Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Психологічний фронт: відбулася лекція Алекса Маляра про дебрифінг

08.04.2022

8 квітня відбулася п’ята зустріч з ізраїльським психотерапевтом, координатором психіатричної служби в Медичному Центрі Бней Ціон (Хайфа, Ізраїль) Алексом Маляром на тему «Дебрифінг: системний груповий психологічний тренінг для людей, які пережили гостру травматичну подію». Модерувала захід Галина Гандзілевська, докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та педагогіки НаУОА.

Проректорка з навчально-виховної роботи, професорка, докторка психологічних наук Руслана Каламаж зазначила:

«В Острозькій академії діють різні фронти задля наближення нашої перемоги, один із них – це психологічний. Ми дуже вдячні колезі з Ізраїлю Алексу Маляру за те, що активно ділиться своїми знаннями щодо надання психологічної допомоги людям, які пережили травматичні події. Така техніка психологічної нетерапевтичної допомоги, як дебрифінг, є для нас новою, однак дуже ефективною. На мою думку, це розширює можливості надання екстреної психологічної допомоги учасникам і свідкам травматичної події, щоб зменшити важкість психологічних наслідків після пережитого стресу й мінімізувати психологічні страждання».

Зустріч складалася із двох частин: теоретичної і практичної. Під час першого блоку спікер розповів про метод дебрифінгу, його цілі, а також особливості застосування.

«Важливо наголосити, що дебрифінг – це не лікування, а групова бесіда. Вона призначена переважно для груп професіоналів які допомагають іншим (психологи, лікарі, поліцейські, співробітники служби надзвичайних ситуацій, пожежники), а також груп постраждалих. Ця групова бесіда може допомогти зрозуміти краще, що сталося під час травматичної події. Під час дебрифінгу звертають увагу на факти, думки, почуття та способи, як краще впоратися, з тим, що сталося. Увесь спектр можливостей, наданих учасникам тренінгу, дозволить зміцнити впевненість, що більшість людей попри труднощі успішно подолають наслідки стресу»,

сказав Алекс Маляр.

За словами спікера, цілями дебрифінгу є: оформлення когнітивного сприйняття, вираження почуттів й емоцій, забезпечення соціальної підтримки, заохочення нормальної реакції на травматичну подію, фокусування на адаптивних патернах і процесах поведінки чи на використаних способах подолання наслідків такої психотравматичної ситуації.

Під час другої частини спікер провів для присутніх дебрифінг із трагічних подій в українському місті-герої Бучі. Учасники групової бесіди розповіли, як і коли дізналися про наслідки окупації росіянами Бучі; що було найважливіше, а що – найважче в процесі усвідомлення цієї ситуації. Присутні поділилися своїми почуттями, а також тим, що допомагало їм пережити ці емоції.

«Отримати психологічну травму можна не лише під час безпосередньої участі в екстремальних подіях. Сьогодні від шокувальних новин про звірства російського ворога, після перегляду фотографій із Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Маріуполя багато хто з нас може переживати так звану колективну «травму свідка», відчуваючи різні реакції: хтось – пекучий гнів і гостре бажання помсти, хтось – страх, шок, тривогу, а хтось – провину за те, що вцілів. Тому психологічна допомога є дуже важливою для нашого морального відновлення. Після дебрифінгу мені вдалося змінити деструктивний і руйнівний гнів на більш конструктивні копінг-стратегії подолання травматичних фактів»,

додала Руслана Каламаж.

Наприкінці зустрічі Алекс Маляр підсумував, що така групова практика, хоч і не є лікувальною, але може сприяти профілактиці розвитку посттравматичних розладів або ранньому виявленню постраждалих із підвищеним ризиком розвитку таких розладів. Це необхідно для надання їм своєчасної професійної допомоги.

 

Читайте також: