Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Центр Ісламознавчих досліджень представлений на конференції в Торуні

13 квітня 2018

Директор Центру ісламознавчих досліджень, к. і. н., доц. Якубович Михайло Михайлович взяв участь у міжнародній науковій конференції «Культурна спадщина татар Великого Князівська Литовського: 50-річчя кітабістики», що відбувалася 11-12 квітня в Університеті Миколая Коперніка в Торуні (Польща). Захід зібрав понад 20 учасників із Польщі, Литви, Білорусі, Туреччини; Михайло Якубович представив свої дослідження, присвячені спадщині острозьких татар, а саме унікальному примірнику Корану 1804 року (переписаному в Острозі) і татарському молитовнику з Ювківець (нині Хмельницька обл.) 1850-их років.

Кітабістика — це відносно нова галузь ісламознавчої та славістичної науки, яка постала в 60-их роках ХХ ст. і нині зосереджується на вивченні слов’яномовних мусульманських текстів, написаних арабським алфавітом (так званих кітабів). На конференції, зокрема, демонструвалися нові рукописні знахідки, дискутувалися проблеми датування та локалізації рукописів, методики опрацювання їхнього змісту.

Як розповідає Михайло Якубович, нині в Торуні розпочата реалізація довготривалого проекту з видання давнього польського перекладу Корану, який був здійснений у XVI-XVII ст. й містить чимало елементів білоруської, української й тюркських мов. Планується й укладання фахових сходознавчих коментарів до цього перекладу, який, на думку більшості науковців, є третім відомим перекладом Корану європейською мовою й першим перекладом на мову слов’янську.

«Сподіваюсь, мій досвід опрацювання класичних арабомовних коментарів під час виконня українського перекладу Корану стане в нагоді й тут», вважає науковець.