Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Науковці Острозької академії реалізовують 10 міжнародних грантових проєктів

02.02.2024

Науковці Національного університету «Острозька академія» щороку плідно працюють над грантовими заявками. Зокрема зараз в університеті реалізовують 10 міжнародних грантових проєктів, які стосуються різноманітної тематики, актуальної в умовах сьогодення.

«WARN – Академічна протидія гібридним загрозам» – проєкт Еразмус+, який Острозька академія з 2019 року реалізовує спільно з консорціумом університетів-переможців з України, Фінляндії, Франції, Португалії та Естонії. 

Помічник ректора з міжнародного співробітництва і фандрайзингу НаУОА, доктор психологічних наук, професор, координатор проєкту Едуард Балашов зазначив:

«Надзвичайно приємно відзначати активність моїх колег у вивченні європейського досвіду щодо гібридних загроз і способу протидії їм, і застосуванні цього досвіду в оновленні навчальних курсів. Цей проєкт стосується розбудови потенціалу закладів вищої освіти, і ми високо цінуємо досвід, отриманий під час реалізації цього Еразмусівського проєкту в Острозькій академії».

У межах проєкту в НаУОА вивчають європейський досвід у сфері протидії гібридним загрозам, підвищують кваліфікації викладачів НаУОА, вже оновили магістерські програми ОПП «Національна безпека» і ОПП «Політологія», створили Науково-дослідну лабораторію досліджень гібридних загроз національній безпеці,  також розробили спільний курс «Гібридні загрози і європейська безпека» і методичні рекомендації, глосарій гібридних загроз.

«Резилієнтний підхід у крос-культурному навчанні майбутніх вчителів в Україні та країнах Вишеградської четвірки» – грантовий проєкт, який у 2022 році Острозька академія виграла в межах Вишеградського фонду й реалізовує спільно з Жилінським університетом (Словаччина), Палацьким Університетом Оломоуц (Чехія) та Університетом у Бєльсько-Бяла (Республіка Польща). 

Докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та педагогіки НаУОА, керівниця проєкту від Острозької академії Галина Гандзілевська зауважила:

«Ми приділяємо увагу дослідженню основних психологічних і дидактичних потреб майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій, а також пошукам ефективних психолого-педагогічних інструментів задля формування безпечного, саногенного, резилієнтного освітнього простору. Разом із науковцями університетів-партнерів нам уже вдалось вивчити ресурсний потенціал резилієнтності майбутніх учителів, а також психологічні бар’єри його відновлення. Перші результати дослідження апробовано на конференціях, науково-методичних семінарах в Україні і Словаччині, окремі результати опубліковано».

У межах проєкту відбулися воркшоп «Fairytale, drawing, game in a professional work of a teacher: sanogenic approach», бінарна лекція «Гра, малюнок, казка на ранкових зустрічах в початковій школі», відкрита зустріч на тему «Резилієнтність сім’ї». Майбутні вчителі початкової школи і психологи – студенти НаУОА мали можливість відвідати лекції навчального курсу «Резилієнс в освіті: українсько-словацько-польсько-чеський досвід» від українських і словацьких лекторів. Незабаром своїм досвідом у сфері резилієнсу поділяться чеські й польські лектори.

У 2022 році Острозька академія виграла три проєкти програми Erasmus+ напрямку JeanMonnet, які стосуються вивчення прав людини у ЄС, ролі громадянського суспільства у процесі вирішення конфліктів, саморегуляції у вивченні питань гібридних загроз і європейської безпеки.

Мета проєкту «Права людини в ЄС» – вивчення основних прав і свобод людини в ЄС та підвищення обізнаності про роль інституцій ЄС і розвиток відповідного законодавства.

Директорка Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського, кандидатка юридичних наук, доцентка, керівниця проєкту Ольга Балацька розповіла:

«Цілями реалізації проєкту є забезпечення розуміння цільовою аудиторією сфери фундаментальних людських прав і свобод в ЄС, громадянства ЄС, прецедентного права ЄС на основі нових технологій навчання й поширення знань про фундаментальні права людини в ЄС шляхом інформування широкої аудиторії про їхні права в контексті громадянства ЄС, просування стандартів законодавства і цінностей ЄС у правовій системі України та країн ЄС».

Основними типами діяльності проєкту є такі:

  • 3 навчальні курси, а саме: «Фундаментальні права та свободи людини в ЄС», «Права громадянина ЄС: case study», практичний курс «Права людини в дії» для юристів, викладачів, науковців, представників органів державного управління, активістів громадських організацій, студентів;
  • міжнародний форум «Права людини, демократія та верховенство права: взаємодія в ЄС»;
  • Alumni talks «Права людини мають значення»;
  • національний дебатний турнір «Права громадян ЄС крізь кордони»;
  • Casebook «Права людини в ЄС»;
  • Telegram-бот EU values&rights;
  • 2 рецензовані статті на основі досліджень, проведених у межах проєкту.

Проєкт «Громадянське суспільство у процесі вирішення конфліктів: досвід ЄС для України» має потенціал не лише вирішувати специфічні питання, пов’язані з гібридними конфліктами, але й сприяти розвитку сильного, залученого й освіченого студентства, готового ефективно реагувати на сучасні виклики й загрози.

За словами директорки Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та національної безпеки, кандидатки наук з державного управління, доцентки кафедри журналістики та PR-менеджменту, координаторки проєкту Олени Шершньової, у межах проєкту вже опубліковано дидактичні матеріали (тираж 100 примірників),  проведено круглий стіл «Функції громадянського суспільства у вирішенні гібридних конфліктів», викладання курсу «Громадянське суспільство у процесі вирішення конфліктів: досвід ЄС для України», XVI Міжнародну наукову конференцію «Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур», запущено MOOC «Civil society in conflict resolution process: the EU experience for Ukraine» (курс «Громадянське суспільство у процесі вирішення конфліктів: досвід ЄС для України»). 

«Саморегульоване вивчення гібридних загроз і європейської безпеки» – проєкт, спрямований на просування європейських принципів побудови міцного й безпечного порядку шляхом використання нових форм і методів комунікації та створення чіткого бачення європейської системи безпеки для цільових аудиторій.

Координатор проєкту Едуард Балашов зазначив:

«У межах проєкту вже проведено воркшопи «Основні принципи Європейської безпеки» і «Психологічні особливості академічної протидії гібридним загрозам у розрізі європейської безпеки», міжнародну конференцію «Студії безпеки: концепції, методологія, освіта», сертифікатні курси «Психологія саморегульованого навчання», «Європейська безпека: основні питання» й «Гібридні загрози та європейська безпека». Курси викликають велике зацікавлення з огляду на актуальність тематики, і щороку їх прослуховує все більша кількість студентів».

У 2023 році Острозька академія виграла три нові проєкти в межах Erasmus+ напрямку JeanMonnet, з них 1 Центр досконалості та 2 модулі. 

Зокрема модуль «Європейські студії міжкультурної комунікації: досвід ЄС для України» спрямований на популяризацію цінностей і принципів міжкультурного спілкування й діалогу між культурами ЄС. Він також зосереджений на поширенні європейського досвіду в Україні в контексті євроінтеграційних процесів і розвитку суспільства з демократичною політичною культурою.

Завідувачка кафедри філософії та культурного менеджменту, докторка філософських наук, доцентка, керівниця проєкту Марія Петрушкевич зауважила:

«Одна з основних цілей проєкту – розробити і впровадити в навчальний процес модуль із питань європейських досліджень міжкультурної комунікації, який дозволить студентам ознайомитися з основними принципами, поняттями, практичними кейсами. Навчальні курси орієнтуються на студентів спеціальностей «Журналістика», «Політологія», «Культурологія», «Європейські студії», «Міжнародні відносини» та «Регіональні студії».

