Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Цитата і плагіат: як не перейти межу під час підготовки наукових робіт

20 жовтня 2020

У Національному університеті «Острозька академія» 20 жовтня відбулася онлайн-лекція «Академічна доброчесність: межа між цитатою і плагіатом», яку зініціював деканат гуманітарного факультету. Спікер – кандидат філологічних наук, доцент катедри української мови і літератури НаУОА Віталій Максимчук. До зустрічі долучилася як студентсько-викладацька спільнота академії, так і представники інших вишів.

«Якщо говорити про ключові терміни, які стоять у межах нашої проблеми, то на першому місці – це академічна доброчесність. Нам варто звернутися до Закону України «Про вищу освіту», відповідно до якого академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльности для забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Якщо ж говорити про цитату, то відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», цитата – порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який з обов’язковим покликанням на його автора і джерела цитування використовує інша особа у своєму творі, щоб зробити зрозумілішими свої твердження або для покликання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні. Плагіат відповідно до цього Закону – це оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Закон України «Про вищу освіту» визначає академічний плагіат як оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів власного дослідження (творчости), та /або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства», – розповів Віталій Максимчук.

Спікер наголосив, що академічний плагіат належить до порушень академічної доброчесності і заклад вищої освіти скасовує рішення про присудження вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема наявності у кваліфікаційній роботі академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації (Закон України «Про вищу освіту»). Утім не все, що нас оточує – це плагіат, зокрема до нього не належать пресінформація, фольклор, загальновідомі факти та знання, розповсюджені ідеї, фразеологізми, офіційні документи та їх переклади, державні символи України, символіка громад, підприємств, грошові знаки, розклади, телефонні довідники та аналогійні бази даних.

Також пан Віталій детально проаналізував види плагіату та правила цитування. Ось деякі з них:

  • текст цитати подавати в тій граматичній формі, що й у першоджерелі;
  • не можна довільно скорочувати й (або) перекручувати думки автора;
  • цитати потрібно подавати безпосередньо з першоджерел, а не з праць інших авторів;
  • кожна цитата має містити покликання на джерело;
  • рядки віршів потрібно розташовувати згідно з академічним виданням;
  • у разі виокремлення в цитаті деяких слів у круглих дужках потрібно подати спеціальне застереження.

За словами Віталія Максимчука, якщо робота написана з використанням складних термінів і методологій, дослідження стилістично неоднорідне й не відповідає вимогам наукового керівника, бібліографія містить забагато джерел, то вона має видимі ознаки недоброчесного тексту.

 

Крім цього, науковець представив учасникам бесіди десять правил цитування від Умберто Еко:

  • Правило 1. Уривки, призначені для інтерпретації, повинні бути не надто короткі й не надто довгі.
  • Правило 2. Уривки з критичної літератури цитують лише тоді, коли вони авторитетно підтверджують або авторитетно доповнюють висловлену думку.
  • Правило 3. Ви солідарні з тим, що цитуєте, окрім випадків, коли перед цитатою або після неї вміщено ваше полемічне застереження.
  • Правило 4. Під час будь-якого цитування повинно бути зрозуміло, хто автор фрази й на яке джерело покликається текст.
  • Правило 5. Цитати з першоджерел роблять за академічними збірниками або ж найавторитетнішими, бажано не кишеньковими, виданнями.
  • Правило 6. Якщо ви вивчаєте іноземний текст, цитати з першоджерел робіть мовою оригіналу.
  • Правило 7. Покликання на автора і твір повинні бути зрозумілими.
  • Правило 8. Коли цитата не більша за два чи три рядки, її можна вставити в середину абзацу.
  • Правило 9. Цитати повинні бути абсолютно точні.
  • Правило 10. Цитата – майже свідчення очевидців. Піклуйтеся, щоб у вас були свідки захисту, щоб ви знали, де їх знайти, і щоб вони вселяли довіру.

«Гуманітарний факультет щороку організовує низку подій, присвячених академічній доброчесності. Цьогоріч ми відкриваємо наші зустрічі лекцією про цитування і плагіат, яка передусім актуальна для тих, хто пише кваліфікаційні роботи. Водночас важливо більш публічно проговорити про сутність і різновиди плагіату, адже ця проблема стосується різних видів письма й активності», – зазначив декан гуманітарного факультету, доцент Максим Карповець.

«Доповідь була цікавою, для мене це актуально, адже пишу кандидатську роботу», – поділилася враженнями Ольга Галуга, випускниця спеціальності «Українська мова та література» Національного університету «Острозька академія», аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка.