Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Сильний та одинокий Степан Бандера

11.01.2023

Нещодавно у видавництві «Фоліо» вийшов роман «Сильні та одинокі» відомого письменника, філософа, професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка. У творі автор відкриває читачам постать Степана Бандери як сильну та цілеспрямовану фігуру.

«Мені хотілося показати Степана Бандеру як людину, яка зуміла перебороти свою хворобу. Якщо ви бачили світлини із студентського життя Степана Бандери, то, можливо, звернули увагу, що він ходив із паличкою, але подальша боротьба його не тільки загартувала, а й вилікувала. Мене вразило, що Степан Бандера вже з молодих років готувався до того, що він перебуватиме у в’язниці, він сам готував себе до тортур. З іншого боку, Степан Бандера надзвичайно містична фігура, навіть його вбивство. Мені здається: він відчував, що його вб’ють»,

розповів Петро Кралюк.

Твір складається із чотирьох частин. Перша – діалог Степана Бандери зі слідчим, полонізованим українцем. Це своєрідна інтелектуальна боротьба. Друга частина – це розмова Степана Бандери з Яремою Вишневецьким, який приходить на розмову до Бандери в мареннях, коли він перебуває в підвалі тюрми «Святий хрест» у Польщі.

«Я уявляю, що до Степана Бандери приходить Ярема Вишневецький у снах, у своєрідних мареннях. І між ними відбувається розмова. У кожного своя правда: у Яреми – своя, у Степана Бандери – своя»,

розповів Петро Кралюк.

Дії третьої частини роману відбуваються в концтаборі «Заксенхаузен», де перебували Андрій Мельник, Олег Ольжич та Яків Джугашвілі – син Йосипа Сталіна.

«І ось я собі уявив, щоби відбулося, якби Степан Бандера зустрівся із Яковом Джугашвілі, а можливо, вони зустрічалися і, можливо, в них були певні розмови? Або про що міг Степан Бандера говорити з Олегом Ольжичем чи з Андрієм Мельником? Які б відбувалися між ними розмови, які б вони порушували теми. Це власне третя частина»,

зазначив Петро Кралюк.

У четвертій частині роману, автор розповідає про вбивцю Степана Бандери – Богдана Сташинського, який урешті зізнається у вбивстві й кається.

«Це своєрідна сповідь Сташинського, який походив із Львівщини, і якого в молоді роки завербували, після чого він став совєцьким агентом і довго полював на Степана Бандеру. Але після цього вбивства, це теж своєрідна містика, через два роки втікає до Західної Німеччини і здається поліції, де розповідає, що він вбивця Степана Бандери»,

додав автор роману.