В Острозькій академії 27 березня розпочалися Дні Науки — 2017. Окрім традиційних секційних засідань, на цілий тиждень передбачена низка дискусій та презентацій наукових видань. На гуманітарному факультеті наукові дні розпочалися із панельної дискусії про становище гуманітарних наук у цифрову епоху. До обговорень були запрошені четверо науковців із гуманітарного факультету — професор кафедри журналістики Олександр Глотов, доцент кафедри культурології та філософії Марія Петрушкевич, старший викладач кафедри української мови та літератури Віталій Максимчук та старший викладач кафедри релігієзнавства та теології Віталій Щепанський.
Модерував дискусію доктор філософських наук, доцент та декан гуманітарного факультету Дмитро Шевчук:
«Дні науки — це своєрідна традиція, яка певною мірою підсумовує наукові досягнення наших студентів та викладачів. Кожен має змогу показати свої найкращі дослідження, над якими працював упродовж цілого року. Цьогоріч ми вирішили трохи урізноманітнити традиційні заходи, на яких доповідали про свої наукові роботи. Ми живемо в інформаційному суспільстві, воно, без сумніву, впливає на науку. Отож, тема яку ми обговорюватиму сьогодні надзвичайно актуальна та важлива»,
Кожен доповідач розповів про вплив цифрових технологій на різні сфери гуманітаристики. Також під час дискусії згадали про праці відомого на весь світ канадського філософа, філолога, літературного критика та дослідника впливу мас-медіа на аудиторію Герберта Маршалла Маклюена. Усі знають про його термін «глобальне село». Вперше науковець його вжив у 1962 році у творі «Галактика Гутенберга».
«Глобальне село змінює характер наукових досліджень, зокрема в культурології, оскільки дає доступ до необмеженої кількості інформації, але усі ці інформаційні потоки мають одну спільну рису — потребу у верифікації. Це також виклик»,
«Глобальне село» — це соціологічний і філософський термін, яким користуються, щоб вказати на те, що сучасне людство за умов надвисоких швидкостей та інформаційних технологій живе на планеті нібито без кордонів: увесь світ стає для індивіда настільки близьким і доступним, наче село, у якому народився та виріс. Мас-медіа долають бар’єри простору та часу, уможливлюючи людям спілкуватися в небачених досі масштабах — і в цьому сенсі земна куля перетворюється на віртуальне «глобальне село» завдяки ЗМІ.
Перша теза, яку варто зазначити після дискусії, що часто в рамках філософії науки говорять, що інформаційні зміни трансформують передусім форму презентації знання, та методологію, за допомогою якої ми їх здобуваємо, а також вони змінюють сам характер науки. Якщо колись наука мала більш-менш спокійні періоди, коли формувалася певна наукова парадигма, то сьогодні, з огляду на динаміку, яку ми маємо в розвитку знання, вони настільки динамічно розвиваються, що ми постійно маємо стан наукової революції. І все це завдяки інформаційним технологіям. Друге, на що варто звернути увагу — це те, що під впливом інформаційних технологій не змінюється сам предмет гуманітарного пізнання. Якщо дивитися глобально, то зрозуміло, що предметом гуманітарних наук є людина, але навіть вона весь час змінюється.
Цифрова епоха — це виклик для класичних комунікативних компетенцій, особливо у сфері академічної освіти. Діалогічна складова освіти підмінюється інформаційною. Тому у гуманітарних науках, зокрема культурології, антропології опосередковане цифрове спілкування є викликом, у якому до безмежності розширюється об’єкт гуманітарного дослідження. Оскільки одна із фундаментальних рис людини — комунікація. Розширення комунікативного поля у цифровій площині знімає будь-яку обмеженість антропності. І для наукового дослідження це небезпечно, оскільки розмивається об’єкт, а відтак зменшується ефективність руху вперед, до нових горизонтів.
«Дуже потрібно дискутувати про гуманітарні науки в цілому. Певні методологічні та метафілософські проблеми, які стосуються того, як власне змінюється предмет гуманітарних наук, як різні гуманітарні дисципліни реагують на те, що нині називається інформаційною революцією або як ще тепер говорять: „парадигма інформаціоналізму“. Це дійсно важлива тема»,