Серед інших активностей: організація міжнародних конференцій, круглих столів, семінару, видання наукових статей. Оскільки проєкт лише розпочався, то зараз відбувається підготовка методичних матеріалів до курсу «Вступ до вивчення міжкультурної комунікації в Європі», створено сайт проєкту, проводиться організаційна робота.

Модуль «Вивчення принципів і цінностей європейської політики від Перикла дотепер» включає 3 навчальні курси для студентів («Вступ до європейської політики: витоки, принципи, цінності», «Політика Європейського Союзу», «Європейська політика для майбутнього: уроки для України»); видання 3 дидактичних матеріалів для курсів та 1 інформаційного посібника «Політична «азбука» ЄС»; запис подкасту «POLIS: принципи та цінності європейської політики від Перікла до сучасності»; публікацію 2 рецензованих статей. 

Проректор із науково-педагогічної роботи НаУОА, доктор філософських наук, професор, керівник проєкту Дмитро Шевчук наголосив:

«Європейська політика базується на міцних принципах і цінностях, які творилися упродовж довгої історії. Ось чому ми вирішили дослідити й представити ці цінності і принципи в модулі Жана Моне, зосередившись на розвиткові європейської політики від часів Перікла до поточної політики ЄС. Політичні цінності відіграють значну роль у створенні європейського політичного порядку. Інституції ЄС використовують цінності для об’єднання європейської спільноти й виправдання політичних дій. З іншого боку, політичні цінності й принципи становлять основу ідентичності ЄС».

Крім того, в межах реалізації проєкту проведуть міжнародні конференції, присвячені питанням європейської політики, української політичної культури й сучасних викликів перед ЄС та Україною; 3 панельні дискусії з експертами з України й країн ЄС; семінар про політику ЄС для органів державної влади, представників органів місцевого самоврядування, журналістів і медіа-експертів.

Центр досконалості імені Жана Моне «Хаб європейських рішень» організований у форматі 4 кластерів – це law and soft skills, security and information, start-up and digitalization, та openness and expertise. Вони започатковують інноваційний навчальний хаб для викладацької діяльності й підвищення кваліфікації цільової аудиторії у сфері європейських студій. Це сприятиме кращому розумінню структури й інтерпретації права ЄС та його застосування, безпеки ЄС, цифрових питань ЄС на основі нових технологій викладання й бачення.

Керівниця проєкту Ольга Балацька зауважила:

«Головною метою хабу є створення багатофункціонального центру сучасної освіти, експертизи й лідерства щодо європейських рішень, підтримки і взаємодії між секторами освіти, бізнесу, влади та громадянського суспільства в Україні, поширення знань про ЄС та підвищення обізнаності про роль інституцій ЄС у розвитку українського суспільства».

На початку 2024 року Острозька академія розпочала реалізовувати ще два важливі проєкти. 

Під час виконання проєкту «Закордонні ветерани, ПТСР і моральні травми» науковці НаУОА будуть досліджувати проблеми психічного здоров’я, зокрема моральні негаразди/травми, пов’язані із стресовими ситуаціями й військовими операціями. Мета – вивчити ветеранів як у Швеції, так і в Україні й порівняти результати в обох країнах. 

Очікується, що результати дадуть цінну інформацію про те, як підготуватися до майбутніх військових конфліктів і війни. Іншою метою дослідження є перевірка наявних інструментів (моральний дистрес/травми) у шведському й українському контексті.

Проєкт «Розвиток резилієнтності і адаптивних можливостей: ЗВО України у період російського вторгнення» полягає в підготовці аспірантів НаУОА до ведення наукового дослідження, пошуку відповідної наукової літератури, написання якісної статті англійською мовою, публікації статті у скопусівському фаховому періодичному виданні.

Бажаємо координаторам, співавторам і виконавцям успішних реалізацій проєктів!