтеграцією, співпрацею з НАТО та розвитком правової системи України. Зустрічі такого роду не лише надають можливість отримати експертні відповіді від провідних фахівців, але й стимулюють взаємодію між представниками різних галузей і регіонів, сприяючи обміну ідеями й найкращими практиками.

Команда грантового проєкту HEUS зазначила, що за результатами події буде створений збірник тез поданих спікерами панельної дискусії, які висвітлюють основні аспекти обговорюваних питань. Цей збірник стане цінним джерелом інформації для всіх охочих, які можуть долучитися до обговорення пізніше або поглибити своє розуміння актуальних тем. Такий підсумок сприятиме подальшому інтелектуальному обміну й розвитку громадянського суспільства в контексті важливих глобальних викликів.

«Сподіваємося, що цей успіх слугуватиме стимулом для подальших ініціатив, спрямованих на сприяння відкритих обговорень і підвищення рівня обізнаності з питань міжнародної важливості»,

зазначила керівниця проєкту Ольга Балацька.