Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Презентація графічних романів в Острозькій академії

02 жовтня 2019

У Національному університеті «Острозька академія» 2 жовтня відбулася зустріч із фотохудожником, директором видавництва «Леополь» Кирилом Горішнім. Гість презентував шедеври української та французької літератури  – твір Івана Франка «Герой поневолі» та «Батько Горіо», авторства Оноре де Бальзака, які видані у вигляді графічного роману українською мовою. 

Під час презентації Григорій Горішній поділився ідеєю створення українського коміксу:

«Оскільки я виріс у Франції з культурою коміксів, графічних романів, в мене виникла ідея щось такого типу створити і в Україні. Я не дуже люблю поняття «комікси», бо в Україні часто це сприймають як щось несерйозне та дитяче. Але такі книжки у Франції читають також дорослі, а тепер і тут. З самого початку, коли я хотів створити комікс чи графічний роман, більшість із моїх співрозмовників мене відмовляли, бо вважали, що в Україні література такого типу не стане популярною. І для мене це було хорошим стимулом – видати щось якісне та популяризувати його». 

Про українську літературу Кирило Горішній дізнався у суботній школі в Парижі. Уже в дорослому віці, коли переїхав до України, він краще ознайомився з працями українських авторів. Саме тоді почав читати Івана Франка, який багато писав про Галичину. У графічному романі «Герой поневолі» Кирило Горішній хотів показати місто, а не лише бідних селян в період революції. 

«Для нас було важливо показати колишній Львів, який неможливо побачити сьогодні. Хотілося це подати у доступний і найпростіший спосіб, щоб читачі не були розгубленими. Ми намагалися зробити це з відповідальністю та великою повагою до письменника», – зауважив Кирило Горішній.

Про ідею створення графічного роману Оноре де Бальзака «Батько Горіо» Кирило Горішний розповів: 

«Створюючи нові українські комікси, мені захотілося також видавати іноземні. Коли я натрапив на твір «Батько Горіо», я зрозумів, що це те, що нам потрібно. Бальзак створив цікавих персонажів, і саме їхні риси вдало зобразив художник Брюно Дюамель. Я запропонував цей проєкт посольству Франції, де цьогоріч святкується 220 років від дня народження Оноре де Бальзака. І за підтримки французького посольства ми видали цю книгу». 

«Батько Горіо» − блискуча розповідь із універсальним сюжетом, сповнена яскравими характерами й персонажами. Це популярний роман про людські пристрасті – про любов, гроші та амбіції, що надихають і поглинають одночасно. Як витончений психолог, Бальзак глибоко аналізує та вміло описує «людську комедію», яка досі не втратила своєї актуальності. 

«Нашою метою є спонукати до читання оригіналів. Створення коміксу – це довготривалий процес. Наші книжки мають просвітницьку функцію, а не тільки розважальну. Можливо, саме це і відрізняє їх від американських коміксів. Ми хочемо передати певні знання, історію, літературу таким цікавим способом», – підсумував Григорій Горішній. 

Наприкінці зустрічі усі охочі мали змогу придбати примірники видань із підписом автора.