Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука

Вітаємо Оксану Матласевич із успішним захистом докторської дисертації

10 грудня 2020

Колектив Національного університету «Острозька академія» щиро вітає завідувача кафедри психології та педагогіки Матласевич Оксану Володимирівну з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю «Педагогічна та вікова психологія». Захист відбувся 10 грудня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 48.125.03 у Національному університеті «Острозька академія».

Тема дисертаційного дослідження – «Психологія розвитку педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів ХVІ – ХVІІІ століття», яке проводилося за сприяння наукового консультанта, доктора психологічних наук, професора, ректора Національного університету «Острозька академія» Ігоря Пасічника.

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та комплексне емпіричне вивчення проблеми педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів ХVІ – ХVІІІ століття. Розкрито зміст поняття педагогічних здібностей як систему властивостей особистості, що має визначену компонентну структуру (дидактичний, організаційно-управлінський, комунікативно-експресивний, креативнопізнавальний, метакогнітивно-рефлексивний та духовно-моральний компоненти), які актуалізуючись та експлікуючись у певних педагогічних ситуаціях, закріплюються у структурі особистості і забезпечують успішне виконання педагогічної діяльності. Визначено реактивні (операційно-діяльнісні і соціальні) та проактивні (особистісні і духовно-ціннісні) чинники розвитку педагогічних здібностей, обгрунтовано рівні (елементарний, базовий, досконалий, майстерності), критерії (диференціація, інтегрованість структурних елементів та рівень суб’єктності педагога) та показники розвитку педагогічних здібностей.

У результаті аналізу поглядів викладачів українських закладів вищої освіти ХVІ –ХVІІІ ст. визначено змістове наповнення духовно-морального компоненту педагогічних здібностей, розроблено та верифіковано теоретико-концептуальну модель розвитку досліджуваного явища, що інтегрує особистісний, діяльнісний та духовний підходи. Доведено, що системотвірними компонентами у структурі педагогічних здібностей є метакогнітивно-рефлексивний та духовно-моральний. Вперше емпірично визначено феноменологічну сутність педагогічних здібностей учителів предметів духовно-морального спрямування.

Щиро бажаємо Оксані Володимирівні подальших успіхів, творчого натхнення в реалізації наукових задумів, нових досягнень та здійснення професійних планів!