У Національному університеті «Острозька академія» 26 квітня відбулася лекція, присвячена 34-річчю пам'яті трагедії на Чорнобильській атомній електростанції. Спікер – кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри громадського здоров’я Ігор Гущук. Запрошеним гостем онлайн-зустрічі став очевидець трагічних подій та учасник ліквідації на Чорнобильській аварії Олександр Комов.
«Аварія на ЧАЕС - страшна для всього людства техногенна ядерна катастрофа. У боротьбі з її наслідками, десятки тисяч громадян віддали своє життя, а сотні тисяч і до нині обтяжені захворюваннями, які спровоковані шкідливою дією радіації. Ушанування цих людей є нашим людським обов’язком», - зазначив Ігор Гущук.
У ніч 26 квітня 1986 о 1 годині 26 хвилин стався вибух одного з реакторів Чорнобильської АЕС. На реакторі виникла пожежа, від якої загинули двоє працівників. Із зруйнованого реактора і від розкиданих вибухом його радіоактивних уламків виходило інтенсивне випромінювання. У результаті, 500 осіб працівників станції, вогнеборців та інших учасників невідкладних заходів довелося госпіталізувати. Місцеві променеві ушкодження зареєстровані у понад однієї тисячі осіб. Майже два тижні з аварійного реактора викидалися радіоактивні речовини, які рознесло вітром на тисячі кілометрів. Унаслідок цього, від радіоактивного випромінювання постраждали не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.
«На ліквідацію ЧАЕС були відправлені молоді хлопці-солдати. Наша бригада з 10-12 чоловік працювала на території місяць. Ми проводили всі необхідні заміри повітря, ґрунту, водойм, харчових продуктів. Окрім дослідження об'єктів навколишнього середовища на вміст радіоактивності, моєю функцією були виїзди, розвідування. Кожного вечора складався графік виїзду по селах, з яких ми подавали дані про дозу радіації. Якщо розрахунки показували вище норми, то наступного дня приїжджала група солдатів з технікою, колодами, дротами. Населений пункт ліквідовувався і до нього був заборонений в'їзд. До прикладу, так в 1992 році було евакуйоване селище міського типу Поліське», - розповів Олександр Комов.
Упродовж лекції спікери в доступній формі розповідали про радіацію, її виникнення та вплив на організм людини; про передвісників та головні причини аварії на Чорнобильській атомній електростанції; про наслідки радіації та медико-екологічні проблеми, які вже після 34-років аварії, ще мають місце сьогодні.
«Із 2011 року держава не забезпечує належної дозиметричної паспортизації населених пунктів, а з грудня 2012 року були ліквідовані обласна та районні СЕС, які здійснювали системні, комплексні дослідження щодо стану радіоактивного забруднення територій населених пунктів та внутрішніх доз опромінення населення, передусім дітей у поліських районах», - додав Ігор Гущук.
До кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів. Його будували руки сотні тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, завдяки яким Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
