У Національному університеті Острозька академія, в рамках викладацько-студентської конференції «Дні науки», 13 травня відбувся круглий стіл на тему: «Децентралізація в умовах кризи та карантину в Україні: чим завершиться цей процес?».
Модераторами зустрічі були кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту Ольга Дем’янчук та кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту Юлія Шулик.
Також участь в круглому столі взяли представники органів місцевого самоврядування, Міністерства розвитку громад та територій України.
Ольга Дем’янчук розповіла про мету, базову модель децентралізації, яка розкривається через її форми, принципи реалізації та ключові елементи.
«Забезпечення покращення якості життя людини, незалежно від регіону чи місця проживання, на основі прискореного зростання економіки в громадах через формування ефективної місцевої влади, є основною метою децентралізації. Проте в процесі децентралізації є територіальні громади, які об’єднались і стрімко розвиваються, а є територія, яка залишилась поза цим процесом і вона деградує. Для збалансованого розвитку територіальних громад, органи місцевого самоврядування мають ефективно використовувати свій виробничий та фінансовий потенціал, розвивати місцеву політику, базуючись на своїй ідентичності» − додала Ольга Дем’янчук.
Із 2020 року з поняттям децентралізації стикається майже кожен українець. Реформа децентралізації визнається однією з найуспішніших в Україні. Для державної регіональної політики 2020 рік дуже важливий. Адже це завершальний рік для втілення в життя того, що було заплановано в стратегіях регіонального розвитку на період до 2020 року. Це рік розробки проєктів, упровадження яких розпочнеться 2021 року.
«Реформа дала поштовх для повноцінного розвитку громад, можливість поліпшити життя у кожному населеному пункті та в Україні в цілому. Дозволяє громадянам самостійно господарювати в регіоні, в якому вони проживають. Успішне завершення реформи надзвичайно важливе для громадян, вона відповідає інтересам людей, місцевого самоврядування, та є в інтересах держави України», − зауважила Юлія Шулик.
Голова міста Славута, кандидат технічних наук, засновник Славутської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» Василь Сидор поділився своїм баченням, як відбувається процес децентралізації, які проблеми та недоліки, розповів про медичну та освітню реформи.
«Я завжди на зустріч беру з собою Конституцію України. У цьому документі є освіта, медицина та інші важливі питання, якими має займатися держава. Робочі місця та демографічна ситуація мають бути збалансовані. Для того, щоб мати цивілізовану державу потрібно дотримуватися Конституції України. Моє найголовніше завдання створювати умови для вчителів та дітей. Максимально використовувати свої ресурси, щоб покращити життя своїм містянам. Якщо говорити про медицину, то це більш глибоке питання, в якому потрібно працювати на перспективу», − додав Василь Сидор.
Головний спеціаліст сектору з питань технічних вимог до пріоритетних проєктів будівництва Департаменту впровадження пріоритетних проєктів регіонального розвитку Марина Ярощук розповіла про те, що громадянам потрібно чітко розуміти ситуацію, яка склалася та шукати можливості наповнення своїх місцевих бюджетів, проаналізувати проблеми, які виникають, сформулювати чіткий план дій виходу з кризових обставин. Пані Марина наголосила на тому, що не потрібно розсіювати паніку, а шукати можливості та розвиватися далі.
На завершення круглого столу про ризики дуже повільної реформи децентралізації розповів голова Острозької районної державної адміністрації, випускник НаУОА Олександр Харчук.
«Як на мене, ключові ризики вони менеджментські. Проблематика в тому, що немає чіткого плану розвитку керівництва ОТГ. Як показує практика, є успішні малі та великі ОТГ, але лише тоді, коли вони чітко розуміють, що роблять і чого хочуть досягти. Інший ризик, який не покидає нас − це невідомість того, як має розвиватися та чи інша галузь. Базовий ризик, який дуже важко розгледіти, хто і де має працювати. Чим завершиться цей процес важко стверджувати. Ми говоримо про те, що хочемо бачити в майбутньому», − підсумував Олександр Харчук.
