Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Назустріч 25-річчю Острозької академії

24 квітня 2019

«Мотивація та віра — дуже важливі на шляху до успіху»
Ігор ПАСІЧНИК — про історію відновлення Острозької академії та новації у виші

У 2019 році ми відзначаємо 25-річчя відродження Острозької академії, яка за цей невеликий період стала одним із найвідоміших університетів не тільки України, а й закордону. Про новітню історію нашої альма-матер, можливості університету та плани на майбутнє спілкуємося з ректором Острозької академії, професором, Героєм України Ігорем Пасічником.

— Ігоре Демидовичу, у відродження Острозької академії не вірив майже ніхто. Що допомагало Вам на шляху реалізації цієї ідеї — від Острозького вищого колегіуму у 1994 році до Національного університету «Острозька академія» сьогодні?

Я думаю, що навіть Президент України Леонід Кравчук, підписуючи указ про відродження Острозької академії, не вірив, що тут буде національний університет. Коли вийшов цей указ, то дуже довго відбувався пошук того, хто міг би очолити новостворений колегіум. У той час я був єдиним доктором психологічних наук у Західній Україні. Тому очолити Острозький колегіум запропонували мені, запросивши на бесіду з Миколою Жулинським, який тоді був віце-прем’єр-міністром з гуманітарних питань. У мене була низка інших пропозицій і я вже навіть збирався переїжджати в один із львівських університетів. Утім Микола Жулинський і ректор Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький змогли все-таки мене переконати, що варто відроджувати національний культурно-освітній осередок в Острозі. Чесно кажучи, коли я приїхав уперше в це містечко, то хотілося відмовитися і поїхати назад, але моя молодша донька Наталя, яка була тоді зі мною, сказала, що хтось має це зробити.

У той час своє дружне плече підставила нам Києво-Могилянська академія, яка була навчальним закладом з абсолютно новим освітнім підходом і традиціями. Історія відродження Острозької академії завжди буде пов’язана з Києво-Могилянською академією. Склалася така цікава річ, що колись випускники Острозької академії створювали Києво-Могилянку, а у новітній період навпаки. Історія наших університетів тісно переплелася і це символічно, адже і в Острозькій, і в Києво-Могилянській академіях втілилися абсолютно нові освітні й виховні технології. Ми готуємо не просто висококласних фахівців, а провідників української нації. У мене викликає певний подив те, що тепер мас-медіа і чиновники трактують зовнішнє незалежне оцінювання як панацею від усіх корупційних схем в освітній галузі. Але всі забули про те, що саме в Києво-Могилянській академії були розроблені вступні тестування, які унеможливлювали корупцію під час вступної кампанії. У Києво-Могилянці й Острозькій академії ніколи не брали хабарів. І тому цей досвід можна було б використовувати зараз при вступі.

Завдячую колишньому голові Рівненської облдержадміністрації та Рівненської обласної ради Романові Василишину, який став нашим протектором. Також знайшлося багато меценатів, які підтримали Острозьку академію. Окрема вдячність першим викладачам і співробітникам, які погодилися працювати в Острозькій академії. Тоді бібліотека становила тисячу примірників книжок, було декілька комп’ютерів. Утім, це не стало перепоною до здобуття знань нашими першими студентами, серед яких уже більш ніж десять докторів наук, успішних менеджерів, бізнесменів тощо. Згодом нам повернули історичну назву «Острозька академія», а із 2000 року ми отримали статус національного університету. Із власного досвіду можу сказати, що мотивація та віра — дуже важливі на шляху до успіху.

«ВАЖЛИВО ФОРМУВАТИ НЕ ЛИШЕ ФАХІВЦЯ, А Й ВИСОКОМОРАЛЬНОГО ГРОМАДЯНИНА»

— Як змінювалися студенти від початку відродження університету й до сьогодні? Яким є студент Острозької академії очима ректора?

