Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії навчали кращим практикам місцевого управління з повагою до прав людини

18 жовтня 2018

У Національному університеті «Острозька академія» 17 жовтня викладачка НаУОА, координаторка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Марія Цип’ящук проводила для представників місцевої влади та місцевих активістів тренінги «Кращі практики місцевого управління з повагою до прав людини».

«Метою тренінгів для представників громадянського суспільства є ознайомлення учасників із ключовими напрямками розвитку громад із застосуванням підходу, заснованого на правах людини, надання розуміння того, яким чином громада може долучатися до участі в управлінні місцевими справами», — зауважила Марія Цип’ящук.

Тренінги в Острозі було два: до обіду для представників місцевої влади, до якого також долучився представник Управління із забезпечення прав людини в діяльності поліції у Рівненській області.

Тренінг було побудовано максимально практичним та інтерактивним. Спочатку учасники спільно з’ясовували, якими є базові потреби людини, хто є відповідальним за забезпечення базових прав, яка роль та які обов’язки щодо цього є у влади, в тому числі й на місцевому рівні. Після цього досліджували процес прийняття рішень місцевою владою, намагалися виявити — що є рушійним при їх прийнятті — потреби громади, вказівки «зверху», спонтанні ситуації. Також розглядали позитивні та негативні практики місцевого самоврядування, які були виявлені під час моніторингу.

Друга частина тренінгу стосувалася практичної роботи із витягами з місцевих програм. Учасники аналізували, наскільки конкретними та доцільними є мета та цілі програми, завдання, які визначені для досягненням мети, зрозумілість того, хто і в які терміни буде виконувати те або інше завдання, наявність механізму моніторингу та залученість громади до формування цих програм. Підсумком з цією групою стало те, що учасники разом визначили критерії, яким повинна відповідати програма, аби бути потенційно успішною.

А після обіду був тренінг вже для місцевих активістів. У тренінгу взяли участь 15 студентів Острозької академії. Значна частина учасників — це консультанти юридичної клініки «Pro Bono», що діє на базі університету.

Вони працювали із витягами зі звітів і були в ролі моніторів, тобто намагалися оцінити інформації відповідно до індикаторів інструменту моніторингу. Також обмінювалися досвідом щодо різних механізмів залучення громадськості до активного діалогу з місцевою владою.

Також студентам пропонувалися описи 5-ти індикаторів моніторингу і фрагмент проаналізованої інформації. Учасникам слід було співставити знайдену інформацію з вимогами індикатора і прийняти рішення про зарахування чи незарахування балу, як це й відбувалося під час моніторингу.

На завершення тренерка розповіла про форми безпосередньої участі громади у місцевому самоврядуванні, і саме, про такі можливості, як: громадський бюджет (бюджет участі), громадські слухання, подання електронних петицій. Також розглядали й різні сучасні можливості доброго врядування: Smart City та платформу «Відкрите місце», електронну реєстратуру для запису до лікаря тощо.

«Я певна, що, принаймні, частина учасників дійсно зацікавилася тим, щоб більш поглиблено дізнатися про те, яким чином формується місцева політика, від чого залежить повсякденне життя людини у конкретній громаді та як кожен з нас може долучатися до активних змін розвитку на місцях. Також тішить те, що наші студенти, по-перше, з різних за величиною населених пунктів — від невеличких сіл до обласних центрів, а по-друге — з різних куточків країни. Тож є надія на те, що ідея такого правозахисного моніторингу пошириться ще більш стрімко», — поділилася Марія Цип’ящук.

Такі тренінги стали продовженням серії моніторингів «Місцевий індекс прав людини», які проходили в містах Рівному та Острозі, Пісківській ОТГ Рівненської області впродовж квітня-серпня 2018 року. «Місцевий індекс прав людини» — це мініпроект Української Гельсінської спілки з прав людини, заснований для підтримки і ефективного розвитку реформи децентралізації в Україні. Критерієм ефективності визнано такий розвиток, що базується на засадах пріоритету прав людини в усіх сферах її взаємин з державою.