Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Віталій Лебедюк та Дмитро Шевчук видали навчальний посібник для студентів-політологів

16 листопада 2018

Завдяки гранту V4EaP Visegrad University Studies Grant № 61610036 від Міжнародного Вишеградського фонду, який співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини кафедра політології та національної безпеки НаУОА вже другий рік реалізовує проект під назвою «Компаративні студії демократії: політика транзиту в країнах В4 та Україні». Основна мета проекту дати широку перспективу процесів демократичного транзиту в Центральній та Східній Європі.

Залучаючи експертів із країн Вишеградської четвірки до читання лекцій та проведення дискусій в межах семінарських занять, основна увага зосереджена на аналізі демократичних перетворень в Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині, а також демонстрації ефективних стратегій соціального, політичного та економічного розвитку для України із урахуванням позитивного досвіду країн Вишеградської четвірки.

Результатом реалізації проекту став навчальний посібник  за редакцією Дмитра Шевчука та Віталія Лебедюка «Демократичний транзит у країнах Вишеградської групи й Україні: вибрані аспекти». 15 листопада Віталій Лебедюк презентував свою працю студентам. 

«Однією із проблем посткомунізму є досягнення стабільності в розвитку. Вишеградська четвірка поставила перед собою ціль досягнення стабільності в регіоні. Слід визнати цьому об’єднанню це цілком вдалося. Крім того, Вишеградська група об’єднала зусилля щодо популяризації культур країн-членів цього об’єднання, розбудови співпраці в галузях науки та освіти, а також транспортної інфраструктури та енергетичної безпеки. З огляду на це народилася ідея проекту, який передбачає розробку та читання для студентів курсу, присвяченого проблематиці демократичного транзиту в країнах Вишеградської четвірки та Україні. В контексті цього проекту та викладання навчального курсу постав також нинішній навчальний посібник. Однак ми вирішили дещо змінити підхід до підготовки навчального матеріалу, аби не було просто дублювання тематики курсу. Навчальний посібник є радше доповненням до того, про що говориться в аудиторіях, аби студенти мали змогу більше детально познайомитися з окремими проблемами. Саме тому до творення цього навчального посібника було запрошено колектив авторів з України, Польщі, Чехії та Словаччини, кожному члену якого запропоновано зосередитися на тій проблематиці демократичного транзиту в V4 та Україні, якою він займається в контексті своїх наукових зацікавлень і може найкраще представити», – зазначив співкоординатор проекту, декан факультету політико-інформаційного менеджменту НаУОА Віталій Лебедюк.

Навчальний посібник містить десять тем українських та іноземних викладачів.  Автор першого  тексту, Віталій Лебедюк, описує  основні етапи розвитку та засади створення Вишеградської групи. Загальні аспекти розвитку теорій модернізації та демократичного транзиту розглянуті в наступному тексті, авторства Дмитра Шевчука. Теоретичні принципи вивчення політичних змін в Україні представлені в частині підготовленій Юрієм Мацієвським. Мілош Брунцлік та Міхал Кубат аналізують у своїх працях, що також представленні у книзі, еволюцію чеського парламентаризму після 1989 року. Основні аспекти розвитку Словаччини та її шлях до економічного процвітання та емансипації у міжнародних відносинах досліджує Петер Терем. Олександр Кашинський у свою чергу зосереджується на порівняльному аналізі впливу популізму в Польщі, Угорщині та Україні. У наступній частині Віталій Лебедюк зосереджується на проблемах трансформації партійних систем у посткомуністичних країнах. Вплив української кризи на процеси трансформації в країнах Центрально-Східної Європи розглядають Томаш Стемпнєвський і Бартош Юзьвік. Наступна частина авторства Томаша Стемнєвського демонструє польський погляд на Україну. А завершує виклад матеріалів частина, написана Тарасом Жовтенком, де він пропонує розглянути еволюцію та безпекові виміри стосунків між Вишеградською четвіркою та Україною.