Із початку відродження Острозької академії виховна концепція наших студентів базується на християнських цінностях, адже ми вважаємо, що важливо формувати не лише фахівця, а й високоморального громадянина. Думаю, нам це вдається реалізовувати. Якщо говорити про наших перших студентів, то більшість із них були з малозабезпечених сімей. Між ними не було суттєвої майнової різниці. Вони розуміли, що отримання диплома дасть їм можливості краще жити. Теперішні студенти суттєво відрізняються від попередників. На це суттєво вплинула тотальна інформатизація суспільства. Багато часу вони проводять зі своїми гаджетами замість живого спілкування з друзями. Теперішні студенти більшою мірою меркантильні, з ними серйозніше потрібно працювати у виховному аспекті. Якщо порівнювати рівень опанування знань, то сучасні студенти не поступаються своїм старшим колегам, адже інформаційні технології дозволяють отримувати знання в різний спосіб.

Я вже неодноразово говорив у своїх інтерв’ю, що освітньо-виховний процес в Україні має передусім апелювати до понять патріотизму, національної свідомості тощо. Наші школи замість формування патріотичних цінностей готують молодь до ЗНО. А для молодої держави патріотичне виховання архіважливе. В Україні воно має здійснюватися системно, починаючи із дитячого садочка.

«ОРІЄНТОВНО 10% — ЦЕ ВИКЛАДАЧІ-ІНОЗЕМЦІ, ЯКІ ЧИТАЮТЬ ЛЕКЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОСТРОЗЬКОЇ АКАДЕМІЇ»

— Знаємо, що Острозька академія постійно реалізовує низку міжнародних обмінних програм студентів і викладачів. Які можливості міжнародного співробітництва Острозька академія має сьогодні?

За кількістю міжнародних обмінних програм Острозька академія встановлює справжні рекорди. Ми були єдиним університетом в Україні, який брав участь у програмі обміну «Канада. Світ. Молодь». Ця програма функціонувала до 2014 року, поки не розпочалися військові дії в Україні. Зараз ми активно беремо участь у програмі ЄС «Еразмус+». Також у проектах, які реалізовуються в межах підписання договорів про співпрацю, наприклад, у магістерській програмі отримання подвійних дипломів Острозької академії та Варшавського університету. Наші вчені активно співпрацюють зі Стокгольмським університетом, Люблінським католицьким університетом Івана Павла ІІ, коледжем Назарет у Рочестері (США), з вишами Литви, Латвії, Естонії, Франції, Німеччини, Великобританії, Білорусі тощо. Орієнтовно 10% — це викладачі-іноземці, які читають лекції для студентів Острозької академії. У нас щороку діє міжнародна Літня школа з юдаїки та семітської філології, в якій беруть участь представники з різних країн світу. Також зараз ми реалізовуємо досить потужний міжнародний проект ЄС «Підвищення конкурентоспроможності випускників університетів на ринку праці України та Білорусі через мережу створення регіональних транскордонних консультаційних центрів професійної орієнтації та консультування».

«2019 МАЄ СТАТИ РОКОМ ТУРБОТИ ПРО ВИКЛАДАЧІВ І СПІВРОБІТНИКІВ»

— До 25-річчя відродження Острозької академії ви плануєте відкрити новий навчальний корпус у центрі Острога. Якими ще досягненнями здивуєте нас найближчим часом?

Новим навчальним корпусом ми здивуємо не тільки Рівненщину, а й Україну. Це буде архітектурний шедевр із поєднанням традицій середньовіччя і сучасності, з оглядовою вежею та високотехнологічним обладнанням. 2019 рік для нас особливо важливий, адже ми готуємося до підтвердження статусу національного університету. Це зобов’язує колектив згуртуватися і продуктивно працювати на результат. Користуючись нагодою, хочу подякувати своїм колегам-викладачам за відданість і сумлінну працю.

Ми плануємо відкрити в Карпатах комплекс відпочинку для студентів і викладачів Острозької академії. Узагалі, 2019 має стати роком турботи про викладачів і співробітників. Також плануємо переобладнати гуртожитки — зробити їх сучаснішими й комфортнішими.

У планах — видати колективну працю наших вчених «Українці і поляки: тисячолітня спільна історія», перевидати енциклопедію «Острозька академія», адже з’явилося багато нових досліджень у царині Острогіани. Також хочемо відкрити нові освітньо-професійні програми, зокрема у сфері початкової освіти, медицини, розширити ліцензований обсяг на «Комп’ютерні науки». Звісно, переглянемо ті спеціальності, які незатребувані на ринку праці, для того, щоб їх реанімувати, оновивши новими освітньо-професійними напрямами.