Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії презентували «Літопис» Самійла Величка

12 листопада 2020

У Національному університеті «Острозька академія» 12 листопада відбулася презентація «Літопису» Самійла Величка. Участь в зустрічі взяли ректор Національного університету «Острозька академія», доктор психологічних наук, професор Ігор Пасічник, доктор філософських наук, професор Петро Кралюк та Рівненська меценатка Валентина Осмолович. Основними спікерами стали кандидат історичних наук, завідувач кафедри ім. М. Ковальського, доцент Микола Близняк та професорка кафедри історії народів країн СНД СпбДУ Тетяна Таїрова. Модерував подію проректор з науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук.

«Я вітаю нас з цим дійством, сьогодні незвичайний день в сучасній, відродженій Острозькій академії. Ми будемо говорити про видатну людину, історика, літописця Самійла Величка. Без його «Літопису» ми практично нічого не знали б про одну з найвеличніших сторінок нашої історії — козаччину», — розповів Ігор Пасічник.

Валентина Осмолович вперше завітала до Острозької академії для того, щоб особисто подарувати «Літопис» Самійла Величка.

«Острозька академія є одним із центрів історії нашого краю. Я розумію, що академії цей «Літопис» принесе користь. Ваші викладачі історії вивчать цей матеріал та донесуть студентам, які потім поширять ці знання всій. Україні. І це буде хороша справа. Тому я з радістю вручаю «Літопис» Самійла Величка Національному університету «Острозька академія», — додала Валентина Осмолович.

Петро Кралюк висловив власну думку про твір та постать Самійла Величка.

«Для мене це не тільки історичний, а й художньо-літературний твір, який має велику цінність. А постать Самійла Величка цікава та загадкова. Мені шкода, що окремі фрагменти «Літопису» не вивчають в школі, а це варто робити. Дуже цікаві погляди автора на ті процеси, які відбувалися в Україні в той період та його інтерпретація. Мені хотілося б, щоб наші історики, літератори, філософи частіше зверталися до цього твору. «Літопис» може стати для нас своєрідною енциклопедією козацького періоду в історії України», — зазначив Петро Кралюк.

Микола Близняк окреслив історичний аспект, розповів про Національно-визвольну війну середини XVII ст., Гетьманщину, добу Хмельниччини, козацькі літописи та моменти, які могли впливали на творчість Самійла Величка.

«Нова епоха сформувала нове покоління українських істориків, філософів та письменників, які в своїй творчості збагачували духовний світ українців. Тому козацькі літописи стають світськими, вони відходять від традиції монастирських літописів та не є заангажованими релігійною тематикою. Козацькі літописи розширили джерельну базу з історії України. А «Літопис» Самійла Величка — це унікальна пам’ятка української історіографії Козацької доби, завдяки якій ми повертаємо історію», — розповів Микола Близняк.

Тетяна Таїрова розповіла про наукове значення цієї публікації. До слова, робота над цим проєктом тривала 8 років разом з Інститутом історії України НАН.

«Цей проєкт для мене дуже важливий. Нам вдалося відновити структуру «Літопису», в тому вигляді, як задумував сам Величко. У першій частині ідеться про Петра Сагайдачного, який був пов’язаний з Острозькою академією і для Самійла Величка це важлива частина. Ми можемо говорити, що перша частина — це повноцінна і завершена частина «Літопису». Тепер ми маємо текст, який детально передає мову оригіналу. Самійло Величко почав свою працю ще будучи канцелеристом, в кінці XVII ст, а не коли він повернувся з неволі. Саме в XVII ст. він почав писати текст і працював над ним більше 30 років. Зараз ми вперше маємо друком повний текст «Літопису», який складається з трьох частин. Я хочу сказати, що це тільки початок величезної праці. Нас всіх чекає дослідницька праця над цією пам’яткою, яка є найважливішою з часів Козацької доби в історії України», — підсумувала Тетяна Таїрова.