Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Семінар про епоху постправди провів Роман Шулик

25.01.2023

24 січня в Національному університеті «Острозька академія» відбулося заняття в рамках сертифікатної програми «Соціальне менеджерство в середовищі ветеранів». Практичний семінар із медіаграмотності «Як не втратити здоровий глузд в епоху постправди?» провів Роман Шулик – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри журналістики та PR менеджменту.

Модерував захід Дмитро Шевчук, доктор філософських наук, професор, проректор із науково-педагогічної роботи НаУОА.

«Сьогоднішня тема надзвичайно актуальна, адже вже 5-6 років у нашому слововжитку використовуються такі слова як «фейк», «постправда». Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну додався ще й такий термін як «ІПСО» – інформаційно-психологічні операції. У цих випадках громади повинні бути стресостійкими й вміти реагувати на поширення фейків, постправди, оскільки вони зараз дуже легко конструюються. Завдання соціального менеджера зокрема полягає в тому, щоб моніторити ситуацію в громадах, доносити людям правдиву інформацію, вчити їх критично сприймати її. Саме це підсилить стресостійкість громад»,

зазначив Дмитро Шевчук.

Під час лекції Роман Шулик розповів про поняття постправди, її зв’язок з емоціями, інформаційне перевантаження, політику постправди, а також як вберегти себе і близьких у таких умовах. 

«Ми живемо в епоху постправди, коли важлива не правда, а її інтерпретація. Уся постправда апелює до емоцій і в окремих випадках до особистих переконань. Будь-який фейк, який з’являється в інформаційному полі, є насамперед емоційним»,

зауважив Роман Шулик.

Спікер додав, що найчастіше постправда прямо не заперечує об’єктивних фактів, а ігнорує або ж дискредитує їх, формулюючи несприятливий для їхнього трактування контекст. Під час цього постправда апелює не до раціонального сприйняття дійсності, а до емоцій і когнітивних упереджень (стереотипування, підтверджувальне упередження, евристика доступності тощо).

Наприкінці зустрічі Роман Шулик зазначив: щоб вберегти себе і близьких у світі постправди, необхідно обмежити себе у сприйнятті інформації, довіряючи достовірним джерелам.

 

Читайте також: