Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії відбулися VI Острозькі наукові читання

09 жовтня 2018

Українські та іноземні вчені вшосте зібралися в Острозькій академії, щоб поділитися напрацюваннями, новими дослідженнями та розробками тематики Острогіани. Захід організований Центром вивчення спадщини князів Острозьких під керівництвом його очільника кандидата історичних наук Ігоря Тесленка.
Цього року конференція була присвячена історії роду князів Санґушків — спадкоємців князів Острозьких, які у XVIII столітті носили титул острозьких ординатів.

«Йдеться про етап в українській історії, який ми фактично заново відкриваємо. Для нас це малодосліджені період та постаті, що відіграли колосальну роль в історії Острога, та й загалом українських воєводств Речі Посполитої», — зазначає Ігор Тесленко.

Із цими словами погоджується мистецтвознавець Микола Бендюк. bНа його думку, дуже символічно, що захід відбувся саме в Острозі — місті, яким Санґушки володіли після згасання наймогутнішого аристократичного українського роду впродовж майже століття: «Добре, що в одному місці зібралися науковці, які вивчають цю історію».

Виступ першого доповідача доктора історичних наук Володимира Александровича зі Львова був присвячений острозьким малярам XVIII століття і їхнім роботам, а ширше — мистецькому середовищу міста того часу. Професор Петро Ричков з Рівного презентував результати останніх досліджень, пов’язаних із минулим Княгининської резиденції, яка виконувала функцію філіалу Острозького єзуїтського колеґіуму. Вчений підготував графічну реконструкцію цього об’єкту, який функціонував у XVII-XVIII ст.

Різні аспекти біографій Павла-Кароля (1680-1750) і його сина Януша-Олександра Санґушків (1712-1775), які носили титул острозьких ординатів, були висвітлені у доповідях польських істориків: професорів Йолянти Маршальської і о. Вальдемара Ґрачика з Варшави, докторів Анни Пенкали з Кракова і Ярослава Пєтшака з Познані. Ігор Тесленко розповів про невідомі епізоди з життя цих двох князів, що знайшли своє відображення на сторінках хроніки острозьких капуцинів. Особливий інтерес присутніх викликав матеріал доктора Ірени Беньковської з Варшавського університету, яка досліджує історію надвірної музичної капели старшого з Санґушків. Врешті, учасники конференції побачили презентації, присвячені центральним містам Острозького князівства XVIII ст. Авторами спеціальних розвідок з історії тогочасних Острога, Дубна і Тарнова, стали заступник директора Нетішинського краєзнавчого музею Тарас Вихованець, кандидат історичних наук Микола Близняк з Острога і о. Яцек Соприх з Тарнова.

За словами Ігоря Тесленка, основа мета заходу — обмін інформацією між вітчизняними і закордонними вченими, які вивчають історію Острозького князівства упродовж всього періоду його існування.

«Оскільки центр князівства лежить власне тут, то ідеально, щоб ми збиралися у стінах Академії, аби і викладачі університету, і студенти, і всі охочі, могли більше дізнатися про наше минуле і долучитися до обговорення актуальних проблем Острогіани. На сьогодні вона все ще асоціюється з постатями Василя-Костянтина і Гальшки Острозьких, з Академією, славетною Біблією і її друкарем Іваном Федоровим. Але виявляється, що ця історія і набагато глибша, і довша, а деякі її аспекти взагалі ніколи не досліджувалися ані в українській, ані в світовій історіографії. Наприклад, мало хто знає, що родина князів Санґушків не просто володіла містом над Горинню, вона ще й надала землю під будівництво монастиря капуцинів, в стінах якого зараз функціонує Острозька Академія», — згадує Ігор Тесленко.

«Конференція — це прекрасна нагода зібратися і обговорити найновіші напрацювання вчених, які згодом будуть опубліковані в збірнику „Острозька давнина“. Запитання і уточнення, дискусії і, ширше, спілкування з колегами стимулює учасників читань переглянути результати своїх досліджень і підготувати максимально якісні роботи. Конференція дає можливість познайомитися із дослідниками Острогіани з усього світу. Це сприяє новим дослідженням теми, а також популяризації Острога і Острозької академії», — розповідає Микола Бендюк.

Детальніше про минуле розлогого князівства можна дізнатися, гортаючи сторінки часопису «Острозька давнина», а також вивчаючи інформаційні матеріали на сайті Центру вивчення спадщини князів Острозьких.