Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Філологи обговорили «волинський текст»

10 листопада 2018

9 листопада, у День української писемності та мови, на базі кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія» відбулася друга Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Історіософія простору: тисячоліття волинського тексту». Співорганізаторами наукового заходу стали Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Рівненський державний гуманітарний університет, а також Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

До участі в конференції зголосилося майже чотири десятки провідних вітчизняних і зарубіжних науковців-україністів, серед яких доктори (І. Захарчук, С. Кочерга, М. Моклиця, Я. Пліщук, Н. Романишина) та кандидати наук (Н. Антипчук, І. Бестюк, С. Богдан, О. Вісич, М. Карповець, О. Кирильчук, М. Крупка, В. Максимчук, Л. Мініч, Ю. Миненко, О. Пухонська, Р. Тхорук, У. Федорів), аспірантів, магістрів і магістрантів. Попри заявлену регіональну тему конференції, доповіді учасників порушували різні проблеми сучасної гуманітаристики, передовсім літературознавства, лінгвістики та методики викладання філологічних дисциплін. Найбільша увага була приділена, звісно, волинському контекстові сучасної філології. Запропоновані доповіді зосереджені як на нових дослідницьких рецепціях літературної класики (творчості Лесі Українки, П. Куліша, Г. Журби, М. Коцюбинського, В. Поліщука, Ю. Яновського, Зузанни Ґінчанки та ін.), так і на науковому прочитанні актуальних текстів (О. Ірванця, І. Мельник, В. Шкляра, А. Вишневського, І. Павлюка тощо).

Науковий захід був представлений трьома тематичними секціями, серед яких: «Волинь у художньому світі українського письменства»; «Доробок письменників краян: проблематика й естетика»; «Стратегія інтерпретації тексту в сучасній філології». Конференція засвідчила значний дослідницький інтерес до волинського тексту на різних хронологічних етапах його розвитку, що особливо важливо в контексті сучасних гуманітаристичниз студій, які все більше заявляють про появу нових підходів, стратегій вивчення і методів інтерпретації літературного тексту.