Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії обговорювали питання української еміграції до Латинської Америки

28 вересня 2017

У Національному університеті «Острозька академія» 26 вересня відбулася лекція заступника директора Канадського iнституту українських студiй Альбертського університету, фахівця з питань української еміграції до Латинської Америки Сергія Ціпка на тему «Вихідці з Волині в Латинській Америці».

Протягом лекції відомий історик, автор книги «Українці Аргентини (1895-1950 рр.): творення громади» Сергій Ціпко розповів про особливості української еміграції у такі держави, як Бразилія, Парагвай та Аргентина. На думку вченого, на відміну від української діаспори у США чи Канаді, питанню еміграції українців до Латинської Америки було приділено замало уваги. Більшість емігрантів з Волині вирушали не до Сполучених Штатів Америки чи Канади, а саме до Аргентини. З досліджень та пошуків, що їх провів науковець, відомо, що українські громади брали активну участь у суспільному житті, видавали газети та часописи і навіть утворили в Аргентині у 1927 році закордонний осередок «Просвіти». Крім того, у ході доповіді були висвітлені питання рееміграції та репресій проти українських емігрантів у часи «холодної війни». Дані свідчать, що за період «холодної війни» з Аргентини, Бразилії, Парагваю та Уругваю загалом реемігрувало до України близько 4 тисяч українців.

«Не можна забувати, що українська діаспора — це теж частина нашого народу, яка з тих чи інших причин проживає за межами рідної країни. Лекція Сергія Ціпка була дуже інформативною та корисною, адже відкрила багато нового про діяльність українців у Південній Америці. Приємно було вкотре переконатися, що наші співвітчизники-емігранти активно сприяють розвитку нації, навіть проживаючи на протилежному боці планети»,

ділиться враженнями студентка першого курсу факультету міжнародних відносин Вікторія Приступа.

Питання української діаспори наразі залишається відкритим, адже українські громади і сьогодні існують у різних куточках світу та продовжують свою історію.