Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

«Закон про ринок землі: що нам очікувати?»

27.05.2020

У Відкритому університеті Острозька академія 26 травня відбулася онлайн-лекція «Закон про ринок землі: що нам очікувати?». Зустріч організована асоціацією політологів НаУОА. Модератор доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук. Спікерами зустрічі були декан економічного факультету, доктор економічних наук, доцент кафедри економічної теорії, менеджменту і маркетингу Людмила Козак, політолог, аналітик, викладач НаУОА Михайло Мозоль та адвокат, випускник НаУОА Павло Нікітюк.

Спікери обговорили питання Закону про ринок землі. Кожен почергово висловив свою думку щодо цього законопроєкту. 

Павло Нікітюк проаналізував юридичні питання, розповів про довгострокову оренду, договір амфітевзису, про поділ та обмін земельних ділянок. Зазначив, що основний момент – це, за яку вартість землю можна продавати. Питання нормативно-грошової оцінки на сьогоднішній день немає загального стандарту й такого підходу, щоб визначав справедливу ціну на землю. Потрібно також враховувати місце, де розташована ділянка землі. Також пан Павло висловився проти продажу великої ділянки землі в одні руки. Розповів про проблеми малих фермерів, що не мають фінансового резерву, який зумів би їм забезпечити купівлю земельних ділянок.

«Оскільки, я практикуюся в цій сфері, відкриття ринку позитивне явище, але воно має дуже багато практичних моментів, які на сьогоднішній час не вирішені. Якщо здійснювати продаж землі, то лише для фізичних осіб та громадян України. Основна мета закону – щоб запрацювала економіка та отримання з цього прибутків, у такий спосіб покращити життя людей. На жаль, цей закон не може забезпечити нам кращого життя вже сьогодні. Але оскільки закон прийнятий, потрібно продумати механізми, які будуть допомагати людям», − додав Павло Нікітюк.

Михайло Мозоль зосередився на політичному аспекті, розповів про ухвалення, ставлення політичних партій до закону.

«Відтермінування, яке було закладене в цьому законопроєкті, дає певний час для того, щоб усі моменти в практичній і юридичній площині можна було вирішити. На жаль, ще не помітно, щоб державний апарат почав працювати ефективніше. Ми не бачимо системних кроків, які свідчили б про те, що відбувається поступальна реалізація певної державної стратегії політичної, економічної чи інформаційної. Будемо сподіватися, що ухвалення закону не принесе підвищеної соціальної напруги, не дестабілізує внутрішню політичну ситуацію, а в майбутньому приведе до покращення життя», − зауважив Михайло Мозоль

Людмила Козак розповіла про економічний аспект, економічну доцільність, про розподіл земельного фонду України між сільськогосподарськими підприємствами, про агропромисловий комплекс України за останні п’ять років. Пані Людмила навела індекси сільськогосподарської продукції з 1990 по 2019 рр. У цей проміжок часу виробництво сільськогосподарської продукції зросло на 34,05%.

«Існують різні моделі землі. У нас склалася орендна модель землі – це, свого роду, комерційне використання землі. Вона видалася дуже вдалою. Аграрний сектор за останні роки зріс на 10% і економісти знають, що це швидкі темпи зростання. Україна потужний експортер і це завдяки капіталу, який надійшов після 2000-х років. Але також варто пам’ятати, що цей закон відкриває шляхи для недобросовісної конкуренції між підприємствами, залишає незахищеними дрібні виробництва і через це можуть бути проблеми», − додала Людмила Козак.

Також активну участь у зустрічі брав модератор Дмитро Шевчук.

«Дискусія була дуже змістовною. Кожен може зробити для себе висновок щодо законопроєкту, його ролі і на що варто очікувати. Хочу подякувати всім спікерам та студентам за ініціативу – це найкраще, що може бути для викладача. Сподіваюся, що ми продовжимо цю традицію. Такий міждисциплінарний тандем дає більш широку картину і розуміння того, що навколо нас відбувається», − підсумував Дмитро Шевчук.