Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Святковий молебень пам’яті Преподобного Нестора Літописця

10.11.2022

9 листопада у студентсько-викладацькому храмі преподобного Федора Острозького відбувся молебень пам’яті Преподобного Нестора Літописця до Дня української писемності і мови.

Настоятель храму, протоієрей Василь Жуковський виступив із доповіддю:

«Сьогодні, 9 листопада – вікопомний історичний день для Української Незалежної Держави. Це – День нашої української писемності і мови. Своїми глибокими історичними витоками ця видатна подія сягає життя й творчості славного сина українського народу – св. Нестора Літописця. Преподобний Нестор Літописець належав до найвидатніших і найосвіченіших людей кінця Х – початку ХІ століття. Крім палкого хисту до богословських знань, він мав виняткові здібності до історії, літератури, досконало знав грецьку мову. Корінний киянин, він народився у стольному граді Києві близько 1056 року.

Прагнучи всією душею служити Богу, Нестор у 1073 році поступив послушником до Печерського монастиря, але монахом став не одразу. Згідно з церковними правилами, ті, хто готував себе служінню Богу в монастирі, підлягали обов'язковому трирічному випробуванню. Випробування Нестор витримав і був удостоєний дияконського сану.

Коли Нестору було 40 літ, а саме у 1110 році, він взявся за виконання найбільшої праці свого життя – написання літописного звіту, щоб розповісти нащадкам «звідки пішла руська земля».

Як істинний вчений, історик і джерелознавець у 1097 році Нестор вирушив до Володимир-Волинського й Зимненського монастирів. Там він знайшов Волинський літопис. Познайомився з руськими літописними зведеннями і сказаннями, монастирськими записами, візантійськими хроніками. Записав цікаві розповіді старців, воїнів, мандрівників, свідків багатьох подій.

Результатом такої 20-річної важкої праці Нестора Літописця стала «Повість минулих літ». У ній автор використовував численні праці своїх попередників (Василя, Федора, Никона Великого), а також усні народні перекази, свідоцтва очевидців, власні спостереження, вставки з Біблії, переклади з грецької й болгарської літератури.

«Книга – це невичерпне джерело знань, – писав Нестор, – відомостей про десятки і сотні подій, явищ, людей. У ній немає нічого другорядного. Тут усе надважливе. Вчитаймося в кожне слово, і воно наситить наш розум, душу, уяву одвічною загальнолюдською мудрістю, випробуваним часом, золотом чистої правди».

Св. Нестор Літописець залишив нам перлини духовної премудрості:

  • Подяку повинна містити в собі кожна наша молитва.
  • Дякувати в труднощах – заслуга більша, аніж подавати милостиню.
  • Вдячність повинна бути початком і кінцем наших дій і бесід.
  • Корисне для себе ми знайдемо тоді, коли будемо шукати користі ближньому.

9 листопада 1997 року в нашій державі був встановлений День української писемності та мови. Нетлінним скарбом є національна українська мова й література, що передається від покоління до покоління, об’єднує минуле й прийдешнє. Наша мова багата, милозвучна й приємна. 

Мова – живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба в чистоті берегти цей нетлінний скарб, берегти її і захищати від надмірного впливу русизмів, англіцизмів, суржику, нецензурщини, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Говорімо українською самі і вчімо своїх дітей».